- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
Материнські породи істотно впливають на гранулометричний, хімічний і мінералогічний склад грунтів, фізичні, фізико-механічні властивості, водно-повітряний, тепловий і поживний режими. Вони є матеріальною основою грунту і передають йому свої властивості. Особливо це помітно на ранніх стадіях ґрунтоутворення. Первинний грунт відображає ознаки кори вивітрювання. З віком ці взаємозв’язки зменшуються. Рівень грунтової родючості залежить від складу і властивостей материнських порід.
Як відомо, літосфера Землі складається з магматичних, метаморфічних і осадових гірських порід.
Магматичні породи утворилися із силікатних розплавів (магми). Ґрунтоутворюючими ці породи бувають дуже рідко. Кислі магматичні породи (граніти, гнейси, піщаники) утворюють грунти з низькою природною родючістю. На основних породах андезитах, габро, базальтах – формуються грунти багаті поживними елементами і катіонами з високою родючістю, нейтральні або слабо лужні з високим вмістом гумусу.
Метаморфічні породи – вторинні масивно-кристалічні породи (мармур, кварцити, сланці, гнейси тощо) утворені з магматичних і осадових. Мають невелике значення в ґрунтоутворенні.
Осадові породи – відкладення продуктів вивітрювання масивно-кристалічних порід або залишків організмів. Мають різне походження (уламочне, хімічне, органогенне). Осадові материнські породи відіграють найбільшу роль у процесах ґрунтоутворення, мають вплив на рівень природної родючості грунту. Наприклад, дерново-карбонатний грунти (рендзини) у нечорноземній зоні – приклад того, як на карбонатних породах у несприятливій зоні формуються родючі грунти.
Велике значення материнські породи мають в практиці зрошувально-осушувального землеробства. Так, засоленість материнських порід легко розчиненими солями в цих умовах може бути причиною вторинного засолення грунтів, їх осолонцювання.
Важкий механічний склад, низька пористість, незначна водопроникненість гірських порід можуть призвести до оглеєння.
Рельєф місцевості дуже впливає на генезис грунтів, структуру грунтового покриву, його просторову неоднорідність.
В.В. Докучаєв за рельєфом грунти поділяв на нормальні (на вододілах), перехідні (грунти депресій і понижень) і анормальні (не зовсім розвинуті грунти).
С.О. Захаров розробив положення про прямий і опосередкований вплив рельєфу на процеси ґрунтоутворення. Пряме значення рельєфу полягає у розвитку ерозійних процесів, непряме виявляється через пере розділ тепла, світла і води.
С.С. Неустроєв увів поняття про грунти автоморфні, сформовані в умовах вододілу і гігроморфні, які залягають у пониззях і зазнають впливу грунтових вод.
У практиці польових досліджень грунтів застосовується наступна систематика впливу типів рельєфу на ґрунтоутворення та географію грунтів.
Макрорельєф, тобто рельєф крупних територій, що займає площі тисячі, десятки тисяч квадратних кілометрів, формує особливості грунтового покриву цих територій, завдяки перерозподілу атмосферної вологи, температури. На рівнинах спостерігається поступова зміна гідротермічних показників залежно від змін клімату, тобто тут найбільш чітко формуються широтні грунтові пояси (горизонтальна зональність грунтів), в горах змінюється розподіл гідротермічних показників, що в свою чергу змінює загальний обрис широтних зон, але натомість виникає вертикальна зональність грунтів.
Мезорельєф, тобто рельєф обмежених за площею територій, з перепадом висот ± 100 м, впливає переважно на топографію грунтів у межах цих ареалів: поверхні різного похилу та експозиції формують неоднаковий гідротермічний режим, різну рослинність, різні грунти.
Мікро- і нанорельєф (рельєф із перепадами висот відповідно ± 1 і 0.3 м) впливають на формування плямистості, комплексності грунтового покриву.
Оцінити роль рельєфу у ґрунтоутворенні можна при врахуванні сумісної дії всіх факторів грунтоутворення в межах конкретної місцевості. Наприклад, в гумідних і субгумідних регіонах, де зволоження переважає над випаровуванням, в понижених ділянках рельєфу формуються болотні, лучно-болотні, дерново-глейові, болотно-підзолисті грунти.