6. Україна під владою Польщі та Литви.

У 14 ст. історичні події розвиваються у несприятливому напрямку для України. Саме в цей період почали підноситись Литва, Польща, Московія. В цей період Київ залишився блідою тінню своєї колишньої слави. Протягом останнього часу Київ покинув Митрополит, бояри, купці не було навіть свого князя. Отже, Україна наче чекала свого завойовника. Серед перших, хто скористався цією можливістю, були литовці. В середині 13 ст. князь Міндовг об’єднав племена, в 14 ст. князь Гедимін рушив на Білорусію, а його син Ольгерд проголосив, що вся Русь (в тому числі і Україна) належить литовцям. В середині 14 ст. Ольгерд поширив владу на лівий берег Дніпра, захопив Київ, завдав поразки Золотій Орді і встановив своє панування на Україні. У склад Великого Князівства Литовського увійшли Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства, Східна Волинь, Поділля. Історики називають цю державу Литовсько-Руською. Її особливістю було збереження звичаїв, мов приєднаних народів, збереження прав на землю українськими вельможами, до 15 ст. приєднані князівства зберігали автономію. Тому не дивно, що литовські завойовники не зустрічали опору. В 14 ст. Польща теж починає загарбувати українські землі зокрема Галичину. В кінці 14 ст. польська королева Ядвіга виходить заміж за литовського князя Ягайло. Умовою цього шлюбу стає Кревська унія змістом якої є те, що Ягайло стає королем Польщі, у Великому князівстві Литовському вводиться католицька віра і воно приєднується до Польщі. В 1569 р. утворюється Річ Посполита внаслідок Люблінської унії. Ця держава утворилася в результаті об’єднання Польщі і Литви. Зміст Люблінської унії об’єднання Литви у складі Речі посполитої надавалося право на своє законодавство, мову, казну, військо. Держава очолювалася королем, який обирався, польськими і литовськими феодалами. Українські землі у складі Речі Посполитої були поділені на 7 воєводств, якими керували шляхта, магнати і воєводи, що призначалися королем довічно. Королі Речі Посполитої спочатку мали необмежену владу, але зростання могутності шляхти спонукала королів рахуватися з рішенням сейму. В цей період значна частина земель перейшла до шляхти, зростала кількість фільварків. Селяни опинилися в скрутному становищі, кріпацтво зміцнювалося. В цей період починається окатоличення українців. В 1596 р. приймають Бреську унію в результаті якої католицька і православна церкви об’єднуються на чолі стає папа Римський. Отже, скрутне становище під час польської експансії на Україні призводить до виникнення козацтва, яке почне вести боротьбу за соціальне, національне і релігійне визволення українського народу.

7. Україна під владою Польщі та Литви. Які наслідки мала Люблінська та Брестська унії для укр.Земель?

У 14 ст. історичні події розвиваються у несприятливому напрямку для України. Саме в цей період почали підноситись Литва, Польща, Московія. В цей період Київ залишився блідою тінню своєї колишньої слави. Протягом останнього часу Київ покинув Митрополит, бояри, купці не було навіть свого князя. Отже, Україна наче чекала свого завойовника. Серед перших, хто скористався цією можливістю, були литовці. В середині 13 ст. князь Міндовг об’єднав племена, в 14 ст. князь Гедимін рушив на Білорусію, а його син Ольгерд проголосив, що вся Русь (в тому числі і Україна) належить литовцям. В середині 14 ст. Ольгерд поширив владу на лівий берег Дніпра, захопив Київ, завдав поразки Золотій Орді і встановив своє панування на Україні. У склад Великого Князівства Литовського увійшли Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства, Східна Волинь, Поділля. Історики називають цю державу Литовсько-Руською. Її особливістю було збереження звичаїв, мов приєднаних народів, збереження прав на землю українськими вельможами, до 15 ст. приєднані князівства зберігали автономію. Тому не дивно, що литовські завойовники не зустрічали опору. В 14 ст. Польща теж починає загарбувати українські землі зокрема Галичину. В кінці 14 ст. польська королева Ядвіга виходить заміж за литовського князя Ягайло. Умовою цього шлюбу стає Кревська унія змістом якої є те, що Ягайло стає королем Польщі, у Великому князівстві Литовському вводиться католицька віра і воно приєднується до Польщі. В 1569 р. утворюється Річ Посполита внаслідок Люблінської унії. Ця держава утворилася в результаті об’єднання Польщі і Литви. Зміст Люблінської унії об’єднання Литви у складі Речі посполитої надавалося право на своє законодавство, мову, казну, військо. Держава очолювалася королем, який обирався, польськими і литовськими феодалами. Українські землі у складі Речі Посполитої були поділені на 7 воєводств, якими керували шляхта, магнати і воєводи, що призначалися королем довічно. Королі Речі Посполитої спочатку мали необмежену владу, але зростання могутності шляхти спонукала королів рахуватися з рішенням сейму. В цей період значна частина земель перейшла до шляхти, зростала кількість фільварків. Селяни опинилися в скрутному становищі, кріпацтво зміцнювалося. В цей період починається окатоличення українців. Наслідками цієї унії стали: захоплення укр. земель місцевою, частково польською шляхтою,що поступово перетворювалась на великих землеробських магнатів; покріпачення селян – остаточно затверджено Литовським статутом 1588, за яким встановлено 20-річний термін піймання збіглих селян; полонізація укр.знаті, що приймала мову, традиції, вірування Польщі. В 1596 р. приймають Брестську унію в результаті якої католицька і православна церкви об’єднуються на чолі стає папа Римський. Наслідки унії – перехід у лоно католицизму; фактична заборона православної церкви; переслідування священників,що залишились вірними православ ю ; проти унії виступили народні маси; проти унії вели боротьбу укр.братства. Отже, скрутне становище під час польської експансії на Україні призводить до виникнення козацтва, яке почне вести боротьбу за соціальне, національне і релігійне визволення українського народу.