- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
3.2.3 Тип грунтоутворення
Поняття про тип ґрунтоутворення було введено в науку ще на початку ХХ століття, проте не всі вчені зміст питання розуміли однаково.
Низка вчених вважає, що тип ґрунтоутворення повністю співпадає з типом грунту. К.Д. Глінка (1927), С.С. Неуструєв (1930), В. Кубієна (1970) та інші вважали, що типів ґрунтоутворення значно менше, чим існуючих типів грунтів. К.Д. Глінка і С.С. Неуструєв виділяли п’ять типів ґрунтоутворення: латеритний, підзолистий, солонців, болотний, степовий. В. Кубієна виділяв дев’ять типів ґрунтоутворення. Він вважав, що один і той же тип ґрунтоутворення може проявлятися у декількох типах грунту, у різних комбінаціях та з різною інтенсивністю. Та, сполучення підзолистого та болотного типу ґрунтоутворення формує болотно-підзолисті грунти, степовий та підзолистий – сірі лісові грунти, тощо.
Формування грунту того чи іншого типу – результат дії різних, нерідко протилежних за направленістю процесів. Тому для кожного типу грунту відповідно є свій комплект ЕГП, які впливають на загальний процес ґрунтоутворення на даній території, а відповідно кожному генетичному типу грунту відповідає свій тип ґрунтоутворення. Згідно з цією концепцією, тип грунту та тип ґрунтоутворення – поняття одного порядку.
На сьогодні поняття типу ґрунтоутворення найбільше пов’язується з наявністю, або домінуванням того чи іншого профілюючого ЕГП, спільного для низки грунтових типів. Проте для складних повно профільних грунтів досить важко виділити домінуючий ЕГП, тому поняття «тип ґрунтоутворення» та широкі над типові поняття (підводне, алювіальне, гірське, ерозійне, кріогенне, степове, болотне, лісове, культурне ґрунтоутворення) поки що використовується в науці не зовсім строго і одноманітно. Більш строго поняттям слугує «тип грунту» і пов’язаний з ним комплект ЕГП.
Література [2] с. 177-192
Питання для самоконтролю
Дайте характеристику складовим балансу ґрунтоутворення.
Опишіть загальну схему ґрунтоутворення на земній кулі.
Поясніть суть малого біологічного та великого геологічного кругообігів речовин.
Дайте характеристику біогенно-акумулятивним та гідрогенно- акумулятивним ЕГП.
Наведіть приклади метаморфічних, елювіальних, ілювіально-акумулятивних, педотурбаційних і деструктивних ЕГП.
Що таке тип ґрунтоутворення?
Розділ 4. Географія грунтів
Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
Спроби класифікувати грунти були зроблені задовго до виникнення ґрунтознавства як науки. Ще давньогрецький філософ Теофраст (ІV ст. до н.е.) різні за плодючістю грунти поділяв на гарні, добрі, плодовиті, допустимі, виснажені та інші. На Русі в ХVІ столітті для правильного обкладення землевласників податками зорані землі були поділені на добрі, середні, погані, а серед останніх розрізняли заболочені землі, болота, ліс. Пізніше деякі дослідники класифікували й окремі грунти. Так, М.І. Афонін розділяв чорноземи на глинисті, кам’янисті, лісові та інші.
Робились спроби класифікувати грунти і за кордоном. У ХVІІІ столітті Теєр в Германії запропонував класифікацію, основану на механічному складі та відношенні до грунту тієї чи іншої культури. За сукупністю цих ознак він виділяв грунти глинисті (пшеничні), суглинисті (ячмінні), пісчані (житні). Інші закордонні класифікації були основані на якій-небудь одній ознаці. Так, петрографічна класифікація виходила зі складу гірських порід і ділила грунти на гранітові, базальтові, сієнітові; хімічна класифікація будувалась на вмісті у грунті хімічних елементів (грунти кременисті, вапнові, квасцові). Всі ці класифікації були формальними, тому що не відображали властивостей грунту і зовсім не торкались процесів утворення грунтів.
Першу науково обґрунтовану класифікацію створив у 1886 році В.В. Докучаєв. У розподілі грунтів він виходив не з однієї якої-небудь ознаки, а з умов і характеру утворення грунтів, тому класифікація В.В. Докучаєва називається генетичною. Пізніше ця класифікація була перероблена та доповнена М.М. Сибірцевим, але генетична основа її залишилась.
На сьогоднішній день існує класифікація, яка основана на генезисі грунтів, враховує агровиробничі властивості їх та являє собою творче продовження класифікації В.В. Докучаєва і М.М. Сибірцева. Для розподілу грунтів зараз прийняті наступні таксонометричні (класифікаційні) одиниці: тип, підтип, вид, різновидність.
Тип – одиниця, яка об’єднує грунти, що сформувались в однакових природних умовах, під впливом одних і тих же процесів, і мають профіль з однотипних взаємозв’язаних горизонтів. Прикладом типу можуть бути дерново-підзолисті грунти, чорноземи солончакові грунти.
Підтип – більш дрібна одиниця, яка відображає ступінь прояву процесів, що сформували тип (наприклад, дерново-середньопідзолисті грунти, чорнозем вилужений, солончак корковий).
Різновидність - одиниця, яка характеризує механічний склад грунту (супісчаний, глинистий, пісчаний, тощо).
Вид - одиниця, яка відображає характер материнської породи, на якій утворився грунт (флювіогляційні наноси, морені відкладення, леси).
Повна назва грунту дається з урахуванням всіх таксонометричних одиниць: дерново-слабопідзолистий на мореному карбонатному суглинку; темно-каштановий середньо суглинистий на лесовидному суглинку.