VM_pidr
.pdf16.3.Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки
Нехай |
задано |
дві |
точки |
у |
l |
M1` ( x1 , y1 ) і M2` ( x2 , y2 ) . |
|
||||
|
|
М1(х1,у1) |
|||
Для одержання |
рівняння |
прямої |
|
||
|
М2(х2,у2) |
||||
М1 M2 (мал.28) запишемо рівняння пря- |
|
||||
|
|
||||
мої, що проходить через точку |
|
О |
х |
M1` ( x1 , y1 ) , а саме y − y1 = k( x − x1 ) .
Оскільки точка M2` ( x2 , y2 ) знаходиться на прямій l , то підс-
тавивши координати цієї точки в рівняння в’язки прямих(2.53), одержимо y2 − y1 = k( x2 − x1 ) . З цієї рівності знайдемо кутовий коефі-
цієнт прямої
|
k = |
y2 |
− y1 |
|
(2.54) |
||
|
x2 |
− x1 |
|||||
|
|
|
|
||||
Тепер підставивши вираз для k , тобто (2.54) в рівняння (2.53) |
|||||||
і одержимо шукане рівняння прямої |
|
||||||
|
y − y1 |
= |
|
x − x1 |
(2.55) |
||
|
|
|
x2 − x1 |
||||
|
y2 − y1 |
|
|
|
Примітка. Якщо точки М1 і М2 лежать на прямій , яка паралельна осі Oy , тобто x1 = x2 , то рівняння прямої буде x = x1 . Коли
згадані |
точки |
лежать |
на прямій, |
яка паралельна вісі Ox , тоді |
|||||
y1 = y2 |
і рівняння прямої буде y = y1 . |
||||||||
Приклад 1. Скласти рівняння прямої, що проходить через то- |
|||||||||
чки A( −3;4 ) і B( 5;−1 ). |
|
|
|||||||
Розв’язування. Використовуючи формулу (2.55), запишемо |
|||||||||
|
|
y − 4 |
= |
x + 3 |
або |
y − 4 |
= |
x + 3 |
. |
|
|
|
|
|
8 |
||||
|
− 1 − 4 5 − ( −3 ) |
|
− 5 |
|
Розкривши пропорцію, маємо 8( y − 4 ) = −5( х + 3 ) . Спрости-
вши, одержимо y = − 5 x + 17 .
88
16.4.Рівняння прямої у відрізках
Нехай пряма відсікає від початку координат на осі Ox відрізок a ≠ 0 , а на осі Oy відрізок b ≠ 0 , тоді пряма проходить через дві
точки A( a;0 ) і B( 0;b ) .
131
Використавши формулу (2.55)
удля точок A( a;0 ) і B( 0;b ) , одержимо
|
|
B(0,b) |
|
|
y − 0 |
|
x − a |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
= |
і після спрощення маємо |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
b − 0 0 − a |
|
|
|
|
|||
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
A(a,0) |
|
|
|
|
x |
|
y |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
= 1 . |
(2.56) |
|||
|
О |
|
|
х |
|
|
|
|
a |
b |
||||
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Рівняння (2.56) називається рів- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Мал.39 |
нянням прямої у відрізках. |
рівняння |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад |
2. Скласти |
|||||
прямої, що проходить через точку A(1;2), яка відтинає на додатній |
||||||||||||||
осі Oy відрізок у два рази більший як на додатній осі Ox. |
|
|||||||||||||
Розв’язування.У рівності (2.56) за умовою b = 2a( a > 0 ). Під- |
||||||||||||||
ставляючи координати точки A(1;2) і b = 2a |
у рівняння (2.56), оде- |
ржимо |
1 |
+ |
2 |
= 1 , або |
2 |
= 1 і a = 2. |
|
|
a |
||||
|
a 2a |
|
|
Тоді рівняння шуканої прямої буде
16.5. Кут між двома прямими
Нехай задано дві прямі l1 і l2 :
y = k1 x + b1 , |
l1 |
y = k2 x + b2 , |
l2 |
і потрібно знайти кут ϕ між ними
x + y = 1 .
