- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
Найменша вологоємність – це максимальна кількість води, яку може утримувати грунт в природних умовах при відсутності випаровування і додаткового притоку вологи. Визначення проводять методом заливу майданчиків.
Для заливання водою виділять два майданчика на відстані 2-3 м від місця визначення об'ємної маси грунту. Розмір кожного майданчика 1.5х1.5 м. Для його огорожі використовують рамку з фанери висотою 350 мм і товщиною 10-15 мм. Рослинність на майданчику зрізають. Рамку присипають землею з зовнішньої сторони висотою 30 см.
Для розрахунку кількості води, яка необхідна для того, щоб залити кожний майданчик, спочатку визначають вологість грунту термостатно-ваговим способом в одній точці поблизу цих майданчиків. Кількість води розраховують за формулою:
, (5.4)
де |
V |
– |
кількість води, м3; |
|
Wнв |
– |
передбачена найменша вологоємність (беруть 18% для супісчаних та пісчаних грунтів, 22% - для легких і середніх суглинків, 28% - для важких суглинків, 32% - для глинистих структурних грунтів та важко суглинистих і глинистих чорноземів); |
|
W |
– |
фактична середня вологість грунту, %; |
|
d |
– |
об'ємна маса грунту, г/см3 (1,70 г/см3 для супісчаних і пісчаних грунтів, 1,5 г/см3 для суглинистих грунтів, 1,3 г/см3 для чорноземів); |
|
S |
– |
розмір майданчика: 1,5 х 1,5 = 2,25 м2; |
|
Н |
– |
товщина шару грунту, де визначається найменша вологоємність, дорівнює 2 м для півтораметрового шару і 1,5 м для метрового шару грунту. |
Воду на майданчик виливають поступово. Коли вода повністю ввійде в грунт (та кількість води, що розрахована за формулою), то майданчик вкривають соломою, торфом чи іншим матеріалом, щоб запобігти нагріванню та випаровуванню. Зверху цей матеріал покривають поліетиленом, щоб опади не попали на майданчик.
Першу пробу грунту для визначення вологості на майданчику беруть на супісчаних і пісчаних грунтах через 3-4 доби, на суглинистих і глинистих - через 6-8 діб після заливу. Майданчик відкривають і на ньому в центральній частині роблять три свердловини для визначення вологості термостатно-ваговим способом в кожному 10 -см шарі грунту. Потім у свердловини закладають грунт і майданчик знову вкривають.
Через добу проводять другий відбір проб грунту. Свердловини закладають приблизно в 20 см від місця розташування їх при першому закладенні (рисунок 5.4).
Рисунок 5.4
Якщо вологість другого строку визначення в кожному шарі зменшується не більше, ніж на 2% в порівнянні з вологістю, визначеною в перший строк, то відбір проб грунту припиняють, а вологість, визначена в другий строк - це і є найменша польова вологоємність; якщо ж вологість значно зменшується, то визначають в третій строк – через 2 доби. Потім знаходять середню з двох майданчиків вологість грунту в кожному десятисантиметровому шарі. Всі отримані результати записують в таблицю "Визначення найменшої вологоємності" книжки КСГ - 4.