Таблиця 10.3

Оперограма накладної – вимоги на відпуск матеріалів

Назва операції	Виконавці
	бухгалтерія	Гол. Бух	керівник	склад	одержувач	архив
Виписка вимоги	*
Видача дозволу на відпуск		*	*
Відпуск матеріалів (кількість відпущених матеріалів, порядковий номер записів за карткою складу) та їх одержання				*	*
Перевірка вимог	*
Таксування вимог	*
Облік руху матеріалів	*
Складання розробної відомості при розподілі матеріалів за кодами затрат	*
Передача до архіву						*

Накладною – вимогою оформлюють оприбуткування запасів із підрозділів підприємства, зокрема, поворотних відходів, відходів від браку, від ліквідації основних засобів, списання малоцінних та швидкозношуваних предметів та розбирання тимчасових не титульних споруд.

Комірники здають первинні документи зі складу до бухгалтерії за графіком документообігу на підставі реєстру здачі документів форми М – 13. Він виписується у двох примірниках, після перевірки бухгалтером документів підписується бухгалтером, один примірник повертається комірникові, а другий залишається у бухгалтерії.

З метою організації документообігу за операціями руху запасів складаються графіки, у яких визначаються порядок обробки документів.

10. 1.4 Організація аналітичного й синтетичного обліку запасів у бухгалтерії

Організація обліку запасів у бухгалтерії передбачає: визначення порядку приймання, перевірки та обробки документів; методики та техніки ведення аналітичного й синтетичного обліку, а також методику розробки номенклатурних номерів запасів. У бухгалтерії розробляється номенклатура запасів із метою правильної організації обліку матеріальних цінностей. Номенклатура – це систематизований перелік найменувань матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, тари, палива, інших цінностей. Вона містить технічно правильне найменування, повну характеристику (марка, сорт, розмір), а також номенклатурний номер. Кожному найменуванню, сорту, розміру матеріалів присвоюють відповідний номенклатурний номер – постійно діюче скорочене умовне позначення. Номенклатурний номер – це умовний числовий код обліку, який присвоюється групі предметів одного найменування, якості та ціни. Кодування номенклатури цінника здійснюють за змішаною порядково – серійною системою, використовуючи семи – і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій – на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта – знаки, які характеризують виробничі запаси. На підприємстві в межах груп, виходячи з потреби, встановлюються підгрупи. Проміжні облікові одиниці – це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки. Інформація, що міститься у номенклатурі, належить до умовно – постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних. На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати під час прибуткових та видаткових документів та здійснення записів у складському й бухгалтерському обліку виробничих запасів.

Для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємстві повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії для їх обробки. Для цього складаються графіки надходження до бухгалтерії первинних документів з обліку запасів та зведений графік руху документів з обліку запасів (табл. 10.4).