2 4
у |
|
l2 |
l1 |
|||
|
|
φ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
φ1 |
φ2 |
|
|||
|
|
|
(мал.40). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х |
|
Із мал.40 |
|
видно, що |
φ1 |
||||||||
ϕ = ϕ2 − ϕ1 , |
причому k1 = tgϕ1 , |
|
|
|
|||||||
k2 = tgϕ2 , ϕ1 |
≠ |
π |
, ϕ2 |
|
≠ |
π |
|
|
Мал.40 |
||
2 |
|
. |
|
|
|
|
|||||
Тоді |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
tgϕ2 − tgϕ1 |
|
|
k2 − k1 |
|
|||
tgϕ = tg( ϕ2 − ϕ1 |
) = |
або |
tgϕ = |
(2.57) |
|||||||
|
1 + k1k2 |
||||||||||
|
|
|
|
|
1 + tgϕ1tgϕ2 |
|
|
де стрілка на мал. 40 означає, що кут ϕ береться проти годинникової стрілки від l1 до l2 .
132
Формула (2.57) є формула для знаходження кута між двома прямими.
Якщо l1 l2 то ϕ = 0 і tgϕ = 0 . Тоді із формули (2.57) маємо,
що |
|
|
k1 = k2 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
(2.58) |
||
Умова (2.58) є необхідною і достатньою умовою паралельнос- |
|||||||||
ті двох прямих. |
, то тоді ϕ = π і tgϕ не існує. Перейдемо до |
||||||||
Якщо l1 l2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
ctgϕ = |
1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
tgϕ |
|
|
|
|
||||
Тепер формула (2.57) запишеться так |
|
||||||||
ctgϕ = |
1 |
|
= |
1 + k1k2 |
і коли ϕ = π , то ctg( π ) = 0 . Одержимо |
||||
tgϕ |
k2 − k1 |
||||||||
|
|
|
|
2 |
2 |
||||
умову перпендикулярності двох прямих: |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
k1k2 = −1 |
(2.59) |
Висновок. Прямі l1 і l2 паралельні тоді і тільки тоді, коли їх
кутові коефіцієнти рівні і ці прямі перпендикулярні, коли добуток їх кутових коефіцієнтів дорівнює “–1”.
Приклад 3. Знайти кут між прямими y = 3x + 4 і y = 1 x − 1.
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Розв’язування. Знаходимо k1 |
= |
1 |
і k2 = 3 . Підставивши зна- |
||||||
2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
чення цих кутових коефіцієнтів у формулу (2.57), одержимо |
|||||||||
|
3 − |
1 |
|
|
|
|
|||
tgϕ = |
|
|
|
= 1. |
|||||
|
2 |
|
|
||||||
|
|
|
|
||||||
1 + |
1 |
|
3 |
|
|||||
|
|
|
|||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
Звідси знаходимо ϕ = 45 .
Приклад 4. Затрати перевезень двома засобами транспорту
виражаються функціями y = 75 + 25 x |
і y = 125 + 15 x , де x - від- |
даль перевезень в сотнях кілометрів, а |
y - транспортні витрати. По- |
чинаючи з якої віддалі , найбільш економічним є другий засіб транспорту?
133
Розв’язування. Намалюємо графіки заданих функцій і побачи-
мо, що вони перетинаються в |
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
точці (5;200). Щоб перевірити |
300 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
даний результат, розв’яжемо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І |
|||
систему рівнянь |
|
200 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
||
y = 75 + 25 x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
+ 15 x |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = 125 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
75 + 25 x = 125 + 15 x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
або 10 x = 50 , |
x = 5 , y = 200. |
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х |
||
1 |
|
||||||||||||||
|
2 |
|
3 |
4 |
5 |
6 |
З даного малюнка видно, що при віддалі, яка перевищує 500 км найбільш економічним є другий засіб транспорту.
