- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
1.1.3 Методи дослідження грунту.
Методологічною основою науки є діалектичний метод пізнання, що розглядає процеси і системи у постійній динаміці, розвитку та взаємозв’язку.
Ґрунтознавство як наука використовує два основні методологічні принципи:
1. Історико-геоморфологічний, який зобов’язує врахувати умови, шляхи утворення і вік тих елементів рельєфу, на яких розвинуті ті чи інші типи грунтів. Різним елементам геоморфології відповідають відмінні за віком і властивостями типи грунтів. Подібні геоморфологічні поверхні мають близькі, або однотипові грунти.
2. Грунтово-геохімічний методологічний підхід вивчає хімічні процеси ґрунтоутворення в часі і просторі, відтворюючи картину руху , диференціації та акумуляції продуктів ґрунтоутворення в ландшафтах.
Ці два підходи до вивчення ґрунтового покриву здійснюється шляхом використання ряду конкретних методів дослідження грунтів.
Профільний метод – лежить в основі всіх ґрунтових досліджень. Він потребує вивчення грунту з поверхні на всю глибину його товщі, послідовно по генетичних горизонтах до материнської породи.
Морфологічний метод – ефективний спосіб пізнання властивостей грунту за зовнішніми ознаками: забарвленням, структурою, складенням, новоутвореннями, глибиною і послідовністю залягання горизонтів, тощо. Цей метод є базисним під час проведення морфологічного аналізу: макро – неозброєним оком; мезо – із застосуванням лупи і бінокуляра; мікро – за допомогою мікроскопа.
Порівняльно-географічний метод – ґрунтується на зіставлені грунтів і відповідних факторів ґрунтоутворення в їх історичному розвитку й просторовому поширенні в різних ландшафтах.
Порівняльно-історичний метод – дає можливість дослідити минуле грунтів і ґрунтових горизонтів у порівнянні із сучасними процесами. В основі лежить палеогрунтознавство – наука про минуле.
Метод ґрунтових монолітів – базується на принципі фізичного моделювання ґрунтових процесів (переміщення солей, вологи, обміну іонів) на ґрунтових колонках (монолітах) непорушеної будови.
Балансовий метод – використовується під час вивчення надходження й витрат речовини в одиниці об’єму грунту за визначений проміжок часу.
Аерокосмічний метод – охоплює візуальне вивчення фотографії земної поверхні, одержаних у різних діапазонах спектра з різної висоти, а також безпосереднє дослідження з літаків і космічних апаратів спектрального відбиття, або поглинання грунтом в різних діапазонах спектру.
Лабораторно-експериментальні методи (фізичні, фізико-хімічні, хімічні і біологічні аналізи) використовуються для аналізу речовинного складу грунтів (гранулометричного, мінералогічного, хімічного, тощо).
Під час дослідження грунтів сучасна наука виходить із концепції ієрархії структурних рівнів організації грунту. В грунті як системі, що володіє структурною організацією, виділяють наступні ієрархічні рівні:
атомарний – з ним дослідник має справу вивчаючи радіоактивність грунтів (матеріальні елементи – радіоактивні ізотопи);
молекулярний – об’єктами дослідження є молекули та іони ґрунтового розчину, повітря грунту, твердої фази;
елементарних ґрунтових частинок (ЕГЧ), які виділяються з грунту у вигляді фракції різного розміру;
ґрунтових агрегатів – містить конкреції, плівки, ортштейни, новоутворення солей гіпсу та вапна;
ґрунтових горизонтів – усі властивості і параметри грунту зв’язані визначеним генетичним горизонтом у межах ґрунтового профілю;
ґрунтових профілів – ґрунтовий індивідум, або власне грунт як особливе тіло природи;
ґрунтового покриву – комбінація різних грунтів у природі складає ґрунтову сферу Землі.
Література [1] с. 3-24
[2] с. 3-6