Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення фізичним і фізико-механічним властивостям грунту і поясніть їх вплив на родючість.

2. В чому полягає подібність і відмінність грунтів і порід за хімічним складом?

3. Які хімічні елементи переважають в грунті?

4. Поясніть чому вміст вуглецю в грунті більше ніж в літосфері.

5. Яке значення мають хімічні елементи: кальцій, магній, сірка, кремній, залізо, натрій, вуглець, азот в процесі ґрунтоутворення?

Тема 2.3 Органічна речовина грунту.

2.3.1 Джерела гумусу в грунті

Невід’ємною складовою частиною будь-якого грунту є органічна речовина, тобто сукупність живої біомаси й органічних решток рослин, тварин, мікроорганізмів, продуктів їх метаболізму і специфічних новоутворених темнозабарвлених гумусових речовин, що рівномірно пронизують ґрунтовий профіль.

Джерелами гумусу в грунті є органічні рештки:

• вищих рослин;

• мікроорганізмів;

• тварин.

Кількість рослинної органічної речовини в грунті залежить від грунтово-рослинної зони, складу, віку та густоти рослинних насаджень, від ступеню розвитку трав’янистої рослинності. Продуктивність рослинності у різних екосистемах неоднакова: в тундрі 1 – 2 т/га в рік сухої речовини, в тропіках – 30-35 т/га в рік. Під трав’янистою рослинністю в степу основним джерелом гумусу є корені, маса яких складає в метровому шарі 8 – 28 т/га. В зоні хвойних та мішаних лісів трав’яниста рослинність накопичує 6 – 13 т/га коренів в метровому шарі. Під лісовою рослинністю участь коренів у ґрунтоутворенні - невелика, опад утворює підстилку.

Хімічний склад органічних решток дуже різноманітний – це вода, білки, ліпіди, лігнін, смоли, воски, дубильні речовини. Час їх розкладу теж різний, деревина розкладається повільно, тому що містить багато смол і дубильних речовин, які переробляються лише специфічною мікрофлорою. Навпаки, трав’яниста рослинність (особливо бобові трави), збагачені білками та вуглеводами, розкладаються швидко. Велика роль трав’янистою рослинності у накопиченні в грунті зольних елементів (Na, K, P, S, Ca) у доступній для рослин формі. В орних грунтах джерелом гумусоутворення є залишки культурних рослин й органічні добрива.

Значна роль в утворенні гумусу належить ґрунтовій фауні, яка за розмірами поділяється на чотири групи: мікро - , мезо - , макро - , мегафауну. Найбільше значення в цьому процесі належить мікро- і мезофауні, яка активно переробляє органічну речовину в гумус.

Загальна біомаса мікроорганізмів у метровому шарі грунту складає до 10 т/га, а біомаса безхребетних – 12,5-15 т/га (більша частина цієї біомаси формується червами).

Хімічний склад живих організмів

(у % до сухої речовини)

Таблиця 2.4

Живі організми	Зола	Білки	Целюлоза	Гемі- целюлоза	Лігнін	Ліпіди і дубильні речовини
Бактерії	2 - 10	40 – 70	____	____	____	1 – 40
Водорості	20 – 30	10 – 15	5 – 10	50 – 60	____	1 – 30
Багаторічні трави	5 – 10	5 – 12	25 – 40	25 – 35	15 – 20	2 – 10
Листя дерев	3 - 8	4 - 10	15 - 25	10 - 20	20 – 30	5 – 15

В природі існує своєрідне поєднання, або співжиття вищих рослин, що синтезують органічну речовину – з одної сторони і мікроорганізмів, що розкладають цю речовину – з іншої. Наприклад, під дерев’янистою рослинність більш сприятливі умови для грибів і актиноміцетів; під трав’янистою рослинністю переважають бактерії. Такі природні комбінації В.Р. Вільямс назвав рослинними формаціями, які по різному впливають на формування різних грунтів.