16.6. Загальне рівняння прямої та його дослідження.
Нехай задана точка М0 ( x0 ; y0 ) ) через яку проходить пряма l
→
і вектор n( A,B ) , який перепендикулярний до прямої l (мал.41). На
у |
|
М(х,у) |
|
|
|
прямій l |
беремо |
довільну точку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
l |
|
|
|
→ |
||||
|
|
|
|
|
|
M ( x; y ) . |
Тому що вектор |
M0 M є |
|
|
|
|
|
|
|
||||
→ |
М(х0,у0) |
перепендикулярним |
до |
вектора |
|||||
n (A,B) |
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n( A,B ) , то скалярний добуток цих |
|||
О |
|
|
|
х |
векторів дорівнює нулю, тобто |
||||
|
|
|
→ |
→ |
|
|
|||
|
|
Мал.41 |
|
|
|||||
|
|
M0 M n = 0 . |
|
(2.60) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Рівняння (2.60) є векторне рівняння прямої l . Розпишемо це
→
рівняння в координатній формі. Оскільки M0 M = ( x − x0 ; y − y0 ), то рівняння (2.60) перепишеться у вигляді A( x − x0 ) + B( y − y0 ) = 0.
Розкривши дужки, одержимо |
|
Ax + By + C = 0 , |
(2.61) |
де С = − Ax0 − By0 .
Рівняння (2.61) називається загальним рівнянням прямої. Дослідимо як розміщена пряма, що задана рівнянням (2.61), якщо деякі коефіцієнти A,B і С будуть рівні нулю.
134
1) Якщо С = 0 , A ≠ 0,B ≠ 0 , |
то рівняння (2.61) має вигляд |
||||
Ax + By = 0 або y = − |
A |
x = kx , де k = − |
A |
. |
|
|
|
||||
|
B |
|
B |
Значить, якщо вільний член , а саме С = 0 , то пряма проходить через початок координат.
2) Якщо A = 0 ,B ≠ 0 ,С ≠ 0 , то рівняння прийме вигляд
By + С = 0 або y = − C = b , тобто пряма паралельна осі Ox.
B
3) Якщо B = 0 , A ≠ 0 ,C ≠ 0 , то рівняння (2.61) має вигляд
Ax + C = 0 або x = − C = a є рівнянням прямої, паралельної осі ор-
A
динат.
4)Якщо A = 0 ,B ≠ 0 ,С = 0 , то рівняння прийме вигляд By = 0 , звідси y = 0. Це і є рівняння осі Ox.
5)Якщо A ≠ 0 ,B = 0 ,С = 0 , то рівняння (2.61) буде мати вигляд Ax = 0 або x = 0 . Це рівняння осі Oy.
Якщо задані дві прямі l1 і l2 загальними рівняннями
A1 x + B1 y + C1 = 0 , l1 ,
A2 x + B2 y + C2 = 0 , l2 .
то щоб знайти координати точки перетину цих прямих, які повинні задовольняти рівняння кожної прямої, то потрібно розв’язати систему рівнянь
|
|
|
|
|
|
A1 x + B1 y + C1 = 0 , |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A2 x + B2 y + C2 = 0. |
|
|
|
|
|||
|
Якщо прямі l1 і l2 паралельні, |
то |
їх |
кутові коефіцієнти |
|||||||||
k1 |
= − |
A1 |
і k2 |
= − |
A2 |
рівні. Отже, k1 = k2 |
або |
|
A1 |
|
= |
B1 |
. |
B2 |
B2 |
|
A2 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B2 |
Значить, умова паралельності прямих, які задані загальними рівняннями, є пропорціональність коефіцієнтів при невідомих.
