Глава IV. Запобіжні заходи

Стаття 57. Запобіжні заходи при нападі. 1. При проведенні воєнних операцій повинна постійно виявлятися турбота про те, щоб оберігати цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти. <...>

3. Коли можливий вибір між кількома воєнними об’єктами для отримання рівноцінної воєнної переваги, обирається той об’єкт, напад на який, як можна очі­кувати, створить найменшу небезпеку для життя цивільних осіб та для цвільних об’єктів.

<...>

Стаття 58. Запобіжні заходи щодо наслідків нападу. Сторони, що перебувають у конфлікті, максимально можливою мірою:

a) прагнуть без шкоди для статті 49 Четвертої конвенції вивести цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти, що перебувають під їхнім контро­лем, із районів, розміщених поблизу воєнних об’єктів;

b) уникають розміщення воєнних об’єктів у густонаселених районах або поблизу них;

c) вживають інших необхідних запобіжних заходів щодо захисту цивільного населення й цивільних об’єктів, що перебувають під їхнім контролем, від небез­пек, що виникають у результаті воєнних операцій.

<...>

Частина V. Виконання конвенцій і цього протоколу

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

<...>

Стаття 81. Діяльність Червоного Хреста та інших гуманітарних організа­цій. 1. Сторони, що перебувають у конфлікті, надають Міжнародному Комітету Червоного Хреста всі засоби в межах їх можливостей, які дають змогу йому виконувати гуманітарні функції, покладені на нього Конвенціями та цим Протоко­лом з метою забезпечення захисту й допомоги жертвам конфліктів; Міжнародний Комітет Червоного Хреста також може здійснювати будь-яку іншу гуманітарну діяльність на користь таких жертв за згодою заінтересованих сторін, що перебу­вають у конфлікті.

2. Сторони, що перебувають у конфлікті, надають своїм відповідним організаціям Червоного Хреста (Червоного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця) засоби, необхідні для здійснення їх гуманітарної діяльності на користь жертв даного конфлікту відповідно до положень Конвенцій і цього Протоколу та основ­них принципів Червоного Хреста, сформульованих Міжнародними конферен­ціями Червоного Хреста.

3. Високі Договірні Сторони і сторони, що перебувають у конфлікті, всіма можливими засобами сприяють наданню допомоги, яку організації Червоного Хреста (Червоного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця) та Ліги товариств Черво­ного Хреста надають жертвам конфліктів відповідно до положень Конвенцій і цього Протоколу та основних принципів Червоного Хреста, сформульованих Міжнародними конференціями Червоного Хреста.

<...>

Частина VI. Заключні положення

<...>

Стаття 96. Договірні відносини після набуття чинності цим Протоколом. 1. Якщо учасники Конвенцій є також учасниками цього Протоколу, Конвенції застосовуються з доповненнями, внесеними до них цим Протоколом.

2. Якщо одна зі сторін, що перебувають у конфлікті, не зв’язана цим Протоко­лом, останній залишається обов’язковим для сторін-учасниць Протоколу в їх взаємовідносинах. Крім того, цей Протокол є обов’язковим для них щодо кожної зі сторін, не зв’язаних ним, якщо остання визнає й застосовує його положення.

3. Влада, що представляє народ, який веде боротьбу проти однієї з Високих Договірних Сторін у збройному конфлікті, типу, зазначеного в пункті 4 статті 1, може взяти на себе зобов’язання застосовувати Конвенції і цей Протокол щодо та­кого конфлікту шляхом односторонньої заяви, адресованої депозитарієві. Така зая­ва, після одержання її депозитарієм, буде мати щодо даного конфлікту таку дію:

a) Конвенції і цей Протокол набувають чинності для зазначеної влади як сторони, що перебуває в конфлікті, негайно;

b) зазначена влада отримує ті самі права й бере на себе ті ж зобов’язання, як і права та зобов’язання, що були отримані і взяті на себе Високою Договірною Стороною Конвенцій і цього Протоколу; і

c) Конвенції і цей Протокол є рівною мірою обов’язковими для всіх сторін, що перебувають у цьому конфлікті.

<...>