Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MP.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
2.83 Mб
Скачать

Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства2

Женева, 7 вересня 1956 року

(витяги)

Розділ і. Інститути та звичаї, подібні до рабства

Стаття 1. Кожна з держав, які беруть участь у цій Конвенції, вживає всіх мож­ливих і необхідних законодавчих та інших заходів до того, щоб здійснити посту­пово і в найкоротший по змозі строк повне знищення або скасування наведених нижче інститутів та звичаїв, де вони ще існують, і незалежно від того, охоплюю­ться вони чи не охоплюються визначенням рабства, яке міститься у статті 1 Конвенції про рабство, підписаної в Женеві 25 вересня 1926 року:

а) боргової кабали, тобто положення або стану, що виникає внаслідок застави боржником у забезпечення боргу своєї особистої праці або праці залежної від нього особи, якщо належно визначувана цінність виконуваної роботи не зарахо­вується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначено;

b) кріпосного стану, тобто такого користування землею, при якому користувач зобов’язаний за законом, звичаєм чи угодою жити і працювати на землі, що належить іншій особі, і виконувати певну роботу для такої іншої особи, чи то за винагороду чи без такої, і не може змінити цей свій стан;

с) будь-якого інституту або звичаю, в силу яких

і) жінку обіцяють видати або видають заміж, без права відмови з її боку, її батьки, опікун, сім’я або будь-яка інша особа чи група осіб за винагороду грішми чи натурою;

іі) чоловік жінки, його сім’я або його клан має право передати її іншій особі за винагороду або іншим чином; або

ііі) жінка після смерті чоловіка передається у спадщину іншій особі;

d) будь-якого інституту або звичаю, в силу якого дитина або підліток молодше 18 років передається одним чи обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі, за винагороду або без такої, з метою експлуатації цієї дитини або підлітка або її праці.

<…>

Розділ II. Работоргівля

Стаття 3. 1. Перевезення або спроба перевезення рабів з однієї країни в іншу будь-якими транспортними засобами, або співучасть у таких, вважається кримі­нальним злочином за законами держав, які беруть участь у цій Конвенції, і особи, визнані винними у цих злочинах, підлягають суворому покаранню.

2. а) Держави, які беруть участь у цій Конвенції, вживають всіх ефективних заходів, щоб перешкодити тому, щоб судна і літальні апарати, які законно кори­стуються їх прапором, перевозили рабів, і щоб покарати осіб, винних у таких діях або у використанні державного прапора для цієї мети;

b) Держави, які беруть участь у цій Конвенції, вживають всіх ефективних заходів, щоб перешкодити тому, щоб їх порти, аеродроми і узбережжя викори­стовувались для перевезення рабів.

<...>

Стаття 4. Раб, який знайшов притулок на судні держави, що бере участь у цій Конвенції, ipso facto стає вільним.

Розділ III. Рабство та інститути і звичаї, подібні до рабства

Стаття 5. В країні, де рабство або інститути чи звичаї, згадані в статті 1 цієї Конвенції, ще не скасовані або не знищені повністю, скалічення, таврування випа­люванням або іншим способом раба чи особи у підневільному стані, щоб позначи­ти такий його стан або з метою покарання чи з якої-небудь іншої причини, так само і співучасть у таких діях, вважається кримінальним злочином за законами держав, які беруть участь у цій Конвенції, і особи, визнані винними в таких злочинах, підлягають покаранню.

Стаття 6. 1. Обернення іншої особи у рабство або схиляння іншої особи до віддання себе чи особи, залежної від цієї іншої особи, у рабство, або замах на вчи­нення таких дій, або співучасть у них, або участь у таємній змові для вчинення будь-якої з цих дій вважається кримінальним злочином за законами держав, які беруть участь у цій Конвенції, і особи, визнані винними у ньому, підлягають покаранню.

2. Додержуючись положень вступної частини статті 1 цієї Конвенції, положен­ня пункту 1 даної статті застосовуються також до випадків схиляння іншої особи до віддання себе чи особи, залежної від цієї іншої особи, у підневільний стан, що є результатом інститутів чи звичаїв, згаданих у статті 1, до всякого замаху на вчинення такого злочину, до співучасті в ньому або участі у таємній змові для вчинення будь-якого з цих злочинів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]