Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
214257_4EC6C_shpargalka_istoriya_ukra_ni.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
494.08 Кб
Скачать

37. Які причини призвели до утворення зунр? акт соборності унр та зунр.

Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні підсилила національно-визвольний рух народів імперії, у тому числі й українського. 18 жовтня 1918 р. у Львові була створена УНР, що виступала від імені західноукраїнського населення. До УНР увійшли представники західноукраїнської політичної еліти: депутати рейхстагу, лідери політичних партій, представни­ки духівництва. Президентом УНР був обраний Є. Петрушевич. 19 жовт­ня УНР оголосила про прагнення створити автономну державу у федерації з Австрією. Однак загроза приєднання до польської держави змусила УНР перейти до рішучих дій. 1 листопада 1918р. до Львова мала намір прибу­ти Польська ліквідаційна комісія, яка повинна була проголосити польську владу у Східній Галичині. Через те, що австрійський намісник К. Гуйн відмовився офіційно передати владу УНР, було прийняте рішення про збройне її захоплення. Уночі 1 листопада УНР, спираючись на сформовані з українців підрозділи австрійської армії, захопила владу у Львові й ін­ших містах Східної Галичини. Цей день прийнято вважати днем утворен­ня ЗУНР.

УНР, до складу якої входили професійні політики, негайно розпочала створення основ незалежної держави. 9 листопада був сформований тим­часовий уряд — Державний Секретаріат, який очолив К. Левицький. Уже 13 листопада був проголошений «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії». 22—26 листопада відбулися вибори в УНР, що була верхов­ним законодавчим органом. Президентом ЗУНР був обраний один з ліде­рів українського національного руху — голова УНР Є. Петрушевич. Його позиція дозволи­ла створити дієздатний державний апарат, але утруднювала співробітни­цтво з представниками Директорії УНР.

Основою внутрішньої політики ЗУНР було створення незалежної де­мократичної держави. Більшість депутатів виступали проти революцій­них соціальних перетворень. Досить швидко було вирішено аграрне пи­тання: усі великі земельні володіння, які належали полякам розподілялися між малоземельними селянами. Ці заходи дозволили уникнути внутрішньо українського конфлікту.

Уже 13 листопада був прийнятий закон про загальну військову службу і незабаром була проголошена мобілізація. Основу армії ЗУНР склали під­розділи УСС і частини австрійської армії, що складалися з українців. Нестачу офіцерських кадрів удалося компенсувати за рахунок офіцерів-іноземців.

Зовнішня політика ЗУНР була спрямована, у першу чергу, на об'єд­нання з братерською Наддніпрянською Україною. Уряд ЗУНР і Директо­рія УНР неодноразово наголошували на прагненні об'єднати дві україн­ські держави. У грудні 1918 р. ними була підписана попередня згода про об'єднання, а 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акта Злуки. ЗУНР входила до складу УНР як західна область УНР на правах широкої автономії. Президент ЗУНР Є. Петрушевич входив до складу Директорії УНР. Об'єднання двох держав відповідало інтересам українського народу, однак важке воєнне становище обох держав, а та­кож серйозні політичні і соціальні протиріччя між лідерами ЗУНР і УНР перешкодили реальному об'єднанню. ЗУНР змушена була наодинці від­бивати наступ польських армій, що призвело в липні 1919 р. до остаточ­ного захоплення її території.