Методи соціальної психології

2.1. Методологічні основи соціально-пснхологічного дослідження

Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою ви­значаються розвитком власного методологічного апарату.

Розробка конкретних методів соціальної психології базується на її теоретичних положеннях і методологіч­них принципах. Звичайно терміном «методологія» по­значаються три різні рівні наукового підходу:

1. Загальна методологія — деякий загальний принцип пі­знання, філософський підхід до аналізу явищ дійсності. Фі­лософсько-методологічний рівень дослідження дає світо­глядне узагальнення одержаних результатів.

2. Часткова спеціальна методологія — сукупність мето­дологічних принципів, які застосовуються в цій галузі знань. Спеціальна методологія забезпечує конкретне використання загальнофілософських принципів щодо об'­єктів соціально-психологічних досліджень. У соціальній психології у зв'язку з її міждисциплінарним характером спеціальна методологія базується на методологічних принципах двох наук — психології і соціології. Спе­ціальна методологія визначає орієнтовні параметри спо­собів розробки соціально-психологічних теорій, допома­гає виокремити принципову структуру й головні лінії взаємозв'язків у об'єкті дослідження.

3. Сукупність конкретних методів, методик і процедур — рівень, безпосередньо пов'язаний з практикою со-ціально-психологічних досліджень.

Соціально-психологічне дослідження починається з розробки програми вивчення об'єкта, яка передбачає:

— постановку проблеми, визначення завдань, об'єкта предмета вивчення, уточнення головних понять, формулювання гіпотези;

— визначення емпіричних об'єктів дослідження (вибірка);

— розробку методики конкретного дослідження;

— пробу методики (пілотаж), її удосконалення, перевірку надійності;

— збирання первинної інформації, яке супроводжується контролем надійності та вірогідності одержаних даних;

— логічну та кількісну обробку зібраних результатів;

• інтерпретацію результатів, висновки, звіт.

Зупинимося детальніше на окремих етапах дослідження. Насамперед слід підкреслити велике значення продуманої програми дослідження, що дає можливість одержати більш надійні, репрезентативні та вірогідні дані найекономнішим і найкоротшим шляхом. Доцільно звернути увагу на повноту та чіткість програми, однозначність визначення понять дослідження, продуманість гіпотези.

Власне, гіпотеза дослідження є одним із вирішальних компонентів, що забезпечує досягнення мети. Це — припущення, сформульоване дослідником щодо наявності чи відсутності емпіричних зв'язків, залежностей між об'єктами чи явищами, що вивчаються. Гіпотеза може формулюватися як окреме твердження або як логічно послідовна система тверджень.

У процесі підготовки дослідження визначається його мета, формулюється гіпотеза, відповідно до якої виявляються залежні та незалежні змінні.

Незалежні змінні — це конкретні ситуації або явища, спеціально організовані дослідником. Зміни, які він очікує спостерігати та фіксувати, будуть залежними змінними. Наприклад, вивчається залежність ефективності діяльності від стилю керівництва. У цьому разі незалежною змінною буде стиль керівництва. Дослідник сам обирає різні стилі, пропонує їх групі на різних стадіях експерименту. Ефективність діяльності буде залежною від стилю керівництва змінною.

Вибірка, або вибіркова сукупність індивідів — це та їх частина, яка відібрана з усієї маси, що має назву «генеральна сукупність». Вибіркова сукупність завжди об'­єднана якоюсь спільною ознакою, шо цікавить дослід­ника і відображає якості генеральної сукупності. Отже, генеральна сукупність — це те, що має вивчатися, а вибір­кова сукупність — це те, що реально досліджується. Са­ме тому вибірка повинна адекватно відображувати гене­ральну сукупність, тобто бути репрезентативною (пред­ставницькою).

Ось тому дуже важливо дотримуватися принципу ре­презентативності при визначенні емпіричних об'єктів дослідження, адже відомо, що на практиці вибірка часто формується стихійно. Разом із тим репрезентативність не слід ототожнювати лише з кількісними показниками — не завжди потрібна велика кількість піддослідних.

Успіх вибору конкретної методики безпосередньо за­лежить від ретельності й «чистоти» проведення пілотаж­ного дослідження. На цій стадії слід провести репетицію всього процесу збору та обробки інформації. Це означає, що належить випробувати дослідницький інструмент, дослідників-виконавців, їхню компетентність, придат­ність для тієї чи іншої роботи (спостереження, інтерв'ю та ін.), перевірити оптимальність ситуації, місця й часу проведення дослідження тощо.

У ході збору первинної інформації важливо дотримуватися наукової етики (принципу добровільності участі піддослід­них в експерименті, використання одержаних даних лише з науковою метою тощо). Головне завдання дослідження — одержання надійної та вірогідної інформації.

Після проведеної роботи дослідник має певну кіль­кість доброякісних документів (анкети, протоколи спо­стереження або експерименту та ін.), які потім опрацьо­вуються й аналізуються. Тому не варто забувати про аде­кватні способи обробки одержаної інформації (можливість застосування лише обмеженого набору статистичних прийомів). Зібрані емпіричні дані, зважаючи на їх кіль­кість, поставлені завдання і технічні можливості дослідника, можна опрацьовувати вручну або за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, комп'ютера).

Інформація, одержана в ході проведення дослідження, повинна відповідати вимогам точності, обгрунтова­ності та надійності.

Точність інформації залежить від чутливості використаних методик до вимірювання досліджуваних якостей.

Обгрунтованість (валідність) соціально-психологічної інформації визначається придатністю методу досліджува­ти (вимірювати) саме ті якості об'єкта, які вивчаються.

Надійність інформації, або її вірогідність, означає стабільність результатів при повторних експериментах і різних дослідників. Надійність підтверджується методами дисперсного та факторного аналізів.

Інтерпретація одержаних після обробки та аналізу даних - це творчий процес, який не піддається чіткій алгоритмізації і потребує врахування і використання багатьох інших даних теоретичних та емпіричних дослі­джень.

Дослідження не вважається закінченим, доки не на­писаний досить повний звіт про нього.