- •1.2. Виникнення та становлення соціальної психології як науки
- •1.3. Експериментально-прикладний етап розвитку соціальної психології
- •1.4. Експериментальний етап у розвитку соціальної психології
- •1.5. Головні теоретичні напрямки сучасної західної соціальної психології
- •1.6. Розвиток соціальної психології в колишньому Радянському Союзі і в Україні
- •Методи соціальної психології
- •2.1. Методологічні основи соціально-пснхологічного дослідження
- •2.2. Метод спостереження
- •2.3. Метод експерименту
- •2.4. Метод вивчення документів
- •2.5. Метод опитування
- •2.6. Тестування
- •Частина 2 психологія спілкування
- •1.1. Поняття спілкування в соціальній психології
- •1.2. Розвиток спілкування в онтогенезі
- •1.3. Спілкування як форма вияву активності особистості
- •2.1 .Поняття про взаємодію
- •2.2. Різновиди взаємодії
- •2.3. Спілкування та діяльність
- •3.1. Поняття про комунікацію та її різновиди
- •3.2. Засоби комунікації
- •3.3. Бар'єри спілкування
- •4.1. Поняття соціальної перцевції
- •4.2. Механізми взаєморозуміння
- •4.3. Точність міжособистісної перцепції
- •5.1. Поняття про способи впливу
- •5.2. Зараження
- •5.4. Навіювання
- •5.5. Наслідування
- •5.6. Мода
- •5.7. Чутки
- •1.1. Поняття групи
- •2.2. Психологічні особливості етнічних грун
- •2.3. Психологічні особливості українського національного характеру
- •Розділ з
- •3.1. Історія досліджень малої соціальної групи
- •3.2. Класифікація малих соціальних груп
- •3.3. Головні підходи до вивчення малих соціальних груп
- •3.4. Структура взаємовідносин у малій соціальній групі
- •1.1. Поняття та процеси групової динаміки
- •1.2. Механізми групової динаміки
- •2.1. Утворення малої групи
- •2.2. Розвиток малої групи
- •3.1. Групові норма і нормативна поведінка
- •3.2. Дослідження нормативного впливу групової більшості. Феномен групового тиску. Конформізм та конформність
- •Розділ 6 проблема прийняття групового рішення
- •6.1. Індивідуальні та грувогі рішення
- •6.2. Групове завдання
- •6.3. Аналіз якості груоовнх рішень. Групові деформації
- •6.4. Етапи прийняття рішення
- •1.1. Поняття особистості в психології
- •1.2. Проблема соціалізації індивіда
- •1.3. Соціально-психологічна структура особистості
- •2.1. Статус особистості як показник становища у груш
- •Соціометричний метод (Вивчення міжособистісних стосунків у групі)
- •Визначення типових способів реагування на конфліктну ситуацію
- •Тест для визначення потреби у досягненнях (пд) (ю.М.Орлов, в.І.Шкуркін, л.П.Орлова, 1974)
- •Тест для визначення потреба у спілкуванні (пс)(ю.М.Орлов, в.І.Шкуркін, л.П.Орлова, 1974)
- •Методика «значення тривожності (Шкала Тсйлора, адаптація м.М.Псйсахова, 1977)
- •Обробка результатів
- •Опитувальник «Шкала локус-контролю»(Дж.Ротгер, 1966 р., адаптація в.Ядова)
Соціометричний метод (Вивчення міжособистісних стосунків у групі)
Членам групи пропонується відповісти на запитання, які дають у виявити їх симпатії і антипатії один до одного, до лідерів, членів л, яких група не приймає. Дослідник зачитує два запитання: а) і б) і дає піддослідним таку інструкцію: «Напишіть на папірцях під цифрою прізвище члена групи, якого Ви вибрали б у першу чергу, під циф-2 -- кого б Ви вибрали, якби не було першого, під цифрою 3 -ото б Ви вибрали, якби не було першого і другого». Потім дослідник ачитує запитання про особисті стосунки і так само проводить нструктаж.
З мстою підтвердження вірогідності відповідей дослідження може ^проводитися в групі кілька разів. Для повторного дослідження беруться Іінші запитання.