Умова перпендикулярності прямих k1k2 = −1 в цьому випадку
має вигляд ( − A1 )( − A2 ) = −1 або А1 А2 + В1В2 = 0 .
B1 B2
135
Отже, для прямих l1 l2 , які задані загальними рівняннями,
умовою перпендикулярності є рівність нулю суми добутків коефіцієнтів при змінних x і y .
16.7. Нормальне рівняння прямої
Нехай положення прямої на площині визначається двома величинами (параметрами прямої) : довжиною і напрямком перпендикуляра ОР, опущеного із початку координат на пряму і ве-
личиною кута α , |
який утворює даний перпендикуляр з віссю Ox |
|||||||||||||
(мал.42). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На прямій l |
візьмемо довільну точку |
M ( x, y ) . |
Позначимо |
|||||||||||
довжину перпендикуляра через p , а |
у |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
орт нормалі через n . Проекція раді- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
→ |
→ |
|
|
|
|
|
|
М(х,у) |
|
|
||||
ус-вектора r |
= OM на нормаль буде |
|
|
|
|
|||||||||
завжди рівною p . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|||
Таким чином, пряма |
l визна- |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
α |
|
|
||||||||||
чається як геометричне місце точок |
О |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
х |
|||||||||
площини, проекції радіус-векторів |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
l |
|
|
|||||||
яких на нормаль дорівнює сталій ве- |
|
|
|
|
|
|
Мал.42 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
личині p . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На основі скалярного добутку маємо |
→ |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
→ |
→ |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Пр→ r |
= r |
n |
, |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
→ |
→ |
= p . |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
r |
n |
|
|
|
|
(2.62) |
||||
Рівняння (2.62) є нормальним рівнянням прямої у векторній |
||||||||||||||
формі. |
|
→ |
|
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тому |
що |
= 1 , |
координати |
= (cos α ,sinα ) , вектор |
||||||||||
n |
n |
→ |
|
|
|
|
|
= ( x, y ), то в координатній формі рівняння (2.62) буде мати ви- |
|||||
OM |
|||||
гляд |
|
|
x cos α + y sinα − p = 0 . |
(2.63) |
|
|
|
|
Якщо пряма лінія задана загальним рівнянням Ax + By + C = 0,
136
то це рівняння можна звести до нормального рівняння прямої (2.63).Помножимо загальне рівняння прямої на деякий множник μ
μAx + μBy + μC = 0, |
(2.64) |
Одержане рівняння і загальне рівняння прямої рівносильні. Щоб рівняння (2.64) було нормальним, тобто мало вигляд (2.63) потрібно, щоб виконувалися рівності
μA = cos α , |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
(2.65) |
μB = sin α , |
|
|
|||
|
= − p. |
|
|
|
|
μC |
|
|
|
||
Перші дві рівності в (2.65) піднесемо до квадрату і додамо. |
|||||
Тоді одержимо, що |
|
|
|
|
|
μ = |
1 |
, |
(2.66) |
||
|
|
|
|||
|
± A2 |
+ B2 |
μ називається нормувальним множником.
Третя рівність (2.65) встановлює знак множника μ , а саме знак μ є протилежним знакові вільного члена C .
Приклад 4. Привести до нормального вигляду рівняння
4 x − 3 y − 7 = 0.
Розв’язування. Знаходимо нормувальний множник
μ = |
|
1 |
= |
1 |
. |
|
|
|
|||
+ |
42 + ( −3 )2 |
5 |
|
(вибираємо знак плюс, так як C = −7 < 0 ).
Помноживши на 1 дане рівняння, одержимо
5
4x − 3 y − 7 = 0.
