5.4. Зовнішні бар’єри проявлення креативності в організації

Бар’єри в творчому процесі, як правило, проявляються у вигляді симптомів, які є джерелом перешкод, що заважають креативності. Тому дуже важливо знайти причини зародження бар’єрів, що стримують розвиток креативності, щоби побудувати ефективну стратегію їх усунення або мінімізувати їх вплив. Перешкоди ці можливо класифікувати за ступенем їх важливості – від таких, що легко долаються, поверхневих, до самих глибинних, пов’язаних з особливостями характеру працівника (рис. 5.7) [24].

5.4.1. Зовнішнє середовище

Сприятливі можливості часто випадають з виду через відсутність клімату, який сприяє креативності. Іншими словами, існує цілий ряд причин, спроможних стимулювати креативність, - це і невдало вибраний час для озвучування ідеї та неадекватне її представлення, і особливості фізичного середовища не схильного до творчого мислення, та невміле керівництво тощо.

Зовнішнє

середовище

Поведінка

Здібності

Переконання

Особистість

Рис. 5.7. «Айсберг» організації

5.4.2. Синдроми поведінки

1. «Поспішність при оцінюванні» - це схильність до прийняття швидких рішень з відповідними висновками. Такі люди віддають перевагу не генеруванню ідей, а лиш критично оцінювати чужі ідеї, часто демонструючи невміння зважувати та оцінювати власні ідеї. Ця тенденція може стати наслідком і зовнішнього тиску, і особливостей характеру.

2. «Міжособистісний вакуум» - це невміння людей слухати один одного, задавати необхідні запитання, робити висновки і ставити під сумнів почуте, що є результатом відсутності навиків міжособистісного спілкування.

5.4.3. Синдроми здібностей

1. «Не виходити за рамки». Причина – схильність до стереотипів, або внутрішня потреба подумки розкладувати все по поличках.

2. «Обмежений об’єм». Дослідженнями встановлено, що більшість людей не можуть одночасно утримувати у свідомості більше семи інформаційних блоків. А це значить, що мозок людини не може справитись з великими об’ємами інформації через так називаєме інформаційне перевантаження.

3. «Невизначеність». Стикаючись з «новими територіями» в мисленні, люди застосовують тенденцію подумки відступати перед невизначеністю ситуації.

4. «Забивання цвяха». Відноситься до прагнення вирішити ситуацію завжди за допомогою одного й того ж методу та при допомозі одних і тих же навичок.

5.4.4. Синдроми переконань

1. «Стара гвардія». Виникає синдром, через розбіжності в поглядах про те, що таке креативність і якою вона має бути (адаптація чи інновація, створення концепцій чи генерація практично реалізуємих ідей тощо). Синдром базується на надуманому припущенні про деградацію мислиннєвих здібностей з віком.

2. «Я не компетентний». Досить розповсюджений бар’єр, який блокує креативність на рівні переконань; заключається у впевненості: творчо думати може тільки той, хто достатньо компетентний. Проявляється в таких заявах, як «у мене немає необхідної освіти», або «у мене недостатньо високий рівень IQ».

3. «Це не моя стихія». Синдром являє собою впевненість в тому, що для того щоби створити нове і оригінальне, необхідно бути експертом в даній галузі.

4. «Острах збожеволіти». Дехто вважає, що між здатністю до творчості та божевіллям існує дуже тонка перетинка. Це змушує їх боятися творчості і творчого мислення.

5. «По старинці». Багато організацій приймають рішення на перспективу використовуючи минуле. Усталені звичаї і стримуюче мислення досить розповсюджені навіть у самих сучасних організаціях. До того ж ця впевненість не залежить від віку, і багато молодих спеціалістів з готовністю її сприймають прагнучи стати успішними в такій компанії.

6. «Пасивність». Типові прояви синдрому – побоювання неправильно виглядати в очах інших, острах невдачі, недооцінювання свого права бути почутим, нетерпимість до конфліктів тощо.