- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
Електромагнітні пристрої засновані на використанні індукційної та силової дії магнітного поля, які описуються законами Ампера та Фарадея.
До них відносяться :
-генератори;
-електродвигуни;
-реле;
-тахогенератори.
В електричних машинах відбувається взаємне перетворення механічної енергії в електричну та навпаки. Для виробки електроенергії використовуються генератори – електричні машини, які перетворюють механічну енергію в електричну. Машини, що перетворюють електричну енергію в механічну, називаються електродвигунами.
Відрізняють електромагнітні пристрої постійного струму та пристрої змінного струму.
Пристрої змінного струму поділяються на асинхронні і синхронні. Асинхронні використовуються, головним чином, в якості двигунів, синхронні – в якості генераторів і двигунів. Синхронні двигуни використовуються у тих випадках, коли необхідна постійна частота обертання.
В побутових електропристроях (холодильниках, пральних машинах та ін.) зазвичай використовують однофазні асинхронні двигуни. В промисловості найбільш широко використовують трифазні асинхронні двигуни.
Розглянемо конструкцію та принцип дії трифазного двигуна.
5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
Складається з двох основних частин:
нерухомої частини – статора;
з обертової частини – ротора.
Конструкція статора (рис. 5.16). Складається з циліндричного корпуса (1), осердя (2) та обмотки (3). Корпус - литий ( в більшості випадків стальний або чавунний) – з’єднує всі частини двигуна в єдину конструкцію.
До внутрішньої частини корпуса кріпиться шихтоване осердя ( тобто, осердя, яке збирається з тонких листів електротехнічної сталі). Листи мають форму кілець з пазами, що симетрично розташовані вздовж внутрішньої поверхні. Листи для машин малої потужності нічим не покриваються, так як окисли, що утворюються на листах, є достатньою для них ізоляцією. Для машин більшої потужності з метою зменшення втрат від вихрових струмів листи ізолюються один від одного лаком чи іншим матеріалом. Зібрані листи утворюють пакет статора, який запресовується в його корпус.
В пази осердя вкладається трифазна обмотка статора, яка вмикається в мережу трифазної синусоїдальної напруги. Обмотка використовується для створення обертового магнітного поля. Вона складається з трьох обмоток (трьох фаз), розташованих під кутом 1200 одна до одної. Обмотка статора виготовляється з ізольованого мідного проводу, рідше – з алюмінієвого. Фази статора можуть бути з’єднані між собою зіркою або трикутником. Для здійснення таких з’єднань на корпусі двигуна є клемний щиток з шістьма затискачами, до яких під’єднуються кінці фазних обмоток. На цих затискачах (рис.5.17)
Рис. 5.17.
С1→
А С2→
В С3→
С С4→
х С5→
у С6→
z
початки обмоток статора позначені літерами А, В, С (або С1, С2, С3), а кінці фаз – Х. Y, Z (або С4, С5, С6 ). Сполучення зіркою здійснюється сполученням між собою клем Х - Y - Z (чи С4 - С5 - С6); сполучення трикутником – сполученням клем Z - А, Х - В, Y - С.
Обмотки двигунів малої та середньої потужності виготовляються на напруги 380/220 і 220/127 В. Напруга в знаменнику (менша за значенням) відповідає номінальній напрузі фази двигуна (Uф). Тому при лінійній напрузі мережі Uл =380 В обмотки двигуна напругою 380/220 В сполучаємо зіркою, при лінійній напрузі мережі Uл =220 В – трикутником.
З корпусом міцно з’єднані два бокових щита, в які запресовані підшипники валу ротора. Підшипникові щити прикріпляються болтами до корпусу статора.
Конструкція ротора Ротор асинхронного двигуна (4) (рис. 5.16). складається:
зі стального валу, встановленого в підшипниках, запресованих в підшипникові щити), який служить для передачі обертального моменту виробничому механізму;
шихтованого осердя циліндричної форми, напресованого на валу, виконаного, як і осердя статора, з тонких листів електротехнічної сталі із виштампованими в них закритими або напівзакритими пазами;
обмотки.
Обмотка ротора є двох типів:
-короткозамкнена;
-фазна.
В залежності від типу обмотки ротор називається фазним або короткозамкненим.
Фазний ротор має три обмотки, з’єднані між собою зіркою. Три виводи обмоток під’єднані до трьох закріплених на валу контактних кілець, які електрично ізольовані один від одного і від валу ротора. До кілець при пуску двигуна притискуються нерухомі графітові щітки, з’єднані з реостатом.
К ороткозамкнений ротор (рис. 5.18) має обмотку у вигляді ряду алюмінієвих стрижнів , розташованих в пазах осердя ротора, замкнених по торцям алюмінієвими кільцями. В цих двигунах обмотку ротора виконують заливкою його пазів під тиском розплавленим алюмінієм, заодно зі стрижнями на обох торцях пакету відливають кільця , а також вентиляційні лопаті .
Обмотку ротора у вигляді жорсткої системи стрижнів з кільцями автор такого ротора – Доливо-Добровольський (у 1889 році) - назвав “білячою кліткою”.