55 5
Одержане рівняння і є нормальним рівнянням прямої. В цьому
рівнянні cos α = |
4 |
, |
sinα = − |
3 |
, |
p = |
7 |
. |
|
|
|
||||||
5 |
|
5 |
|
5 |
|
16.8. Віддаль від точки до прямої
Нехай маємо пряму l, задану рівнянням xcosα + y sinα − p = 0
і точку М0 (х0,у0) Потрібно знайти віддаль від цієї точки до прямої l. Через точку M0 ( x0 ; y0 ) проведемо пряму l1 паралельну прямій l
137
Шукану віддаль від точки М до прямої l позначимо через
d = MоD. Тому що OP = p, а OP1 = p1 , то d = p1 − p. |
|
||||||||||||||||
|
Якщо б точка М0 |
знаходилася на тій же віддалі від прямої l , |
|||||||||||||||
але з другого боку, то тоді d = −( p1 − p ). |
|
||||||||||||||||
|
Таким чином, шукана віддаль визначається рівністю |
|
|||||||||||||||
|
d = ±( р1 − р) або d = |
|
p1 − p |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
||||||||||||||
|
Нормальне рівняння прямої l1 паралельної l має вигляд |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
x cos α + y sin α − p1 = 0 . |
(2.67) |
||||||||||||
|
Тому що точка M0 ( x0 ; y0 ) знаходиться на прямій l1 , то її |
||||||||||||||||
l1 |
у |
|
|
|
|
|
|
координати задовольняють рів- |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
нянню (2.67), тобто |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x0 cos α + y0 sin α − p1 = 0 |
|||||||
l |
|
P1 |
М0(х0,у0) |
|
|
|
і звідси p1 = x0 cos α + y0 sin α . |
||||||||||
|
|
P |
|
|
|
Підставляючи значення p1 |
в |
||||||||||
|
|
D |
|
|
|
|
|||||||||||
|
p |
|
|
|
|
|
рівність d = |
|
p1 − p |
|
, одержимо |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
О |
|
|
|
|
х d = |
|
x0 cos α |
|
+ y0 sin |
|
α − р |
|
|
(2.68) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Мал.43 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Формула (2.68) є форму- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
лою віддалі від точкиM0 ( x0 ; y0 ) |
до прямої, заданої нормальним рівнянням.
Якщо ж пряма задана загальним рівнянням, то віддаль від точки M0 ( x0 ; y0 ) знаходиться за формулою
d = |
|
Ax0 |
+ By0 |
+ C |
|
|
. |
(2.69) |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
A2 + B2 |
|
Приклад. Знайти віддаль від точки М0 ( 3;4 ) до прямої
4 x − 3 y + 10 = 0.
Розв’язування. Тепер підставляємо замість x0 і y0 координати точки M0 , тобто x0 = 3, y0 = 4 в формулу (2.69) і знаходимо
шукану віддаль |
d = |
|
|
4 3 |
− 3 4 + 10 |
|
|
= |
10 |
= 2. |
|
|
|||||||||
|
|
|
2 + ( −3 )2 |
|
|
|
||||
|
4 |
5 |
|
§17. Площина та її рівняння
Нехай в системі координат 0 xyz задана довільна площина π .
138
Візьмемо на цій площині яку-небудь точку M0 ( x0 , y0 ,z0 ).
