- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
Визначення об'ємної маси грунту
Ґрунтовий розріз № 2
Спостережна ділянка № 45 Культура ярова пшениця
Бур АМ-27 Об'єм бура 500 (250) см3
Роботу виконав А.С. Костенко Дата 28 червня 2001р.
Шар грунту, см |
Повторність |
№ циліндра |
Маса пустого циліндра, г |
Маса циліндра з грунтом, г |
Маса грунту в циліндрі |
Вологість грунту» % |
Маса абсолютно сухого грунту, г |
Об'ємна маса, г/см3 |
Примітка |
||
І |
ІІ |
кожної повторності |
середня, поправка, виправлене |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
0-5 |
1 |
1 |
108 |
426 |
318 |
|
20.1 |
264.8 |
1.06 |
1.06 |
Оранку грунту було проведено 19.04 на глибину 27 см. |
|
2 |
2 |
113 |
442 |
329 |
|
22.2 |
269.2 |
1.09 |
0.09 |
|
|
3 |
3 |
114 |
445 |
331 |
|
23.0 |
269.1 |
1.09 |
1.15 |
|
5-10 |
1 |
4 |
105 |
413 |
308 |
|
18.6 |
259.7 |
1.03 |
1.05 |
|
|
2 |
5 |
112 |
438 |
326 |
|
21.9 |
259.2 |
1.04 |
0.09 |
|
|
3 |
6 |
113 |
439 |
326 |
|
21.8 |
267,6 |
1.07 |
1.14 |
|
0-10 |
1 |
7 |
216 |
839 |
623 |
|
18.6 |
525.3 |
1.05 |
1.08 |
|
|
2 |
8 |
226 |
900 |
674 |
|
22.2 |
551.7 |
1.10 |
0.09 |
|
|
3 |
9 |
229 |
884 |
655 |
|
22.2 |
544.2 |
1.09 |
1.17 |
5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
Капілярна вологоємність – максимальна кількість вологи, яка може утримуватися в порах над рівнем ґрунтових вод капілярними силами. Визначається в районах з близьким заляганням ґрунтових вод методом насичення вологою монолітів грунту.
Визначення капілярної вологоємності проводять на тих же зразках грунту, які були взяті з ґрунтового розрізу для визначення об'ємної маси грунту. Для цього необхідно брати циліндри, внутрішні стінки яких було попередньо покриті тонким шаром парафіну, який запобігає утворенню капілярних щілин між монолітом грунту і внутрішньою стінкою циліндра. За рахунок цієї щілини отримані значення капілярної вологоємності можуть бути завищеними. Циліндри покривають парафіном у приміщенні. Для цього у металевому або фарфоровому скляному посуді розплавляють парафін і підігрівають циліндри до температури, що дозволяє його утримувати в руках. Потім встановлюють циліндр під нахилом і тампоном або пензлем наносять рідкий парафін на внутрішню стінку циліндра. Після охолодження перевіряють обмазку на всіх циліндрах. На кожну сітку циліндра, в її середину, вставляють фільтрувальний папір і перед зважуванням одягають сітку на нижній кінець циліндра, залишаючи кришку на верхньому його кінці. В такому випадку в таблицю записують масу циліндра з сіткою та кришкою, а в графі "Примітка" вказують дату покриття парафіном.
Циліндри з грунтом, після зважування та визначення об'ємної маси встановлюють у плоский сосуд, при цьому на нижній край циліндра одягають сітку, на верхній - кришку. Якщо сітки не мають спеціальних ніжок, то циліндри ставлять на куски дроду, трубки, стержні, інш. Це забезпечує вільний доступ води до всієї поверхні сітки. Коли в посуд будуть поставлені всі циліндри з грунтом, то в нього необхідно налити воду таким чином, щоб поверхня води була на 2 - 3 мм вища за нижній край циліндра (моноліта). Верхню кришку циліндра припідіймають, залишаючи невеликий зазор, щоб дати можливість виходу повітря і не збільшити випаровування води з моноліту грунту.
Під час насичення спостерігають за рівнем води в посуді і по мірі необхідності підливають воду до попереднього рівня. Дуже швидко насичення грунту капілярною вологою відбувається в перші години.
Перше зважування циліндра з грунтом роблять через 12 годин після початку насичення. Циліндри виймають з посуду, витирають їх від води та зважують, потім ставлять на місце для подальшого насичення. Через 6 годин проводять повторне зважування. Насичення припиняють тоді, коли останнє зважування не дає збільшення ваги, або коли збільшення ваги не перевищує ь 2-3 г за 6 годин. Капілярна волога знаходиться шляхом ділення маси води в грунті на масу абсолютно сухого грунту і виражається у відсотках.
Запис та визначення капілярної вологоємності проводять в таблиці "Визначення об'ємної маси грунту та капілярної вологоємності" книжки КСГ–4.