39. «Портрет Доріана Грея» о. Уайлда – виклик вікторіанському світогляду.

У передмові до роману Оскар Уайльд виголосив, що “немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані. Ото й усе…” Уайльд показав, що вміння цінувати свою насолоду, поза сумнівом, сприяє розквіту особистості, і що водночас культ нічим не контрольованої насолоди становить серйозну загрозу для тієї ж самої особистості. Уайльд насмілився зробити з роману справжній “естетичний трактат”. Безумовно, ці слова не варто тлумачити буквально. Мова йде лише про те, що Уайльд-прозаїк зумів знайти гармонію між цікавою і дотепною формою твору і складним ідейним планом, перетворивши в такий спосіб красне письменство на засіб постановки проблем розвитку мистецтва новітнього часу. “Портрет Доріана Грея” краще називати романом не “літературним”, а “інтелектуальним”, бо майже весь він просякнутий складною морально-естетичною проблематикою, а також культурою в найширшому розумінні цього слова: крім літератури, це музика (Шуберт, Вагнер), живопис, ювелірне мистецтво, історія костюму, садівництво. Оскар Уайльд нічого не повторює за іншими класиками світової літератури. Беручи їхній “матеріал”, він переосмислює його в оригінальний спосіб, “примушує працювати” на виконання власного творчого задуму. В цьому плані Оскар Уайльд-романіст набагато випередив свій час, заклавши основи художньої свідомості наступного ХХ століття.

Поєднання “інтелектуального роману” з елементами масової літератури (детективом, “сенсаційним романом”, фантастикою). Окрім ідей та суперечок (а саме ідеологічним проблемам – ролі насолоди і краси в житті людини і присвячується твір), на сторінках роману є самогубство і вбивство, викриття таємниць і дивовижне збереження вічної молодості. Сюжет роману динамічний, стрімкій, яскравий. Чимало епізодів вражають своєю тематичної новизною і відвертістю (“пригоди” Доріана Грея в опіумних притонах, вуличне життя Лондона). Сюди слід додати й такі ознаки стилю Уайльда, про які вже йшлося, як описи чудових речей, екзотика коштовностей, чудова мовна гра. В результаті твір поглинає читача феєрверком думок, красою афоризмів, різкою грою контрастів. “Портрет Доріана Грея” – роман, який захоплює миттєво і назавжди. Ідеї автора укоріняються в свідомості й існують у ній роками. Їм просто неможливо опиратися. Так писати, тобто по той бік “важкого”, інтелектуального, ідейного, і легковажного, почали представники постмодернізму в літературі ХХ ст. (Х.Л.Борхес, У.Еко та ін.).

Вікторіанству ж було характерне: Теми і особливості 1) звичаї, моральні цінності, гроші; 2)приватне життя, стосунки між людьми (між сусідами, чоловіками і жінками, на роботі, побуті); 3) більшість подій відбуваються у ХІХ ст. у Англії – читач впізнає місце подій; 4) романи видаються з продовженням, а письменник старається підтримувати інтерес читача.

Особливості реалістичного роману: деталі – важливі, зрозумілі, конкретні; персонажі – складні характери з несподіваною мотивацією; наявні спроби пояснити поведінку людини середовищем, у якому вона живе; герої є важливішими, ніж дія чи сюжет, а в центрі роману – індивід, його доля та психологія. уникає сенсаційних романтичних елементів, драматичних моментів натуралістичних романів. об’єктивність; зацікавленість середнім класом, вірогідність сюжетів; мова – розмовна проза з наявною комічністю та гротеском.