![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
Процес гумусоутворення - це сума біологічних процесів, в яких провідна роль належить синтезу перегнійних речовин (гумусових кислот). В грунті 80 – 90% органічної речовини складає гумус.
Процес гумусоутворення (ПГ) – сукупність процесів розкладення органічних залишків і синтезу вторинних форм за рахунок діяльності мікроорганізмів та їх гуміфікація.
ПГ включає наступні процеси:
руйнування органічної залишків;
гідроліз органічних залишків;
окисло-відповідно процеси;
мінералізація;
консервація;
гуміфікація.
Потрапляючи до грунту органічні рештки піддаються різним механічним, біохімічним, фізико-хімічним перетворенням. Під дією ґрунтової фауни, флори, мікроорганізмів рештки втрачають свою анатомічну будову, складні органічні сполуки трансформуються в простіші і більш рухомі, тобто в проміжні продукти розкладу.
Після першого етапу розкладу органічних решток – їх фізичного руйнування, наступний етап – гідроліз органічних речовин: білки розщеплюються на пептиди, а потім на амінокислоти; вуглеводи такі як целюлоза, крохмаль – на моносахариди; жири – на гліцерин і жирні кислоти; лігнін, смоли, дубильні речовини – на ароматичні сполуки. Третій етап розкладу окисно-відновні процеси, що за допомогою ферменту оксиредуктази викликають повну мінералізацію органічних речовин.
Мінералізація органічних речовин – процес розкладу органічних сполук до вуглекислоти, води та простих солей. В результаті цього процесу елементи азотного і зольного харчування рослин (N, P, K, Mg, S, Ca) переходять у розчинні доступні для рослин сполуки і споживаються ними.
Консервація – процес розкладу органічних залишків в умовах нестачі кисню, при цьому швидкість всіх процесів уповільнюється, анаеробні мікроорганізми виділяють метан, водень, які пригнічують мікробіологічну активність, гумусоутворення майже не відбувається, залишки консервуються у вигляді торфу (болотні грунти).
Гуміфікація – синтез гумусових речовин.
Рівень гуміфікації органічних решток залежить від багатьох факторів, це:
кількість і хімічний склад рослинних решток;
водний і повітряний режим грунту;
склад ґрунтових мікроорганізмів;
реакція ґрунтового розчину;
гранулометричний склад тощо.
Повне співвідношення данних факторів і їх взаємодія зумовлюють певний тип гуміфікації органічних решток: фульватний, гуманно-фульватний, фульватно-гуматний і гуматний.
Водно-повітряний режим як фактор гумусоутворення.
1. В аеробних умовах можливі варіанти:
а) при достатній кількості вологи, t = 25–30oC – розклад і мінералізація йдуть інтенсивно, тому гумусу утворюється мало;
б) при нестачі вологи утворюється мало органічної маси взагалі, сповільнюються її розклад та мінералізація, гумусу утворюється мало.
2. В анаеробних умовах при постійному надлишку води і нестачі кисню уповільнюється розклад органічних залишків, зменшується мікробіологічна активність, утворення гумусу слабке, органічні залишки не переробляються, а консервуються у вигляді торфу.
3. Зміна оптимальних гідротермічних умов із деяким періодичним висушуванням грунту – найбільш сприятливий варіант для гумусоутворення, йде поступовий розклад органічних залишків, достатньо енергійна гуміфікація, гумус закріплюється в грунті в посушливі періоди (чорноземи).
Характер рослинності є потужним фактором, що впливає на гумусоутворення.
Трав’яниста рослинність щорічно відмирає, що дає найбільший рослинний опад, в основному – безпосередньо в грунті у вигляді кореневих залишків. Це сприяє швидкому з’єднанню продуктів їх розкладу з мінеральною частиною й захисту від надлишкової мінералізації – вміст гумусу в грунті збільшується. Хімічний склад трав’янистої рослинності, багатої на білки, вуглеводи, кальцій, сприяє її швидкому розкладу і утворенню м’якого гумусу – найбільш цінного його типу.
Дерев’яниста рослинність збагачена восками, смолами, дубильними речовинами, які погано розкладаються переважно грибною мікрофлорою, сприяє накопиченню дуже кислих продуктів розкладу решток, процеси йдуть переважно в лісовій підстилці, гумус утворюється грубий, накопичується у верхньому малопотужному горизонті.
Крім того, на гумусоутворення, його напрямок впливають кількість і склад мікроорганізмів, фізичні властивості, грансклад і хімічний склад грунту.
Найкращі умови гумусоутворення створюються в грунтах багатих кальцієм, які мають близьку до нейтральної реакцію середовища, середній гранулометричний склад, добру оструктуреність грунту.