- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
5.2.5. Реверс двигуна
Напрямок обертання двигуна залежить від напрямку обертання магнітного поля, а напрямок обертання магнітного поля залежить від порядку послідовності фаз на обмотках двигуна (А-В-С або А-С-В) . Для зміни напряму обертання двигуна (рис. 5.22,а) необхідно змінити послідовність приєднання обмоток статора до мережі (поміняти місцями будь-які дві фази (наприклад, А і В): початок обмотки С1 з’єднати з лінійним провідником В, початок обмотки С2 – з провідником А, а початок обмотки С3 залишити приєднаним до провідника С (рис. 5.22, б).
Реверсом ТАД називається зміна напряму обертання двигуна на 1800 .
5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
Незворотний процес перетворення електричної енергії змінних струмів мережі в механічну енергію обертального руху, який враховується величиною активної потужності Р1, супроводжується безкорисними втратами частини енергії джерела живлення на нагрівання машини і характеризується :
а) потужністю електричних втрат ре1 і р2е ( характеризує нагрів обмоток статора і ротора, що мають активні опори);
б) потужністю магнітних втрат р1м і р1м (характеризує нагрівання осердя статора і ротора внаслідок гістерезису і виникнення вихрових струмів);
в) потужністю механічних втрат рмех, що складаються з втрат механічної енергії на тертя у підшипниках, а також на вентиляцію повітря всередині машини.
На рис. 5.23 наведена енергетична діаграма асинхронного двигуна. На основі закону збереження і перетворення енергії можна записати рівняння балансу активної потужності:
Р1 = р1е + р1м + р2е + р2м + рмех + Р2,
де Р1 - потужність, яка споживається двигуном;
Р2 - корисна механічна потужність двигуна на валу двигуна.
Рівняння енергетичного балансу перепишемо у вигляді:
,
де Δр – сумарні втрати потужності.
У ротор надходить електромагнітна потужність Рем = Р1 – (р1е + р1м ), її можна виразити через механічні величини – кутову швидкість обертання ω1 магнітного поля і обертальний момент М , що утворюється двигуном внаслідок силової взаємодії обертового магнітного поля зі струмами роторної обмотки: Рем = М ω1. де ω1 – кутова швидкість обертання магнітного поля. Механічна потужність – це Рмех = М ω2 , де ω2 – кутова швидкість обертання ротора. Електромагнітна потужність більша за механічну на величину втрат у роторі.
В паспорті асинхронного двигуна в якості номінальної потужності завжди вказується його корисна механічна потужність Р2, а не потужність споживання електричної енергії Р1 .
Відношення цих потужностей визначає коефіцієнт корисної дії асинхронного двигуна:
η = Р2 / Р1.
Загальні втрати у двигуні залежать від його навантаження. Двигуни конструюються таким чином, що максимальний ККД забезпечується при навантаженні, дещо меншому за номінальне. Звичайно ККД асинхронних двигунів досить високий і сягає 80...90%. У потужних двигунах ККД вищий й сягає 90...96%.