- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
1).Закон Ома для ділянки магнітного кола:
Враховуючи, що аналогом струму є магнітний потік Ф , запишемо закон Ома:
Ф = Uм / R м (1)
(При бажанні і наявності часу можна з формул Н = Uм / l , Ф = Uм / R м,
Ф = ВS одержати формулу для магнітного опору:
R м = l / S μвμ0 , (2)
де μвμ0 = μ - абсолютна проникність).
Примітка: Так як для повітря μв магнітна проникність дорівнює одиниці, а у феромагнітних матеріалів вона складає тисячі одиниць, то за формулою (2) магнітний опір повітря значно більший за опір феромагнітних матеріалів. Тому на практиці в магнітних колах по можливості уникають повітряних зазорів (проміжків) (для зменшення втрат енергії).
Внаслідок малого опору феромагнітних матеріалів порівняно з повітрям практично весь магнітний потік замикається всередині магнітного кола (по магнітному колу). При цьому, магнітні лінії потоку неперервні і їх кількість однакова на всіх ділянках кола, тобто:
на всіх ділянках нерозгалуженого кола магнітний потік однаковий.
Це положення аналогічно положенню для електричного струму ( при послідовному з’єднанні елементів струм через кожен з них однаковий).
2).Закони Кірхгофа. За аналогією з електричним колом, для магнітних кіл теж існує два закони Кірхгофа (див. рис. 4.4):
а) алгебраїчна сума магнітних потоків у вузлі дорівнює нулю:
;
б) алгебраїчна сума магнітних напруг Uмk на ділянках замкненого магнітного контуру дорівнює алгебраїчній сумі магніторушійних сил (МРС):
.
де U мk =Hklk, l - довжина (протяжність) ділянки магнітного кола.
5.Електромагнітні пристрої
5.1. Трансформатори
5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
Трансформатор – статичний ( тобто без рухомих частин) електромагнітний пристрій, призначений для перетворення змінного струму або напруги одного рівня в інший . В електротехніці найбільше застосування одержали силові трансформатори, за допомогою який змінюють значення змінного струму і напруги, при цьому кількість фаз і частота залишаються незмінними. ККД найпотужніших трансформаторів сягає 98 %.
Трансформатор складається з:
- магнітопровіду, виконаного з феромагнітного матеріалу (звичайно з листової електротехнічної сталі);
- двох (або кількох) ізольованих обмоток провідника, намотаних на замкнене осердя (магніто провід);
Трансформатори великої потужності мають ще систему охолодження.
Магнітопровід складається з двох частин:
стрижня:
ярма.
Стрижень – частина магнітопроводу, на якій розташовані обмотки. Частина магнітопроводу, що залишилася, називається ярмом.
Для зменшення вихрових струмів магнітопровід виготовляють шихтованим, тобто складають з пластин електротехнічної сталі завтовшки 0,2 ...0,5 м Це зменшує шлях вихрових струмів, тобто зменшуються і втрати. Крім того, використовують матеріал осердя із домішкою кремнію. Ця домішка підвищує електричний опір феромагнетику і зовсім не змінює магнітного опору.
Обмотка, до затискачів якої підводиться електрична енергія, яку треба змінити (збільшити, або зменшити), називається первинною (вхід трансформатора). Обмотка, до затискачів якої підключається приймач, називається вторинною (вихід трансформатора) . Найчастіше обмотки трансформатора виготовляються у вигляді циліндричних котушок з мідних, або ізольованих один від одного проводів круглого або прямокутного перерізу.
До входу трансформатора приєднується джерело змінного струму, а до виходу – споживачі електричної енергії.
Принцип роботи трансформатора заснований на явищі електромагнітної індукції. Тому трансформатор призначений тільки для роботи на змінному струмі. Якщо замість змінного струму на первинну котушку подати сталий, то магнітний потік буде сталим і не буде спостерігатися явище електромагнітної індукції.
Кількість витків первинної обмотки позначається через w1, кількість витків вторинної через w2. Трансформатори, в яких кількість витків w2 вторинної обмотки менша від кількості витків первинної обмотки w1, є понижувальними. Якщо w2 > w1, то трансформатори є підвищувальними.
Коефіцієнт трансформації - відношення більшої напруги до меншої напруги на затискачах обмоток трансформатора:
kтр = Umax / U min ( k = n > 1)
а) k тр = n21 = U20 / U10 – підвищувальний трансформатор;
б) k тр = n12 = U10 / U20 – понижуючий,
де U10 , U20 – напруги на первинній та вторинній обмотках трансформатора при відсутності навантаження в колі вторинної обмотки.
Трансформатори мають властивість оборотності: один і той же трансформатор можна використовувати і в якості підвищувального, і в якості знижувального.