3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)

Назва елементарні ґрунтові процеси умовна, бо процеси складні за своєю природою.

ЕГП складають у своїй сукупності явище ґрунтоутворення, яке характерно тільки грунтам, визначає властивості грунтів на рівні грунтових типів. Тобто визначає властивості генетичних горизонтів і всього профілю.

Сьогодні виділяють (за Б.Г. Розановим (1983) сім груп ЕГП:

1. Біогенно-акумулятивні ЕГП – протікають в грунті під безпосеред-

ньою дією живих організмів, продуктів їх життєдіяльності, органічних решток, в результаті в профілі утворюються біогенні органогенно-акумулятивні поверхневі горизонти.

• Підстилкоутворення – утворюється органічний шар лісової підстилки або степової підстилки (повсті) із органічних залишків рослин (грунти, що не обробляються);

• Торфоутворення - процес перетворення і консервування органічних решток при їх незначній гуміфікації, розкладі і мінералізації, що веде до утворення шару торфу. Причини цього – перезволоження грунту, анаеробні умови, низькі середньорічні температури, уповільнені процеси (тундрово-глеєві, болотні грунти);

• Гумусоутворення - процес перетворення органічних решток у грунтовий гумус і його взаємодія на мінеральну частину грунту. Морфологічно цей процес характеризується утворенням поверхневого темного гумусового горизонту частіше грудкуватої або зернистої структури (чорноземи);

• Дерновий процес – інтенсивне гумусоутворення, гумусо-накопичення, акумуляція біофільних елементів під дією трав’яної рослинності, особливо коренів. Утворюється темний грудкуватий або зернистий дерновий (перегнійний) горизонт, який на ½ по об’єму складається із кореневих систем рослин. Дерновий процес спостерігається під трав’янистою рослинністю під час утворення чорноземів, дернових, лугових грунтів.

2. Гідрогенно-акумулятивні ЕГП – група процесів, зв’язаних з сучас-

ним або минулим впливом грунтових вод на ґрунтоутворення, належить до геохімічних міграційних процесів у земній корі. Тільки в тій частині – де іде акумуляція речовин у грунтовому профілі, ці процеси відносяться до грунтових.

• Засолення – процес накопичення водорозчинних солей у грунтовому профілі при випітному (десуктивному) водному режимі, в умовах неглибокого залягання грунтових вод з великою мінералізацією. Солі піднімаються по капілярах грунту з водою і під час випаровування накопичуються у верхній частині грунтового профілю. Характерно для солончаків, солонців, солодей, а також солончакуватих грунтів – каштанових, чорноземів пустельних, тощо.

• Загіпсовування – процес вторинної акумуляції гіпсу в грунтовій товщі із мінералізованих грунтових вод при досягненні ними насичення сульфатом кальцію, або при взаємодії шару, що містить вапно. Характерно для багатьох грунтів напівсухих і сухих зон.

• Карбонатизація – процес вторинної акумуляції карбонату кальцію у грунтовій товщі із мінералізованих вод. Характерно алювіальним луговим грунтам.

3. Метаморфічні ЕГП – група процесів трансформації породоутворю-

ючих мінералів на місці без елювіально-ілювіального перерозподілу елементів у профілі. Для цих процесів вводиться поняття внутрішнього грунтового вивітрювання. До метаморфічних ЕГП відносяться: сіалітизація, монтморилонізація, фералітизація, ферсіалітизація, ферітизація, озалізнення, оглеєння, злитизація, оструктурювання.

4. Елювіальні ЕГП – це група процесів, зв’язаних із руйнуванням або

перетворенням грунтового матеріалу в елювіальному горизонті з виносом із нього продуктів руйнування, внаслідок чого цей горизонт збіднюється на розчинні сполуки. До елювіальних елементарних грунтових процесів відносяться: вилущування, опідзолення, відмулювання, псевдопідзолення, псевдооглеєння, осолодіння.

5. Ілювіально-акумулятивні ЕГП – група процесів акумуляції

речовин у середній частині профілю елювіально-дефенційованих грунтів, трансформація і закріплення винесених із елювіального горизонту сполук. Кожному елювіальному процесу може відповідати свій ілювіальний процес. До ілювіально-акумулятивних ЕГП відносяться: глинисто-ілювіальний, гумусово-ілювіальний, залізисто-ілювіальний, алюмо-гумусо-ілювіальний, карбонатно-ілювіальний та інші процеси.

6. Педотурбаційні ЕГП – змішана група процесів механічного

перемішування грунтової маси під впливом різних факторів і сил як природних, так і антропогенних. До них відносяться: самомульчування, розтріскування, кріотурбація, пучення, біотурбація, вітровальна турбація, агротурбація.

7. Деструктивні ЕГП – група процесів, що ведуть до руйнування

грунту як природного тіла ідо знищення його. Ерозія – процес механічного руйнування грунту під дією поверхневого стоку атмосферних опадів, яка поділяється на площину, лінійну, іригаційну. Також до цих процесів відносяться дефляція, стягнення, захоронення.