3. Особливості розвитку Інтернету в Україні

Український сегмент Інтернету започатковано в 1990 році, коли в Україні з’явилися перші вузли, що дало змогу працювати з мережею. Офіційним “днем народження” українського Інтернету вважається 1992-й - рік реєстрації домену .ua.

Рівень розвитку мережі в Україні залишається ще досить низьким – менш ніж 4 % від загального населення країни. Визначальними факторами цього процесу є:

1. Загальний стан економіки в країні, що, у першу чергу, визначає, скільки споживач готовий платити за доступ до мережі та скільки він готовий затратити на придбання пристроїв, що надають цей доступ. Іншою стороною цього фактора є інвестиції в розвиток середовища Інтернету як з боку державних органів, так і з боку підприємств, імовірність яких невисока при сьогоднішньому економічному стані держави.

2. Низький рівень розвитку інфраструктури зв'язку. Залишаються невирішеними питання підключення через телефонні лінії, що комутуються. При подальшому збільшенні кількості користувачів мережі це може призвести до конфліктів із провайдерами послуг Інтернету і телефонними компаніями, що, в свою чергу, може стати гальмом на шляху розвитку Інтернету через підвищення плати за доступ.

3. Внутрішня організація Інтернету і її взаємовідносини з державними структурами. На сьогодні необхідно відзначити відсутність якої-небудь значної підтримки мережі з боку держави і великих фінансових структур, які суттєво можуть вплинути на розвиток Інтернету в Україні.

Зараз в Україні не існує законодавчого акта, який би офіційно визнав існування в нашій країні Інтернету і всього того, що з ним пов’язано. Єдиним документом, що якоюсь мірою визначив позицію держави щодо Інтернету, є Указ Президента України від 31 червня 2000р. № 928/ 2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Але тим часом український Інтернет розвивається і потребує вивчення, дослідження і законодавчого оформлення.

Характеристика середнього українського користувача вписується в загальну модель розвитку Інтернету на його початковому етапі – переважання чоловічої статі, високий рівень освіти аудиторії, її соціального статусу та рівня забезпеченості. Досить високі темпи росту кількості користувачів в Україні дозволяють передбачати швидкий розвиток Інтернету в нашій країні та поступове зменшення різниці з основною частиною мережі Інтернет.

4. Особливості використання мережі Інтернет у країнах світу

Аналітики дослідницької фірми ComScore підрахували, що щодня в он-лайн виходять майже 122 мільйони жителів країн Європи або 40 % європейського населення. У звіті World Metrix також повідомляється, що середній європеєць користується Інтернетом як на роботі, так і удома 16,5 дня в місяць. Крім того, на проглядання 2662 веб-сторінок у європейського «інтернетчика» йде 24 години.

У ході дослідження аналітики ComScore порівняли он-лайнову діяльність користувачів у шістнадцяти європейських державах. До речі, з'ясувалося, що в Нідерландах і країнах Скандинавії Інтернетом користуються 68-83 % населення. У решті країн ЄС цей показник набагато нижчий: наприклад, в Швейцарії в мережу виходять 58 % жителів, в Бельгії – 54 %, у Франції – 51 %, в Німеччині – 46 %, в Португалії – 44 %, в Ірландії – 42 %, в Іспанії – 39 %, а в Італії – 36 %. Найнижчий рівень проникнення Інтернету в Росії, де мережею користуються лише 11 % населення.

У Німеччині послуги мережі Інтернет використовує майже 51 % жителів. Сама тільки різниця між тими, хто використовує, і тими, хто може це, але не робить, становить приблизно 8 мільйонів осіб. Загалом близько 11 мільйонів осіб у Німеччині – приблизно кожен п’ятий віком від 14 до 69 років – використовують Інтернет щодня. Типовий користувач – чоловічої статі, молодий, освічений, і навіть якщо структура користувачів Інтернету загалом наближається до загальної структури населення, „інтернетчики” все ще залишаються понадпропорційно молодими, формально освіченішими й мають вищий заробіток. Частка жіноцтва все ще низька, однак поступово збільшується.

Серед тих, хто купує через Інтернет, теж більше чоловіків: найбільш інтенсивно пропозиції електронної комерції використовують молоді люди віком 20-29 років. Найчастіше (60 %) в Інтернеті купують представники групи так званих „подвійних користувачів”, тобто ті, хто використовує Інтернет і приватно, й на роботі. Найбільш стримані щодо он-лайн-замовлень люди, які користуються Інтернетом переважно службово.

