- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
Явище поглинальної здатності грунту досліджували багато вчених, особливий внесок в ці дослідження вніс К.К. Гедройц, результати опублікував в своїх роботах «Вчення про поглинальну здатність грунтів» (1922) і «Грунтовий поглинальний комплекс і грунтові вібрані катіони, як основа генетичної класифікації грунтів» (1925).
Поглинальною здатністю грунтів називається його властивість обмінно чи необмінно поглинати різні тверді, рідкі й газоподібні речовини, або збільшувати їх концентрацію на поверхні грунтових колоїдних частинок.
К.К. Гедройц виділив п’ять видів поглинальної здатності (ПЗ) грунту:
1. Механічна ПЗ – це властивість грунтів поглинати тверді частинки, що надходять із водного або повітряного потоку, розміри яких перевищують розміри грунтових пор. При будівництві зрошувальних систем ця властивість використовується для замулювання дна і стінок каналів з метою зменшення фільтрації води (кольматаж каналів, водосховищ).
2. Хімічна ПЗ – зумовлена утворенням важкорозчинних сполук, які випадають осад в результаті хімічних реакцій.
3. Біологічне поглинання спричиняється здатністю живих організмів, які живуть в грунті, поглинати різні елементи, і поглинати їх вибірково, що веде до накопичення і перерозподілу хімічних елементів в грунті.
4. Фізична ПЗ – здатність грунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин на поверхні тонкодисперсних частинок в результаті адсорбції, тобто молекулярних сил поверхні адсорбенту.
5. Фізико-хімічна ПЗ (обмінна ПЗ) – здатність грунту поглинати і обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних частинок, на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою грунту. Ця властивість зумовлена наявністю у його складі так званого грунтового поглинального комплексу (ГПК).
Головним механізмом фізико-хімічної ПЗ грунтів є процеси сорбції. Обмінна сорбція катіонів – це здатність катіонів дифузного шару грунтових колоїдів обмінюватися на еквівалентну кількість катіонів навколишнього розчину. Обмінними катіонами у грунті є: Са2+, Mg2+, K+, Na+, Al3+, Mn2+, Fe2+, Fe3+,H+.
Грунти здатні сорбувати також і аніони. Сорбція аніонів залежить від заряду, будови і хімічних властивостей ГПК.
2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
Обмінна поглинальна здатність грунту зумовлена наявністю в ньому
грунтового поглинального комплексу (ГПК).
ГПК – це сукупність мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук високого ступеня дисперсності, нерозчинних у воді і здатних поглинати й обмінювати поглинуті іони.
Грунт належить до гетерогенних полідисперсних утворень, для яких колоїдний стан речовини має велике значення.
Поглинальною здатністю володіють як колоїдні частинки, так і передколоїдна фракція. Діаметр частинок 1 мкм являє собою границю, яка відокремлює механічні елементи з різко вираженою поглинальною здатністю.
Загальна кількість усіх поглинутих (обмінних) катіонів, які можуть бути усунені з грунту, називаються ємністю поглинання (ЄП), або ємністю катіонного обміну (ЄКО).
Це поняття було введено К.К. Гедройцем. Виражається ємність катіонного обміну у міліграм-еквівалентах на 100 г грунт (мг-екв/100 г грунту). Залежить від вмісту в грунті колоїдної фракції, будови їх поверхні, природи грунтового поглинального комплексу, реакції середовища:
а) при збільшенні ступеня дисперсності частинок ЄП підвищується;
б) органічна частина володіє значно більшою ЄП, ніж мінеральна;
в) монтморилонітова група глин володіє дуже високою ємністю
поглинання;
г) з підвищенням рН збільшується ємність поглинання.
Ємність поглинання грунтів коливається від 5-10 до 50-60 мг-екв/100 г грунту, залежить від його гран складу, рН, вмісту гумусу (тобто вмісту колоїдів), мінералогічного складу.
Сума вібраних основ (СВО) – вміст в ГПК лужних і лужноземельних іонів (Са, Mg, Na, K), в мг-екв/100 г грунту.
Крім цих катіонів до складу ГПК можуть входити Н і Аl, але до вібраних основ вони не відносяться, оскільки викликають формування кислотності грунтів.
Ступінь насиченості основами (СНО) – це вміст вібраних основ у ГПК, виражений у відсотках, %.
(2.2)
Питома поверхня (м2/2) колоїдів гумусного горизонту різних суглинистих грунтів складає:
дерново-підзолистих – 29;
сірих-лісових – 33;
чорноземів – 48.
Екологічне значення поглинальної здатності дуже велике, тому що ПЗ – одна з найважливіших властивостей грунту, яка визначає його родючість і характер грунтоутворення. Вона забезпечує і регулює поживний режим, реакцію грунту, його водно-фізичні властивості.
Грунти насичені кальцієм мають:
реакцію грунту, близьку до нейтральної;
стан незворотних гелів і не піддаються пептизації;
добру структуру;
сприятливі фізичні властивості.
Грунти насичені натрієм мають:
лужну реакцію грунту;
негативні водно-фізичні властивості;
слабку водопроникненість і водовіддачу;
низьку доступність грунтової вологи рослинам (солонці, солонцюваті грунти);
при наявності в обмінному комплексі катіонів Н+ і Аl+ - колоїди
легко руйнуються в результаті кислотного гідролізу (підзолисті грунти);
погану оструктуреність грунтів.
Поглинальну здатність можна регулювати внесенням органічних добрив, глини, торфу, вапнуванням, гіпсуванням, травосіянням тощо. Обмінна поглинальна здатність широко використовується під час хімічної меліорації грунтів.
Література [1] с. 179-180
[2] с. 94-107