- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
2.6.3 Окультурювання грунтів
Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворювання і в природних умовах, і при сільськогосподарському використанні. Відтворення родючості може бути розширеним, простим і неповним.
Розширене відтворення родючості – це поліпшення сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.
Просте – відсутність помітних змін сукупності властивостей грунту, які впливають на його родючість.
Неповне – це погіршення властивостей грунту, які впливають на його родючість. Це явище широко розповсюджене в світі і в нашій країні, воно має наслідки в природному і соціально-економічному відношеннях.
Зниження родючості грунту відбувається за рахунок трьох основних процесів:
Антропогенна деградація – викликані діяльністю людини: ерозія, вторинне засолювання, вторинне заболочення.
Виснаження грунту – зменшення запасів гумусу, поживних речовин, тощо.
Стомлення грунту – накопичення в ньому різних токсичних елементів, викликаних неправильними сівозмінами, надлишком хімічних засобів тощо.
Для підвищення ефективної і природної родючості треба впроваджувати науково обґрунтовані системи землеробства, що зможе забезпечити окультурювання грунтів.
Окультурювання грунтів – систематичне використання заходів щодо підвищення їх родючості з врахуванням генетичних властивостей, вимог сільськогосподарських культур, тобто формування грунтів із більш високим рівнем ефективної і потенційної родючості.
Проте не можна забувати, що окультурювання грунту має бути науково обґрунтованим із використанням екологічного підходу.
Ще В.В. Докучаєв (1883), порівнюючи грунт з породистим конем, зазначав, що нещадна експлуатація та голодний раціон обов’язково викличуть виснаження навіть найсильнішої тварини, тобто найродючішого грунту.
Окультурювання грунту – це екологічна реорганізація всіх компонентів біогеоценозу, що призводить до антропогенної зміни грунтових режимів під потреби однієї рослини.
Таке штучне обмеження біорізноманітностей в агроценозі робить подібні екосистеми нестійкими. Саме тому едафотопи агроценозів потребують прискіпливої уваги та бережливого ставлення.
2.6.4 Охорона грунтів
Сьогодні актуальна проблема збереження грунтів. Настав час бити ві дзвони й рятувати грунтову сферу Землі, та як наслідок, й життя на планеті.
Грунт є компонентом дуже тонко сбалансованої природної екосистеми,
яка знаходиться в динамічній рівновазі з усіма іншими складовими біосфери. Протягом сторіч людина використовує грунти дуже ефективно не тільки руйнуючи їх, але і підвищуючи їх родючість, відновлюючи природно-марні землі (бед-ленди). Але за історію цивілізації було безповоротно зруйновано і загублено дуже багато грунтів й самих цивілізацій в результаті втрати родючості.
Основні причини втрати грунтової родючості:
Паталогія грунтового профілю, руйнування генетичних горизонтів виникає в результаті таких процесів як:
ерозія і дефляція;
переущільнення поверхневих горизонтів грунту;
відчудження грунту з функціонуючих систем.
Порушення біоенергетичного режиму та екосистем: девегетація, де гуміфікація грунтів.
Порушення водного і хімічного режимів грунтів: опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолювання, підвищення кислотності, переосушення.
Забруднення та хімічне отруєння грунтів: внесення надлишку добрив, аварії, катастрофи хімічних підприємств, хімічні опади.
Охорона грунтів – найгостріша глобальна проблема людства.
Охорона і раціональне використання грунтів – це єдина система
заходів, спрямованих на захист і якісне поліпшення науково-обгрунтованого використання земельних фондів.
Охорона грунтів необхідна для:
збереження та підвищення репродуктивної функції;
підтримки стійкості біосфери.
Міжнародні програми і угоди з охорони грунтів
1972 р. – «Декларація і план дій з охорони навколишнього середовища».
1977 р. – «Всесвітній план дій по боротьбі з опустелюванням».
1981 р. – Всесвітня конвекція з охорони природи.
1982 р. – «Всесвітня грунтова хартія».
1983 р. – «Основи світової грунтової політики».
Всі ці міжнародні документи підкреслюють роль грунту – як незамінного і загального надбання людства і спрямовані на його збереження.
Література [2] с. 134-141, 314-343