Розділ V. Будівлі і майно

Стаття 33. Майно рухомих санітарних формувань збройних сил, які потрап­лять до рук противника, буде залишено для догляду за пораненими і хворими.

Будівлі, майно і склади постійних санітарних закладів збройних сил лишаться такими, що підлягають дії законів війни, але не можуть діставати іншого призна­чення, поки вони будуть потрібні для поранених і хворих. Проте командири частин діючої армії можуть розпоряджатися ними в разі крайньої воєнної потреби, спочатку забезпечивши долю поранених і хворих, які знаходяться там на лікуванні.

Майно і склади, зазначені в цій статті, не можуть навмисно знищуватися.

<...>

Розділ VI. Санітарні транспорти

Стаття 35. Транспорти з пораненими і хворими або санітарним майном кори­стуватимуться покровительством і охороною на тих самих підставах, що й рухомі санітарні формування.

Потрапивши до рук ворога, такі транспорти і перевізні засоби підпадають під чинність законів війни при тій умові, що сторона, яка перебуває у конфлікті і захо­пила їх, подбає в усіх випадках про поранених і хворих, які знаходяться на них.

...

Розділ VII. Розпізнавальна емблема

Стаття 38. З поваги до Швейцарії, геральдичний знак червоного хреста на бі­лому полі, утворюваний шляхом зворотного розташування федеральних кольорів, зберігається як емблема і розпізнавальний знак санітарної служби армій.

Проте щодо країн, які вживають вже замість червоного хреста червоний півмі­сяць або червоні лев і сонце на білому полі як розпізнавальний знак, ці емблеми так само допускаються в розумінні даної Конвенції.

Стаття 39. Під контролем компетентних військових властей емблема буде зображена на прапорах, на нарукавних пов’язках і на всіх речах, що належать до санітарної служби.

Стаття 40. Особовий склад, згаданий у статтях 24, 26 і 27, носитиме на лівій руці нарукавну пов’язку, що не псується від вологи, з розпізнавальним знаком, яка видається і засвідчується печаткою військовими властями.

...

Стаття 42. Розпізнавальний прапор Конвенції може бути піднятий тільки на санітарних формуваннях і закладах, яким вона забезпечує покровительство, і притому тільки за згодою військових властей.

...

Стаття 44. За винятком випадків, згаданих в останніх трьох абзацах цієї статті, емблема червоного хреста на білому полі і слова «Червоний Хрест» або «Женевський Хрест» не можуть використовуватися ні в мирний час, ні під час війни, крім як для захисту або позначення санітарних формувань і закладів, персо­налу і матеріальної частини, захищених цією Конвенцією та іншими конвенціями, що стосуються аналогічних питань. Те ж саме стосується емблем, згаданих у статті 38, абзац другий, щодо країн, які користуються ними. Національні Товари­ства Червоного Хреста та інші товариства, згадані в статті 26, матимуть право користуватися розпізнавальною емблемою, що надає покровительство Конвенції, тільки в рамках положень цього абзаца.

<...>

Конвенція про поводження з військовополоненими¹

Женева, 12 серпня 1949 року

(витяги)

Розділ і. Загальні положення

...²

Стаття 4. А. Військовополоненими, за змістом цієї Конвенції, є особи, які потрапили під владу ворога і належать до однієї з таких категорій: ...³

В. Ось які особи зазнаватимуть такого ж поводження, як і військовополонені, відповідно до цієї Конвенції:

1. Особи, які належать або належали до збройних сил окупованої країни, якщо окупуюча Держава вважає за необхідне з причин їх приналежності інтернувати їх, навіть якщо вона спочатку звільнила їх, в той час, коли воєнні дії відбувались за межами окупованої нею території, особливо, коли ці особи безуспішно намага­лись приєднатися до збройних сил, до яких вони належать і які беруть участь у воєнних діях, або коли вони не підкорились викликові, зробленому з метою їх інтернування.

2. Особи, які належать до однієї з категорій, перелічених у даній статті, яких прийняли на своїй території нейтральні або невоюючі Держави і яких ці Держави повинні інтернувати відповідно до міжнародного права, якщо вони тільки не визнають за краще надати їм більш сприятливого режиму; проте на цих осіб не поширюються постанови статей 8, 10, 15, абзаца V статті 30, статей 58-67, 92, 126, а в тих випадках, коли між сторонами, які перебувають у конфлікті, і заінтересо­ваною нейтральною або невоюючою Державою існують дипломатичні відносини, також і постанови статей, що стосуються Держав-Покровительок. У разі, коли існують такі дипломатичні відносини, сторонам, які перебувають у конфлікті, за якими лічаться ці особи, дозволяється здійснювати щодо них функції Держави-Покровительки, передбачені цією Конвенцією, без шкоди для тих функцій, які ці сторони звичайно здійснюють відповідно до дипломатичної і консульської практики і договорів.

С. Ця стаття аж ніяк не зачіпає статусу медико-санітарного і духовного персоналу, передбаченого в статті 33 даної Конвенцій

Стаття 5. Ця Конвенція застосовуватиметься до осіб, зазначених у статті 4, з того моменту, як вони потраплять під владу ворога, і аж до їх остаточного звільнення і репатріації.

В разі, коли щодо осіб, які взяли ту чи іншу участь у воєнних діях і потрапили до рук ворога, виникає сумнів у їх належності до однієї з категорій, перелічених у статті 4, такі особи користуватимуться покровительством цієї Конвенції до того часу, поки їх становище не буде визначене компетентним судом.

...

Стаття 7. Військовополонені ні в якому разі не зможуть підмовлятися, частко­во або цілком, від прав, які їм забезпечують ця Конвенція і спеціальні угоди, передбачені у попередній статті, якщо такі є.

...¹