Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій по ОО для магістрів.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
1.08 Mб
Скачать

Тема 9. Організація обліку та аналізу довгострокових активів

9.1. Характеристика організації обліку необоротних активів.

9.2. Організація документування й документообігу за операціями руху необоротних активів.

9.3. Організація інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку необоротних активів.

9.4. Організація обліку амортизації (зносу) необоротних активів.

9.5. Організація обліку затрат на поліпшення об'єктів.

9.6. Організація контролю за наявністю об'єктів та їх використання.

9.1. Характеристика організації обліку необоротних активів.

Об'єктами організації обліку необоротних активів є:

  1. облік і контроль наявності, руху та використання основних засобів;

  2. облік і контроль зносу й амортизації основних засобів;

  3. облік і контроль ремонтів основних засобів;

  4. організація праці облікового апарату.

Організація обліку основних засобів – це процес цілеспрямованого вибору та безперервного упорядкування способів та прийомів збирання, обробки та видачі достовірної та своєчасної вихідної інформації про наявність, рух, збереження та експлуатацію основних засобів із метою прийняття управлінських рішень.

Раціональна організація обліку необоротних активів передбачає: обов'язкове закріплення об'єктів за певними матеріально – відповідальними особами, розробку та дотримання графіків ремонтів та забезпечення їх необхідною технічною та кошторисно – фінансовою документацією, планування відтворення основних засобів.

Для організації обліку необоротних активів необхідно розробити проект, у якому передбачити усі складові процесу обліку даного об’єкта господарювання (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Макет проекту організації обліку необоротних активів

Складова частина проекту

Зміст складової частини проекту

Загальні положення

Нормативні документи з обліку необоротних активів. Класифікація об’єктів. Методика нарахування амортизації. Методика оцінки об’єктів

Інвентарний і аналітичний облік основних засобів

Організація нумерації інвентарних об’єктів і обліку їх у інвентарних картках. Використання інвентарних карток (або організація книги обліку основних засобів). Організація складання Журналу 4 та відомостей 4.1; 4.3.

Документування операцій з руху основних засобів

Порядок приймання об'єктів до складу основних засобів. Порядок списання об'єктів зі складу основних засобів. Складання робочих інструкцій по заповненню документів і розробка графіків документообігу

План виконання робіт по обліку основних засобів

Включення робіт по обліку основних засобів в посадову характеристику заступника головного бухгалтера або бухгалтера матеріального відділу. Включення робіт по обліку основних засобів в індивідуальний графік роботи заступника головного бухгалтера

Організація обліку необоротних активів ґрунтується на нормативних документах П (С)БО 7 ”Основні засоби” і П (С)БО 8 “Нематеріальні активи”, якими регламентується порядок визнання, оцінки відповідних груп необоротних активів та нарахування амортизації.

Раціональна організація обліку необоротних активів передбачає розробку робочого плану рахунків із їх обліку, який ґрунтується на їх економічній класифікації.

Класифікація основних фондів є складовою частиною державної системи класифікації та кодування техніко – економічної та соціальної інформації (ТСК ТЕСИ), вона розроблена згідно до Постанови КМУ від 4.05.93р. №326 “Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку й статистики. Класифікація основних фондів повинна розроблятись із використанням Державного класифікатора України “Класифікація основних фондів”, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології й сертифікації від 19 .08.1997 р. № 507, який є одним із методів присвоєння інвентарних номерів об’єктам. Класифікація основних фондів побудована за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування, кожна позиція у класифікації основних фондів містить шести розрядний цифровий код та назву відповідних класифікаційних групувань. Структура коду класифікації основних фондів представлена у вигляді схеми (рис. 9.1):

х х хх хх

група

підгрупа

клас

тип

Рис. 9.1 Структура коду класифікації основних фондів

Класифікацію побудовано за ознакою функціонального призначення, за якою основні фонди поділяються на групи відповідно до П (С)БО №7 та Плану рахунків. Підгрупи основних засобів визначаються у межах груп. Наприклад, у межах групи “Будинки і споруди” об’єкти поділяються за призначенням (адміністративні, виробничі, складські) на підгрупи, які, у свою чергу, поділяються на класи залежно від специфічних властивостей (цегляні, кам’яні, металеві), і в межах останніх виділяють типи об’єктів. Розроблений таким чином робочий план рахунків з обліку основних засобів стає інвентарним номером кожного об’єкта (табл. 9.2).