Окремі аспекти плебсологічної оцінки прокурорської діяльності в україні

Плебсологія сьогодні - це новий, науковий міждисциплінарно- правовий напрямок, що виник в Україні на початку XXI ст. нашої ери на основі плебсології як філософсько-правового вчення. Предметом вивчення зазначеної науки, в контексті окремих аспектів прокурорської діяльності в Україні, є питання: плебсологічної зумовленості функціонування прокуратури як державного органу; взаємозв'язку природно-законної, суверенної волі Українського народу і соціально-законних повноважень прокуратури України; захисту людини національної (соціальної) групи, у тому числі сім'ї, національної державності завдяки їх солідарним діям та ін.

Враховуючи особливості українського та передового світового право-державотворення, як особливого плебсологічного процесу, Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей декларувала у ст. 6 Конституції про те, що нині державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. А органи зазначеної влади реалізують свої повноваження у встановлених Конституцією межах і, відповідно до законів України. Разом з тим, у розділі VII Основного Закону України передбачений такий особливий орган державної влади як прокуратура. Зрозуміло, що з цілком логічних причин прокурорську владу не можливо віднести ні до законодавчої, ні до виконавчої, ні до судової влади.

Традиційно прокурорський нагляд в Україні розглядається як окремий вид державної діяльності, що упредметнюється практично завдяки покладеним на прокуратуру конституційним функціям.

Деталізована нормативно-правова регламентація діяльності органів прокуратури, передбачена у чинному Законі України "Про прокуратуру". Діяльність прокуратури з реалізації своїх повноважень може бути належно забезпечена за умови, що така буде здійснюватися за певними науковими принципами. Організація та правова побудова таких передбачена законодавством у ст. 6 Закону України "Про прокуратуру". Отже, прокуратура як виняткова правоохоронна структура займає особливе місце в системі державних органів України. Діяльність прокуратури України як державного органу необхідно розглядати з позиції його функціонування за призначенням на виконання конкретних конституційних завдань. Зокрема, у ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України як єдину систему покладається:

Підтримання державного обвинувачення в суді.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Крім того, у п. 9 Перехідних положень Конституції України зазначено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцією досудового слідства. Чинність даних двох додаткових функцій буде зупинена введенням у дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Прокурорська діяльність в Україні багато в чому залежить від стану планування та організації даної роботи. Дехто з вчених- правознавців питання організації роботи в органах прокуратури підпорядковує до проблематики управління. Ми не погоджуємося з такою думкою і вважаємо, що планування, організація і управління будь-яким соціальним процесом як діяльністю, у тому числі прокурорською, - це різні за своїм змістом поняття і, відповідно, стадії роботи.

Таким чином, плебсологічна оцінка прокурорської діяльності в Україні, в окремих її аспектах передбачає, передусім, необхідність проведення деяких плебсологічних досліджень аналітичного спрямування щодо її значення, характеру, якості.

Зрозуміло, що прокурорська діяльність в Україні час від часу може зазнавати і, відповідно, подекуди зазнає деякої плебсологічної корекції. Це стосується психологічного впливу на органи прокуратури, наприклад, у конкретних кримінальних справах. Йдеться про психологічний вплив з боку пікетувальників, демонстрантів та інших масових заходів.

Павло Миколайович Любченко,

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого

(м. Харків)