- •Естетичні погляди Бодлера та їх утілення в збірці «Квіти зла».
- •«Нова драма» як літературне явище.
- •Світогляд та естетичні погляди Стендаля, їх втілення у його творчості. «Червоне і чорне»: символіка другої назви «Хроніка хіх сторіччя».
- •Творчість г.Ібсена.
- •Реалізм у російській літературі. Новаторство л. Толстого-романіста.
- •Драматургія м.Метерлінка.
- •Проза на межі століть: неоромантизм, імпресіонізм, психологізм, естетизм.
- •Творчість б.Шоу.
- •Втілення світогляду ф. Достоєвського в романі «Злочин і кара».
- •«Квінтесенція ібсенізму» б.Шоу.
- •Своєрідність реалізму Флобера. «Пані Боварі» як найяскравіше втілення реалізму у світовій літературі.
- •«Синестезія» у драматургії кінця хіх ст.
- •Специфіка світогляду Флобера. «Об’єктивізм» Флобера. Культ мистецтва і форми у творчості письменника.
- •Втілення теорії символізму в драматургії кінця хіх ст.
- •Філософсько-естетичні погляди Теккерея. Творчість Теккерея: «Ярмарок суєти» – роман без героя.
- •Парадокс у п’єсах б.Шоу.№8
- •Символізм у творчості Артюра Рембо.
- •Дискусія у п’єсах б.Шоу. №8
- •Натуралізм як результат подальшого розвитку реалістичних принципів. «Експериментальний роман». «Теорія середовища».
- •Драматургія о.Уайльда
- •Роман к. Гамсуна «Пан» як взірець ранньої модерністської прози: неоромантичні, символістські, імпресіоністські тенденції
- •Реалізм в англійській літературі хіх ст.
- •Принципи «теорії драми» д. Б. Шоу. №8
- •Мала та середня проза у світовій літературі хіх століття.
- •Символістська драма м. Метерлінка. № 6
- •Імпресіонізм в американській літературі. Творчість Генрі Джеймса: світоглядні та естетичні засади творчості. Романи у творчості г.Джеймса. №25
- •Значення творчості а. Чехова для реформування мови світової драматургії.
- •Реалізм у французькій літературі хіх ст.
- •Людина-нікчема в драматичній поемі г. Ібсена «Пер Ґюнт».
- •«Романси без слів» як вершина творчості Поля Верлена.
- •Конфлікт свободи та обов’язку в драмі г. Ібсена «Ляльковий дім».
- •Переосмислення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон» д.Б. Шоу.
- •Принципи спадковості та соціального детермінізму в романі е. Золя «Кар’єра Ругонів».
- •Гра концептами у п’єсі д.Б. Шоу «Дім, де розбиваються серця».
- •«Людська комедія» о. Де Бальзака, структура, образи, теми, техніка «перехідних персонажів».
- •Концепт щастя у феєрії м. Метерлінка «Синій птах».
- •«Портрет Доріана Грея» о. Уайлда – виклик вікторіанському світогляду.
- •Тема, ідея, гострота конфлікту і художні особливості п’єси а. Чехова «Вишневий сад».
- •Духовна атмосфера та естетичні пошуки «кінця століття». Визначення раннього модернізму.
- •Проблеми життєвої мети і призначення людини в п’єсі а. Чехова «Чайка».
- •Світогляд та естетика Мопассана. Романістика Мопассана, прояв натуралізму в творчості Мопассана.
- •Принципи «статичного театру» та «театру мовчання» у п’єсах м. Метерлінка раннього періоду.
- •Філософсько-естетичні погляди в.Теккерея. Творчість Теккерея: «Ярмарок суєти» – роман без героя. № 15
- •Принципи метаморфози та синестезії у п’єсі м. Метерлінка «Синій птах» № 6, 38
- •Екзистенційна криза та неохристиянські мотиви у творчості ф. Достоєвського.
- •Образи жінок у драматургії г. Ібсена.
- •Творчість п.Меріме, головні риси естетики письменника. Новелістика Меріме.
- •Принципи «теорії драми» д. Б. Шоу. №8
- •Французька література другої половини хіх століття. Загальна характеристика епохи: політичне життя, наукові та мистецькі шукання. Реалізм у французькій літературі. №29.
- •Втілення принципу музичності в драматургії кінця хіх ст.
Образи жінок у драматургії г. Ібсена.
Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її, як це було під час появи драми. Сьогодні ми пішли набагато далі в питаннях сімейних відносин, що не піддаються поясненню і людському розумінню (як краще вчинити, який вихід вважати правильним). Фальш і лицемірство пронизують домашнє життя родини адвоката Хельмера. Чарівна і лагідна, завжди жвава Нора, ніжна мати і дружина, користується начебто обожнюванням у чоловіка, оточена увагою, але насправді вона для нього тільки лялечка й іграшка. їй «не дозволяється» мати свої погляди, судження, смаки. Оточивши дружину атмосферою дражніння і солоденьких жартів, адвокат Хельмер ніколи не говорить з нею про щось серйозно. Життя цієї милої і симпатичної жінки складне, а «господаркою» будинку її назвати не можна. Щоб врятувати чоловіка, що захворів на туберкульоз у перший рік шлюбу, і відвезти його, за порадою лікаря, на лікування в Італію, Нора таємно позичає гроші в лихваря і згодом ціною важкої праці виплачує їх. Але за законом того часу, що принижує жінку, вона не могла позичити гроші без поручительства чоловіка. Нора поставила під векселем ім'я свого важко хворого батька, що нібито поручився за її платоспроможність, тобто, з погляду буржуазного правосуддя, пішла на підробку векселя. Дочірня і подружня любов штовхнула її на «злочин» проти закону. Лихвар Крогстад тероризує Нору, вимагає місця в банку, директором якого призначений її чоловік, в іншому випадку погрожує вкинути Нору у в'язницю. Смертельно боячись викриття, Нора змушена грати щасливу жінку, веселу лялечку. Вона все ще сподівається на диво. їй здається, що її чоловік, «сильна і шляхетна людина», врятує її, підтримає в біді. Замість цього адвокат Хельмер, одержавши лист Крогстада, лютує, обіцяючи дружині страшне, повне принижень життя. З його погляду, вона злочинниця, він забороняє їй спілкуватися з дітьми, щоб вона не могла «зіпсувати їх».
У п'єсі Ібсена відбувається дивна річ: одна жінка кидає власних дітей, щоб знайти себе, а інша, що вже знайшла себе, бере відповідальність за чужих дітей. Схоже, що борця за емансипацію жінок з Ібсена не вийшло, але ним написана п'єса-дискусія про родину, про жінок, за що йому і спасибі. Останніми словами Нори, що залишає «ляльковий будинок», стає відповідь на питання чоловіка: чи можна ще все змінити в їхніх відносинах? «Для цього потрібно, щоб відбулося найдивніше диво... Таке, щоб ти і я змінилися... Щоб наше життя вдвох могло стати життям дійсного подружжя».
Лист Крогстада, у якому від відмовляється від позову, повертає душевну рівновагу тільки адвокату. Він знову називає дружину лагідними іменами: вона знову його «лялечка» і «пташка». Нора перериває цей потік ніжностей, даючи свою оцінку тому, що відбувається: їх шлюб — це не союз рівних, закоханих людей: їх шлюб був простим співіснуванням.
Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір'ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п'єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори.