47. Для чого призначені угоди типу cap, floor, collar?

Терміни дії угод CAP, FLOOR, COLLAR доволі різноманітні — від кількох місяців до десятків років, ринок — позабіржовий. CAP — це двостороння угода, яка надає право покупцеві оп­ціону на одержання компенсації в разі перевищення ринкової ставки над попередньо зафіксованим рівнем відсоткової ставки в розрахунку на умовну суму протягом певного періоду в майбут­ньому. CAP може розглядатися як серія опціонів PUT європейсь­кого типу. FLOOR — це угода, яка надає право її покупцеві одержати компенсацію в разі зниження ринкових ставок нижче попередньо зафіксованого рівня в розрахунку на обумовлену суму протягом деякого періоду в майбутньому. FLOOR може розглядатися як серія опціонів CALL європейського типу. Угода FLOOR призна­чена для захисту інвестора його від імовірного зниження доходів. Особливість угоди FLOOR полягає в тому, що такого захисту від коливань ринкових ставок потребують не лише інвестори, але й кредитори, тобто банківські установи, тоді як покупцями угод CAP є здебільшого позичальники — клієнти банку. COLLAR — це угода, яка передбачає одночасну купівлю CAP та продаж FLOOR і застосовується для захисту позичальника в умовах плаваючих відсоткових ставок від їх підвищення за вартіс­тю, нижчою ніж вартість звичайного CAP. Щоб мати захист COLLAR позичальник купує CAP з установленою максимальною межею, що перевищує поточні ставки, та одночасно продає FLOOR з обумовленою нижньою межею, яка звичайно нижча за поточні ставки.

48. Як визначається ефективність хеджування?

Під хеджуванням (від англ. hedge — захищатися від можли­вих втрат, ухилятися, обмежувати) розуміють діяльність, спрямо­вану на створення захисту від можливих фінансових втрат у майбутньому, пов'язаних зі зміною ринкової ціни фінансових ін­струментів чи товарів. Хеджування — це загальний термін, який використовується для опису дій з мінімізації цінових ризиків, пов'язаних із імовірністю зміни ринкової ціни інструмента про­тягом певного часу. За можливими наслідками та масштабами найзначнішими ціновими ризиками у банківській діяльності є ри­зики зміни відсоткових ставок та обмінних валютних курсів, а також ризик, пов'язаний зі зміною вартості цінних паперів. В економічній науці та практиці термін «хеджування» має кіль­ка значень: стратегія, метод, операція та інструменти хеджуван­ня, які об'єднані однією ідеєю, —зниження рівня цінових ризиків. Ефективність хеджування проявляється в обмеженні або мінімізації ризиків, а також в стабілізації прибутку за мін рівня ризику і можливості одержати однакові рез-ти незалежно від мінливості фін ринків.

Ефективність Хедж = Коефіцієнт зниження ризику/Витрати на проведення хеджування

49. Які методи прогнозування динаміки валютних курсів може використати банк?

Слід зазначити, що при зайнятті комерційним банком довгої валютної позиції за певною іноземною валютою (активи банку в цій валюті перевищують його пасиви в цій валюті) максимально можлива зміна курсу даної іноземної валюти по відношенню до національної підставля­ється із знаком «+», а при зайнятті короткої валютної позиції (пасиви банку в цій валюті перевищують активи в цій валюті) — із знаком «-».

Для зниження валютного ризику комерційний банк може використовувати такі прийоми:

1. Надання позички в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованому в кредитному договорі. Такі заходи дають змогу банку застра­хуватись від можливого падіння курсу валюти кредиту.

2. Хеджування за допомогою деривативів (форвардних контрактів, ф'ючерсів, опціонів).

3. Диверсифікація коштів банку в іноземній валюті. Суть цього методу зниження валютного ризику полягає в здійснен­ні операцій не з однією, а з декількома валютами, які не є корельованими.

4. Страхування валютного ризику. Страхування валют­ного ризику передбачає передачу банком всього ризику страховій компанії.