Користувачі старшого віку наздоганяють молодь: останнім часом у структурі користувачів Інтернету можна спостерігати зсув у бік користувачів старшого віку. Частка молодих людей віком 14-29 років дещо зменшується, в той час як збільшуються середня й старша вікові групи. Проте діапазон поширення нового засобу інформації серед молоді значно більший: Інтернетом користуються 76 % 14–19-річних, 66 % 20–29-річних, 50 % 40–49-річних і тільки 13 % 60–69-річних.

До речі, у Великобританії проживають найактивніші користувачі мережі. Щодня в он-лайні перебувають 21,8 мільйона британців, які проводять в Інтернеті, в середньому, по 34,4 години в місяць.

У Фінляндії середній користувач буває в мережі 16,4 дня в місяць, в Бельгії – 15,5 дня, в Швейцарії – 15,1 дня, в Данії і Норвегії – по 14,7 дня, в Португалії – 13,4 дня, в Ірландії – 13 днів, в Італії – 12,9 дня, в Австрії – 12 днів і, нарешті, в Росії – 11,4 дня. Середній шведський «інтернетчик» проглядає 4019 веб-сторінок щомісячно, що на 51 % перевищує середній показник по Європі в цілому. Російські користувачі проглядають щомісячно 1695 сторінок, італійські – 1862 сторінки, ірландські – 1871 сторінку, австрійські – 1906 сторінок, бельгійські – 2399 сторінок, французькі – 2768 сторінок, норвезькі – 3080 сторінок, а британські – 3440 сторінок.

За даними звіту World Metrix, найбільш відвідуваним ресурсом в Європі є сайт Google. Друге місце за відвідуваністю належить сервісам корпорації Microsoft, а третю позицію займають ресурси Yahoo. Проте Росія стала єдиною країною в звіті, де Google не потрапив в трійку лідерів: російські інтернетчики найчастіше заходять на сайти Yandex, Mail.ru і Rambler.

За прогнозами аналітиків PricewaterhouseCoopers, протягом наступних п'яти років у всіх країнах, включаючи Сполучені Штати, буде рости кількість широкосмугових підключень до мережі, оскільки все більш популярним ставатиме так званий "пакет трьох послуг" – Інтернету, телефонії й телебачення. Інвестиції телефонних операторів в інфраструктуру також сприятимуть розповсюдженню високошвидкісного доступу до Інтернету, і користувачі поступово відмовляться від комутованого доступу до мережі. Таким чином, витрати на послуги dial-up знижуватимуться на 25,5 % щорічно.

Американський ринок широкосмугового доступу в мережу буде рости на 11,9 % в рік і до 2011 року досягне обсягу в 41,4 мільярда доларів США. Кількість передплатників високошвидкісного доступу в США через п'ять років досягне показника в 89 мільйонів чоловік, тобто щорічне зростання складе 12,2 %.

За даними на середину 2007р., кількість інтернет-користувачів в Китаї досягла позначки в 162 млн. осіб і росте швидкими темпами, повідомляє Мережевий інформаційний центр Китаю (China Internet Network Information Center). Згідно з даними цієї організації, китайське інтернет-співтовариство вступило в новий етап швидкого зростання. Так, кількість користувачів мережі виросла на 31,7 % з червня 2006 р. Це найшвидше збільшення користувачів мережі в Китаї, починаючи з 2004 року.

Згідно з офіційними даними Мережевого інформаційного центру Китаю ріст чисельності користувачів за 2005 і 2006 рр. склав 18,2 % і 18,1 % відповідно.

Як повідомляє NYTimes, регулярний доступ до мережі за підсумками останнього дослідження має всього близько 4 % населення Африки. Більша частина людей, що мають доступ до Інтернету, живе в Північній Африці або в ПАР. Фахівці заявляють, що цей ринок міг би стати перспективним для розвитку, але провайдерам в Африці доведеться зіткнутися з рядом серйозних проблем, головною з яких є недоліки в розвитку інфраструктури. Багаторічні внутрішні конфлікти і політична нестабільність не сприяють створенню нових систем для забезпечення країн Африки якісним зв'язком з мережею.