15. Дайте оцінку Переяславської ради та «Березневих статей»

8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася Генеральна військова рада, на яку прибули представники від полків та різних верств населення України (міщани, селяни, духовенство). Учасниками ради були близько 300 людей.

Б. Хмельницький запропонував, щоб вони обрали собі одною государя з чотирьох: турецького султана, кримського хана, поліського короля або московського царя. Охарактеризувавши кожного, Б. Хмельницький висловився за московського царя, зазначивши, що він однієї віри з українцями. Учасники ради підтримали думку Хмельницького. Рішення П.ради були по-різному оцінені в Україні. Конфлікт виник ще в самому Переяславі: коли коз. старшина присягала царю, вна зажадала, щоб царські посли також присягнули й віл імені царя завірили козаків у виконанні прийнятих на себе зобов’язань щодо України. У цьому було відмовлено: посли заявили, що цар, як самодержець, не присягає своїм піданним. Конфлікт завершився поступкою Хмельницького рос.послам.

Таким чином, Переяславський договір:

1) констатував відділення України від Речі Посполитої;

2) означав міжнародно-правове визнання Української держави;

3) засвідчив внутріполітичний суверенітет Української держави, зберігав її основні політичні інститути;

4) суттєво змінював геополітичну ситуацію у Східній Європі, посилював позиції України у боротьбі з Польщею, зміцнював вплив Москви у цьому регіоні.

Переяславський договір розпочав нову добу в відносинах між

Україною і Московщиною. Москва з самого початку намагалася обмежити права України і згодом планувала перетворити її на звичайну провінцію.

Існують різні наукові оцінки договору 1654 р. щодо відносин Ніж Москвою і Україною. Зокрема вони розцінювались як:

1) персональна унія;

2) васалітет (М. Грушевський);

3) тимчасовий військовий союз;

4) возз'єднання;

5) приєднання;

6) реальна унія;

7) неповна інкорпорація; протекторат;

8) конфедерація;

9)домініон.

Зараз найпоширенішими є думки про те, що це було приєднання або протекторат.Рішення Б. Хмельницького про перехід «під руку» московського царя було вимушеним кроком, напевне не розрахованим на «вічну»перспективу. У тих умовах кращого варіанта, скоріш за все не було.

21 березня 1654 цар Олесій Михайлович і Боярська дума затвердили «Статті Б.Хмельницького» (т.з. Березневі статті), що визначили становище України у союзі з Росією:

 Гетьмана обирає військо і тільки сповіщає про це царський уряд

 Гетьман і військо можуть зноситися з іншими державами, але з Польщею і Туречинною під контролем царської влади

 Реєстр визначався 60 тис. Чоловік

 Про збір коштів на утримання коз війська та сплату старшині

 Про збереження прав станів, світських і духовних

 Про збереження в містах виборного управління.

Хмельницький фактично зберіг становище незалежного глави держави.

16. Який період увійшов в українську історію під назвою руїна, які чинники призвели до появи руїни?

60-80-ті роки ввійшли в історію як "доба Руїни", початком якої стало усунення восени 1657 року Ю.Хмельницького від влади і Виговський з помічниками здійснили державний переворот. Виговський був діячем українського козацтва, походив шляхетного православного роду, закінчив Київсько-Магелянську колегію. Був соратником Б.Хмельницького, згодом добився гетьманської булави, вів війну проти москальства, у 1659 році був усунений від гетьманства і перейшов до польської державної служби, у 1664 році був звинувачений у зраді і розстріляний. Після визнання гетьманом Виговського, він розпочав активну державну діяльність, веде зовнішню економічну політику, поновлює відносини з Кримом, веде переговори зі Швецією, просить у Варшави та Москви зберегти автономію України і втриматися при владі. Усуває монархічну модель управління і покладає принципи алігахічної республіки. Проти нього виступають народні маси, які намагаються повернути козацькі вольності. Починається повстання, яке охоплює Полтавський полк і Запорожжя. З'являються нові претенденти на гетьманське місце. Виговський перемагає у братовбивчому повстанні ціною смерті 50 тисяч українців. Боячись війни з Росією укладає Гадяцький договір з Полькою, і стає третім членом Речі Посполитої. У відповідь російський цар Олексій Михайлович оголошує Виговського зрадником і направляє військо на Україну, але Виговський перемагає у вирішальній битві, але гетьману не вдалося скористатися наслідками своєї перемоги і у жовтні 1659 року зрікається булави. До влади повертається Ю.Хмельницький, але вже у січні 1663 році розуміючи свою неспроможність зрікається булави. Починається розкол України за територіальною ознакою, починається відокремлення Правобережжя з гетьманом Дорошенко від Лівобережжя з гетьманом Брюховетським. Дорошенко починає Андрусівське перемірся між Польщею та Росією, по якому Лівобережжя закріплювалося за Росією, а Правобережжя за Польщею, а Запоріжжя було під владою обох країн. Намагаючись витіснити поляків він спирається на підтримку татар. У 1668 році після вбивства козаками Бруховетського, Дорошенко оголошують гетьманом всієї України. Він посилює про турецьку орієнтацію і починає воювати проти Польщі, Туреччина прагне перетворити Україну на безправного васала. Авторитет гетьмана слабшає, його покидають соратники і у 1676 році він складає повноваження, а всі сподівання на об’єднання України гинуть.