35. Охарактеризуйте гетьманат скоропадського і дайте його історичну оцінку.

Ліквідація республіканського режиму в Укр. Відбулася 29 квітня 1918, коли загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Центральна Рада. На Всеукр. з‘їзді землевласників, було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити Гетьманат.

Гетьманом Укр. Було обрано почесного отамана вільного козацтва генерала Павла Скоропадського. Серед перших рішень гетьмана було встановлення Української держави замість УНР, проголошено29292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929292929Дорошенко. Старі чиновники доклали чимало зусиль для зміцнення державної влади діючи репресивними методами. Після перевороту в Укр. Прокотилася хвиля арештів і розстрілів. До законності і правопорядку чиновники йшли через свавілля і беззаконня, залякування і терор. Було переформовано військові частини, організовані в період ЦР. Найбоєздатнішими підрозділами були Окрема Запорізька дивізія, дивізія Сірожупанників та ін. Функції поліції і державної безпеки виконувала Державна Варта. 16 жовтня 1918 окремим універсалом Скоропадський відновив козацтво в Чернігівській, Полтавській губерніях та Слобожанщині.

За гетьмана Укр. мала дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Польщею, Фінляндією, Кримом, Францією, Англією, Румунією. Дипломатичні відносини підтримувались також з РФ, Доном і Кубанню. Вдалі кроки було зроблено у формуванні власної банківської мережі і встановлення укр. грошової системи. Були налагоджені залізничні шляхи і мости, відремонтовано локомотиви. Було покращено роботу судової системи, реформи суду, укладання нових законів.

Гетьманський уряд розробив аграрне законодавство і опублікував у липні 1918. В промисловості відновлювалися старі порядки, підприємці відкидали всі ті зміни, що внесла лютнева революція. Була обмежена свобода профспілкової діяльності, хазяйка на свій розсуд визначали рівень заробітної плати. Швидко збільшувалося безробіття.

Таким чином ми бачимо, що правління гетьмана Скоропадського має позитивну і негативну сторони. Позитивною стороною є те, що він реформував та розвив культуру і освіту в Укр., а негативною те, що при всіх цих реформах він не зважав на народні маси.

36. Проаналізуйте політику директорії унр у 1918 р. Та на початку 1919 р.

Розуміючи, що режим П.Скоропадського приречений, укр. соціалісти стають ініціаторами створення Укр. Нац Союзу (УНС). УНС 14 листопада 1918 на підпільному засіданні в Києві створює Директорію – між партійний колегіальний орган, що висунув претензії на верховну владу в укр.. Директорія складалася з 5 чоловік: Андріївського, Вінниченка, Макаренка, Петлюри та Швеця. Завдання Директорії – скинути гетьмана та відновити УНР. Директорія виїхала в Білу Церкву. Тут знаходилися її збройні сили: галицькі січові стрільці, дивізія сердюків, добровольці. Директорії вдалося одержати згоду на нейтралітет окупаційних військ і підтримку від Раднаркому Росії. П.Скоропадський намагався зберегти свою владу. Гетьманські війська зазнали поразки під Києвом. Директорія з військом урочисто увійшла у Київ в грудні 1918. Незабаром П.Скоропадський зрозумів, що його владі прийшов кінець. Гетьман відрікся від влади, виїхав до Німеччини , де жив до самої смерті. Директорії судилося бути вищою владою в Укр. фактично до квітня 1919, офіційно до 1920.

У внутрішній політиці Директорія проголосила: 1) поновлення УНР але буз влади Укр. Центр Ради; 2) ліквідацію приватної власності на землю; 3) запровадження контролю над виробництвом; 4) поновлення 8 годинного робочого дня; 5) право на діяльність профспілок і проведення страйків; 6) поновлення чинності закону УНР про національно-персональну автономію.

У зовнішній політиці Директорія орієнтувалася на країни Антанту. Але Антанта відмовилася визнати Директорію й розпочала військову інтервенцію на півдні Укр. Представники Антанти вимагали реорганізувати Директорію: вивести з її складу С.Петлюру , а натомість обіцяли надати допомогу в боротьбі з більшовиками. У 1919-1920 УНР опинилася у «трикутнику смерті»: на півночі – більшовики, на півдні – війська Антанти і генерал Денікін, на заході – польська армія. Після провалу переговорів між делегаціями Директорії і Раднаркому рад Росії більшовицькі війська почали другу війну проти УНР. Директорія залишила Київ. На Укр. встановлюється Радянська влада. Керівництво директорії опинилося в міжнародній ізоляції: країни Антанти не підтримали ідею незалежності УНР, а Польща порушила умови Маршальського договору 1920. Отже опинившись на перехресті політичних перспектив, лідери Директорії не змогли їх реалізувати і запропонувати програму реформ, що влаштувала б основну частину населення. Несприятлива зовнішньополітична обстановка також відіграла свою роль у поразці Директорії.