9.5. Організація обліку затрат на поліпшення об'єктів

Організація обліку витрат на поліпшення об'єктів необоротних активів передбачає:

• розробку номенклатури затрат;

• визначення їх переліку та складу кожного з них;

• вибір форм регістрів аналітичного й синтетичного обліку затрат;

• установлення порядку ведення обліку.

При веденні робіт з модернізації або добудови об'єктів у договорі, який укладається між замовником і підрядником обумовлюються основні положення, зокрема,:

• сума авансу (який може надаватись у розмірі до 40 % усієї вартості робіт);

• форми розрахунків із підрядниками за виконані роботи;

• документальне оформлення виконаних робіт.

При визначенні форми розрахунків із підрядниками за виконані роботи обираються найбільш прогресивні форми (акредитивна, договірні розрахунки), а також визначаються етапи виконаних робіт, які підлягають оплаті (об’єкт у цілому; його окремі частини; види виконаних робіт). Важливою складовою обліку витрат на поліпшення об'єктів необоротних активів є документальне оформлення виконаних робіт. Щомісяця складається Довідка про виконані роботи та на її основі заповнюється акт виконаних робіт, які звіряються із проектно – кошторисною документацію, що є основою ведення усіх видів робіт із побудови, дообладнання основних засобів.

Приймання об’єктів після закінчення ремонтів проводиться за актом приймання – здавання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (форма № ОЗ –2). На його підставі до інвентарної картки, їх опису та інвентарного списку записують усі показники, що характеризують зміни характеристик об’єкта після ремонту та обраховують його нову вартість.

Регістром аналітичного обліку капітальних інвестицій, за рахунок яких здійснюються усі види поліпшень об’єктів необоротних активів, є Відомість 4.1. У ній капітальні інвестиції групуються у розрізі видів робіт (капітальне будівництво, дообладнання, модернізація, придбання обладнання, вартість проектно – кошторисної документації), об'єктів, а також за способами виконання робіт (підрядним або господарським).

9.6. Організація контролю за наявністю об'єктів та їх використання.

Організація контролю за використанням об'єктів необоротних активів передбачає вибір показників контролю та розробку методики та техніки його проведення. Показниками контролю використання необоротних активів обирають:

робочий час обладнання;

фондовіддача необоротних активів, у тому числі у розрізі кожного об’єкта;

частка встановлених та невстановлених об'єктів, а серед них діючих і недіючих;

час та причини простоїв (проведення ремонтних робіт, відсутність матеріалів, електроенергії, робочих).

Витрати з простою обладнання визначаються за такими документами: лист простою, змінний рапорт про простій. За показниками цих документів визначається підсумок утрат за місяць та складається звіт про використання обладнання. Контроль за використанням повинен забезпечити інформацію про резерви фондовіддачі. Він здійснюється за даними первинних документів, за показниками яких визначаються:

частка встановленого й невстановленого, у тому числі діючого та недіючого обладнання;

час роботи та час і причини простою у тому числі причини ремонтів;

обсяги виконаних робіт окремим агрегатом за одиницю часу.

Для організації контролю розробляється його план за кожним видом об'єктів, який затверджений керівником. Підсумкова інформація оформляється рапортом про порушення режиму використання об'єктів.

Організація інвентаризації як виду внутрішньогосподарського контролю передбачає: вибір термінів проведення, розробку робочої інструкції по проведенню інвентаризації; плану – графіка, створення інвентаризаційної комісії.