Запитання для вивчення ділових стосунків
1. а) кою зі своїх товаришів із Ірупи Ви попросили б у разі неоО-Іхідності надати допомогу в підготовці до занять (в періїгу, другу, третю |чергу)?
б) кого зі своїх товаришів із групи Ви не хотіли б просити у разі |необхідності надавати Вам допомогу у підготовці до занять?
2. а) з ким Ви поїхали б у тривале службове відрядження9
б) кого з членів своєї групи Ви не взяли б у службове відрядження?
3. а) хто з членів групи краще виконає обов'язки старости (профорга)9 б) кому з членів групи найважче буде виконувати обов'язки
|етарости (профоріа)?
Запитання для вивчення особистих стосунків
1. а) до кого в своїй групі Ви звернулися б за порадою у важкій | життєвій ситуації?
6) я ким із групи Вам не хотілося б ні про що радитися?
2 а) якби всі члени Вашої групи жили в гуртожитку, з ким із них - Вам хогілося б поселитися в одній кімнаті?
б) якби всю Вашу групу переформували, кого з її членів Ви не хотіли б залишити в своїй групі?
3 а) кого з групи Ви запросили б на день народження?
б) кого з групи Ви не хотіли б бачити на своєму дні народження?
КЗ (О) і КВП (А) характеризують внутрішню атмосферу трупи, її психологічний клімат (і його потенційні можливості). Існує прямий зв'язок між згуртованістю, високою взаємною прийнятністю та ефективністю діяльності.
Коефіцієнт соціальної експансивності (Еф) є доповненням до коефіцієнта трупової прийнятності (А). Так, за середніх І низьких
показників А великий коефіцієнт 2^ свідчитиме про напруженість у внутрішньогруттових взаємовідносинах і вимагатиме аналізу якісного змісту особливостей особистих стосунків кожного з кожним.
Метод має деякі переваги над соціометрією. Застосування шкали прийнятності дає змогу точніше визначити ставлення кожного члена групи до кожного, що особливо важливо, коли необхідна не тільки діагностика, а й терапія стосунків.
Визначення типових способів реагування на конфліктну ситуацію
(методика К.Н.Томаса)
За допомогою цієї методики можна виявити, наскільки піддослідний схильний до суперництва та співробітництва в різних групах, прагне до компромісів, уникає конфліктів, чи навпаки намагається загострити їх, а також оцінити міру його адаптації до спільної діяльності.
Піддослідний повинен підкреслити або записати на аркуші літери «А» чи «Б», які відповідають тому рішенню, яке він вважає правильним.
1.А. Інколи я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.
Б. Замість того, щоб обговорювати те, у чому ми не згодні, я намагаюсь звернути увагу на те, з чим ми обидва згодні.
2.А. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.
Б. Я прагну уладнати справу, враховуючи інтереси іншої людини і свої власні.
3.А. Звичайно я наполегливо добиваюся свого.
Б. Інколи я жертвую власними інтересами заради інтересів іншої людний.
4.А. Я прагну знайти компромісне рішення.
Б. Я намагаюсь не вразити почуттів іншої людини.
5.А. Улагоджуючи спірну ситуацію, я завжди прагну знайти підтримку іншої людини.
Б. Я намагаюсь робити все, аби уникнути непотрібної напруги.
6.А. Я прагну уникнути неприємностей для себе.
Б. Я завжди прагну добитися свого.
7.А. Я намагаюсь відкласти розв'язання спірного питання з тим, щоб згодом розв'язати його остаточно.
Б. Я вважаю можливим у чомусь поступитися, аби досягти чогось іншого.
8.А. Як правило, я наполегливо прагну добитися свого.
Б. Перш за все я прагну визначити зміст спірних питань.
9.А. Я думаю, що не завжди треба хвилюватися з приводу якихось суперечностей, що виникли.
Б. Я докладаю зусилля для того, щоб досягти свого. 276
10. А. Я твердо прагну досягти свого.
Б. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.
11.А. Перш за все я намагаюсь чітко визначити зміст спірних питань.
Б. Я прагну заспокоїти іншого і, головне, зберегти наші стосунки.
12 А. Я визнаю за краще не обирати позицію, яка маж викликати суперечку.
Б. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися із своєю думкою, якщо він також іде назустріч.
13.А. Я пропоную середню позицію.
