59. Охарактеризуйте системи кредитних рейтингів.

Кредитний рейтинг — класифікація дебіторів організації, контрагентів, емітентів цінних паперів або операцій з погляду їхньої кредитної надійності. Щоб оцінити кредитний ризик портфеля банку на основі класифікації кредитів по їхній якості потрібно провести оцінку ризику в залежності від імовірності повернення позичальником отриманих кредитів. Будується класифікація позичальників по шкалі кредитного рейтингу, що залежить від попередньої історії погашення позичальником кредитів, отриманих у минулому, нинішнього фінансового положення позичальника, його фінансових зобов'язань перед іншими кредиторами. Оцінка кредитного ризику проводиться на підставі концепції ризикової вартості як підсумкової міри ризику, необхідної для розрахунку розміру капіталу банку. У випадку кредитного ризику реальні розподіли факторів ризику і змін вартості портфеля, як правило, далекі від нормального закону. Використовуються методи відновлення щільності розподілу, застосовуються різні методи імітаційного моделювання, наприклад, на основі методу Монте-Карло. При цьому провадиться розрахунок безлічі можливих сценаріїв зміни кредитного рейтингу по кожному позичальнику, що охоплюють весь період, що залишився, до погашення кредиту. Розраховується величина втрат, викликана відмовленням деяких позичальників від погашення кредиту. Проводиться розрахунок збитків із суми непогашених кредитів і недоотриманих відсотків. Після підсумкового підсумовування всіх результатів будується емпіричний розподіл імовірностей прибутків і збитків, на основі яких і визначається шукана величина ризикової вартості. …………………………….. Найважливішим моментом при оцінці кредитного ризику є побудова матриці історичних перехідних ймовірностей, що відображає імовірність переходу позичальника з однієї категорії кредитного рейтингу в іншу, більш високу чи більш низьку, протягом визначеного тимчасового періоду. Імовірність такого переходу позичальника розраховується як відношення числа позичальників, що перемінили свій кредитний рейтинг до загального числа позичальників.

Щоб оцінити кредитний ризик окремого позичальника, враховуючи, що в позичальника найчастіше немає загальновизнаного кредитного рейтингу, кредитору необхідно зробити оцінку його кредитного рейтингу по об'єктивній шкалі оцінки кредитоспроможності. Однією з методологій такої оцінки є метод оцінки грошових потоків (cash flow) організації-позичальника. При цьому враховується прибутки компанії за звітні періоди, розглядається відсоток позитивних періодів над збитковими; зазначається валова вартість продукції; інвестиційна діяльність компанії; фінансова діяльність і ряд інших аспектів.

60. Які методи управління кредитним ризиком банку Вам відомі?

Методи розв’язання проблеми мінімізації кредитних ризиків в усіх комерційних банках ґрунтуються на розроблених Базельським комітетом із банківського нагляду принципах управління кредитним ризиками (затверджені у вересні 2000 року). Оскільки уникнути ризиків неможливо, банки покликані це передбачати та запобігати їх появі, інакше кажучи – мінімізувати. Кожен з них повинен мати у своєму арсеналі комплекс заходів, спрямованих на убезпечення від кредитних ризиків або зниження їх рівня.

Методи управління кредитним ризиком поділ. на 2 групи:1) Методи управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту 2) Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портф банку.

Методи управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту:

1. аналіз кредитоспром позич-ка(включ: оцінювання моральних та етичних якостей поз-ка, його репутації та намірів щодо поверн позички; прогнозув платоспром поз-ка на період кредитування )

2. аналіз та оцінка кредиту(визнач його реалістичності з ділового та екон погляду, встановл ступеня відповідності суми та строків позички меті заходу, що кредитується, виявл величини ризику)

3. структурування позички(визнач-ся: сума позички, строки, умови видачі, графік погаш, забезпечення, % ставка)

4. документування кред операцій(підготовка та уклад кред договору)

5. контроль за наданим кредитом і станом застави(допомагає заздалегідь виявити пробл кредити)

Методи управління ризиками кред портф Б:

1. Лімітування та нормування обсягів кредитних вкладень;

2. формування ефективної цінової політики;

3. диверсифікація позик;

4. оперативність при стягненні;

5. створ резервів для відшкодув вт-т за кред опер;

6. сек’юритизація.

Лімітування кредитів - спосіб встановлення сум заборгованості по конкретному позичальнику. Ліміт являє собою встановлену певну суму кредиту, яку позичальник має право отримати.

Процентна (цінова) політика – є одним із найважливіших інструментів управління кредитним ризиком банку. Очевидно, що процентна ставка по безризиковому і ризикованому кредитах не може бути на одному рівні. За надання кредиту з більш високим ризиком Банк повинен брати з клієнта премію за ризик. Дана премія є компенсацією Банку за можливі майбутні збитки від кредитування та служить одним із джерел формування резерву.

Диверсифікація позик - розподіл грошових коштів, що видаються в вигляді позик між різними суб'єктами. Чим більшому числу позичальників буде переданий позичковий капітал Банку, тим меншим при інших рівних умовах буде ступінь ризику.

Обсяг реальних втрат від неповернення кредитів зменшується диверсифікацією кредитного портфелю за рахунок: залучення великої кількості позичальників із різними формами власності, які відносяться до різних галузей, секторів економіки, регіонів; різноманітності умов надання позик (термін, процентна ставка, порядок повернення кредиту та процентів, застава та ін.).

Оперативність при стягненні – є важливою у кредитній політиці. Протягом строку користування останньою позикою Банк підтримує з позичальником постійний контакт. Банк слідкує за фінансовим станом клієнта і при появі несприятливих відхилень вживає відповідні заходи щодо повернення грошових коштів.

Формування страхових резервів по кредитних ризиках – є одним з головних інструментів управління кредитним ризиком та компенсації можливих фінансових втрат від неповернення кредитів і формування страхових резервів за кредитними операціями. Формування резервів зобов’язані здійснювати щомісячно в повному обсязі незележно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику Банк аналізує сформований кредитний портфель.