|
|
→ |
|
|
|
|
|
|
π і |
|
||
Виберемо вектор n( A,B,C ) перпендикулярний до площини |
|
|||||||||||
назвемо |
його нормальним |
вектором, або |
просто нормаллю. |
Цими |
||||||||
|
|
→ |
|
|
двома |
величинами (точкою |
||||||
|
|
|
|
через яку проходить площина і |
||||||||
|
z |
n |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
вектором перпендикулярним до |
|||||||
|
|
M0 |
|
|
площини) площина визначаєть- |
|||||||
|
|
|
|
ся однозначно. На площині |
π |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
M |
|
|
візьмемо |
довільну |
точку |
|||||
|
O |
|
|
у |
|
M ( x, y,z ) |
(мал.44). Тому що |
|||||
|
|
|
|
точка |
М( x, y,z ) |
знаходиться |
||||||
х |
|
π |
|
|||||||||
|
|
|
на→ |
площині, |
то |
вектор |
||||||
|
|
|
Мал.44 |
|
||||||||
вектора |
→ |
|
|
|
|
M0 M перпендикулярний |
до |
|||||
|
|
|
|
|||||||||
а це значить, що їх скалярний добуток дорівнює нулю, |
||||||||||||
n , |
||||||||||||
|
|
|
→ |
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
тобто |
|
М0 M n |
= 0 |
|
|
|
(2.70). |
|||||
Рівняння (2.70) є векторним рівнянням площини. Розпишемо |
||||||||||||
рівняння (2.70) в координатній формі , знаючи, що |
|
|
|
|||||||||
→ |
|
→ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
n( A,B,C ). |
M0 M = ( x − x0 ; y − y0 ; z − z0 ) . Одержимо |
|
|
|||||||||
|
A( x − x0 ) ) + B( y − y0 ) + C( z − z0 ) = 0 |
|
|
(2.71). |
Рівняння (2.71) є рівнянням площини, що проходить через задану точку M0 ( x0 , y0 ,z0 ) і перпендикулярна до заданого вектора
→
n( A,B,C ) . Рівняння (2.71) задовольняють координати довільної
точки, яка знаходиться на цій площині π і не задовольняють координати довільної точки, яка не знаходиться на цій площині.
Розкривши дужки в рівнянні (2.71), одержимо
Ax + By + Сz + D = 0, |
(2.72) |
де D = − Ax0 − By0 − Cz0 . Рівняння (2.72) називається загальним рів-
нянням площини. Кожна площина в декартових прямокутних координатах визначається рівнянням першого степеня відносно біжучих координат x , y.z. Вірно і обернене твердження: кожне рівняння
першого степеня відносно біжучих координат x, y,z визначає
139
площину.
Дійсно, нехай x0 , y0 ,z0 - який –небудь розв’язок рівняння
(2.72), тобто
Ax0 + By0 + Cz0 + D = 0 . |
(2.73). |
Віднімаючи почленно із рівняння (2.72) рівність (2.73), одержимо рівняння A( x − x0 ) + B( y − y0 ) + C( z − z0 ) = 0, яке і є рівнянням площини, що проходить через точку M0 ( x0 , y0 ,z0 ) і перпенди-
→
кулярна до вектора n( A,B,C ) .
17.1. Дослідження загального рівняння площини
Під дослідженням загального рівняння площини розуміється те, яке положення займає площина, коли деякі із коефіцієнтів
A,B,C і D перетворюються в нуль.
1) D = 0, A ≠ 0, B ≠ 0, C ≠ 0 , то рівняння площини має
вигляд Ax + By + Cz = 0, тобто площина проходить через початок координат;
2) C = 0, A ≠ 0, B ≠ 0, D ≠ 0, то рівняння (2.72) буде
мати вигляд Ax + By + D = 0 .
В площині 0 xy це рівняння визначає пряму лінію, а в просторі це буде рівняння площини паралельної вісі 0z.
3) |
B = 0, |
A ≠ 0, |
C ≠ 0, D ≠ 0 , то рівняння (2.72) буде мати |
вигляд |
Ax + Cz + D = 0 . |
|
|
і є рівнянням площини, паралельної вісі Оy. |
|||
4) A = 0, |
B ≠ 0, |
C ≠ 0, D ≠ 0, то рівняння (2.72) має ви- |
гляд By + Cz + D = 0 і є рівнянням площини , яка паралельна вісі 0 x . Отже, якщо в рівнянні площини (2.72) відсутня одна із координат x, y або z то площина паралельна вісі 0 x, 0 y або 0z .
5) Якщо D = C = 0 , A ≠ 0, B ≠ 0, то рівнянню Ax + By = 0
відповідає площина, яка проходить через початок координат і паралельна вісі 0z , тобто ця площина проходить через вісь 0z ;
140