Б. Я наполягаю, щоб все було зроблено по-моєму.
14.А. Я повідомляю іншому свою точку зору і цікавлюсь його думкою.
Б. Я прагну показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.
15.А. Я намагаюсь заспокоїти іншого і зберегти наші взаємини.
Б. Я прагну зробити все необхідне для того, щоб уникнути напруги.
16.А. Я намагаюсь не зачіпати почуттів іншого.
Б. Як правило, я прагну переконати Іншого у перевагах моєї позиції.
17.А. Як правило, я наполегливо намагаюсь досягти свого.
Б. Я прагну зробити все, щоб запобігти непотрібної напруги.
18.А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.
Б. Я дам іншому можливість залишитися із своєю думкою, якщо він іде мені назустріч.
19.А Перш за все я намагаюсь визначити зміст спірних питань.
Б." Я намагаюсь відкласти спірні питання для того, щоб із часом розв'язати їх остаточно.
20.А. Я намагаюсь негайно подолати наші суперечності.
Б. Я прагну знайти найкраще поєднання переваг і втрат для нас обох.
21.А. Під час переговорів я прагну бути уважним до іншого.
Б. Я завжди прагну до прямого обговорення проблеми.
22.А. Я намагаюсь знайти «середину» між моєю позицією та позицію іншої людини.
Б. Я відстоюю власну позицію.
23.А. Як правило, я дбаю про те, щоб задовольнити бажання кожного з нас.
Б. Інколи я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв'язання спірного питання.
24.А. Якщо позиція іншого здається йому важливою, я прагну йти йому назустріч.
Б. Я намагаюсь переконати іншого піти на компроміс.
25.А. Я прагну переконати іншого у тому, що я маю рацію.
Б. Під час переговорів я намагаюсь бути уважним до аргументів іншого.
26.А. Як правило, я пропоную середню позицію.
Б. Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.
27.А. Дуже часто я прагну уникнути суперечок.
Б. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.
28.А, Як правило, я наполегливо прагну досягти свого.
Б. Улагоджуючи спірну ситуацію, я намагаюсь знайти Іццтримку в іншого.
29.А. Я пропоную середню ситуацію.
Б. Цважаю, що не завжди потрібно хвилюватися через те, що виникають розходження.
30.А. Я намагаюсь не зачіпати почуттів іншого.
Б. Я завжди обираю таку позицію у суперечці, щоб спільними зусиллями досягти успіху.
Ключ до тесту.
1* п/п |
Суперництво |
Співробтництво |
Компроміс |
Уникнення |
Поступливість |
1 |
|
|
|
А |
Б |
2 |
|
Б |
А |
|
|
3 |
А |
|
|
|
Б |
4 |
|
|
А |
|
Б |
5 |
|
А |
|
Б |
|
6 |
Б |
|
|
А |
|
7 |
|
|
Б |
А |
|
& |
А |
Б |
|
|
|
9 |
Б |
|
|
А |
|
10 |
А |
|
Б |
|
|
Н |
|
А |
|
|
Б |
12 |
|
|
Б |
А |
|
13 |
Б |
|
А |
|
|
14 |
Б |
А |
|
|
|
15 |
|
|
|
Б |
А |
16 |
Б |
|
|
|
А |
17 |
А |
|
|
Б |
|
18 |
|
|
Б |
|
А |
19 |
|
А |
|
Б |
|
20 |
А |
Б |
|
|
|
21 |
|
Б |
|
А |
|
22 |
Б |
|
А |
|
|
23 |
|
А |
|
Б |
|
24 |
|
|
Б |
|
А |
25 |
А |
|
|
|
Б |
26 |
|
Б |
А |
|
" |
27 |
|
|
|
А |
Б |
28 |
А |
Б |
|
|
|
29 |
|
|
А |
Б |
|
30 |
|
Б |
|
|
А |
По кожному з п'яти розділів опитувальника (суперництво, співробітництво, компроміс, уникнення, поступливість) підраховують кількість відповідей, які збіглися з «ключем» Отримані результати порівнюють між собою для виявлення тих форм соціальної поведінки в ситуації конфлікту, до яких найбільш схильний піддослідний, а також тенденцій організації взаємин у складних умовах.