51. Розкрийте труднощі відбудови народного господарства україни, зруйнованого фашистськими загарбниками.

Друга світова війна мала для Укр. не лише негативні наслідки. Повоєнна Укр. у багатьох важливих відношеннях виявилась дуже відмінною від тієї, якою була раніше. Значно розширилася її економічна вага в СРСР, докорінно змінився склад населення і вперше за багато століть всі укр. опинилися в межах однієї держави. Найважливішим для укр. територіальним питанням, що його розв'язала війна, стало включення Зах. України до складу СРСР. У 1945р. на Ялтинській конференції СРСР вдалося примусити відновлену Польську державу поступитися своїми претензіями на Галичину та Волинь і провести кордон по так званій “лінії Керзона”. Урегулювання територіального питання с Польщею передбачало також обмін населенням. Відтак період між 1944 та 1946рр. рад. власті дозволили переселитися у Польщу з Галичини к Волині майже мільйонові поляків. Натомість у рад. Україну іммігрувало близько 520тис українців, які опинилися на польському боці нового кордону. Одразу після війни Москва переконала також Чехословаччину й Румунію відмовитися від претензій відповідно на Закарпаття й Буковину. Унаслідок 4-ох р. війни Рад. Союз постав перед колосальним завданням відбудови господарства. Рад. влада почала відбудовувати своє господарство із складання 4-го п'ятирічного плану (1946-50). Цей план базувався на характерній особливості тоталітарної системи: можливості розпоряджатися ресурсами без огляду на бажання й потреби людей. Передбачалося відбудувати розорені регіони, підняти промисловість та с/г на довоєнний рівень і навіть перевищити його – і все це менш, ніж за 5 років. 4-та п’ятирічка дала неоднозначні результати. Зусилля спрямовані на відбудову важкої пром. У 50-х рр.. Україна знову стала однією із провідних індустріальних країн Європи. Однак хоч пром. порівняно з довоєнним періодом стала навіть потужнішою, її частка в загально промисловому виробництві СРСР впала, оскільки нові індустріальні центри, що виникли за Уралом, розвивалися ще швидше. Зростання пром-ті не привело до підвищення життєвого рівня. Традиційно для рад. режиму нехтування випуском товарів споживання дійшло до крайнощів. Невдачі відбудови не виявилися з такою очевидністю як у с/г. Згубна політика рад. чиновників перешкоджала виправленню становища на селі. У 1946р. прийшла катастрофічна посуха й голод. Не зважаючи на явні хронічні проблеми колгоспів, рад. керівництво рішуче відновило політику колективізації. Стало навіть активніше проводити її. У 1946р. було вжито заходів, щоб відібрати у селян землю і реманент, які їм удалося привласнити під час війни. Для здійснення своїх цілей рад режим мав велику перевагу військової й політ. сили. Одним із першим об’єктів атаки рад. Влади стала Греко-Католицька церква. За кампанією наклепів пішли арешти й заслання до Сибіру. 8 березня 1946р. група скликала й вирішала скасувати Брестську унію 1569р. та возз’єднання із Рос. Ієрархією. В 1947-48р. після того, як рад. Режим ліквідував спір УПА, він міг на повну силу розпочати колективізацію та індустріалізацію. Із приходом Сталіна розпочалися масові репресії проти укр. митців мистецтва, куль-ри, л-ри, діячів освіти та науки. Хрущова було знято з посади Першого секретаря компартії, на його місце було призначено Кагановича. Під його вказівками було звинувачено тисячі письм., поетів, нау-ів, віддано репресіям і відправлено до Сибіру. Із усунення його з посади становище покращилось.