27. Що передбачає процедура діагностування наявних загроз банку?

28. Назвіть параметри оцінювання банківських ризиків.

*К-ть ризику - вимірюється сумою можл фінансових втрат: 1.незначна 2.помірна 3.значна.

*Якість упр-ня – визначається ступенем адекватності системи виявлення, вимірювання, упр-ня та моніторингу тим ризикам, які бере на себе банк: 1.висока 2.потребує вдосконалення 3.низька.

Ці два параметри є незалежними.

*Сукупний ризик – узагальнений висновок щодо рівня ризикованості, який визначається з огляду на 2 параметри – к-ть ризику і якість упр-ня з урахуванням відносного значення кожного з них: 1.низький 2.високий 3.помірний

*Напрям зміни ризику – це ймовірна зміна сукупного рівня ризику протягом наступних 12 місяців: 1.зменшуватись 2.залишається стабільним 3.збільшуватись.

Для останніх трьох ризиків, які не можуть оцінюватись кількісно оцінюють два параметри: сукупний ризик і напрям зміни ризику.

Для кожної з категорій ризику уніфіковано фактори за якими оцінюється той чи інший ризик. К-ть ризику не завжди вимірюється в грошовому виразі, це може бути відносна оцінка суми можливих втрат.

29. Класифікація методів управління банківськими ризиками.

Методи управління банківськими ризиками можна класифікувати на дві групи: 1)Методи уникнення банківських ризиків; 2)Методи прийняття банківських ризиків.

Методи уникнення банківських ризиків (відмова від визнач.банк.діяльн., здійсн. банків. діяльн.нетрадиційн.методом, зміна місця виконан.банк.діяльн.)

Методи прийняття банківських ризиків поділяються в свою чергу ще на три групи: 1)Методи зниження банківських ризиків – дають змогу знизити або ризик, або розмір класифікації збитків (побудова організаційної структури та авторизація, лімітування та диверсифікація, технічні засоби, навчання та підвищення кваліфікації персоналу); 2)Методи передачі банківських ризиків – полягають в розподілі ризиків між іншими фінансовими організаціями, страховими компаніями (страхування, продаж кредитів та сик”юритизація, вкладання угод, контрактів, факторинг, лізинг); 3)Методи самостійного протистояння банківських ризиків – дозволяють банку покривати збитки у разі їх виникнення за рахунок власних коштів (резервний фонд, пряме списання).

30. Які існують методи зниження банківських ризиків?

Методи зниження банківських ризиків – дають змогу знизити або ризик, або розмір класифікації збитків (побудова організаційної структури та авторизація, лімітування та диверсифікація, технічні засоби, навчання та підвищення кваліфікації персоналу);

31. Охарактеризуйте методи самостійного протистояння банківським ризикам.

Методи самостійного протистояння банківських ризиків – дозволяють банку покривати збитки у разі їх виникнення за рахунок власних коштів (резервний фонд, пряме списання).

Банк формує: резерв на покриття можливих збитків від кредитної діяльності, резерв під активи у вигляді ЦП., резерв для відшкодув.можливих втрат від дебіторської заборгован.,)

32. Назвіть переваги та недоліки способів передачі (продажу) банківських ризиків.

33. Які існують способи обмеження банківських ризиків?

У процесі мінімізації кредитного ризику банк може вдатися до таких методів: аналіз кредитоспроможності позичальника чи емі­тента цінних паперів; диверсифікація; установлення лімітів; ви­моги забезпечення кредиту і т. ін. З погляду можливостей застосовування окремих методів управ­ління доцільно виділити кілька груп фінансових ризиків, об'єднавши їх за ознакою застосування тих чи інших методів мі­німізації. Це групи ризиків, які можуть бути: 1) диверсифіковані; 2)застраховані; 3) прохеджовані; 4) знижені за допомогою інтегрованого управління активами і пасивами банку.

Якщо рівень ризику з якоїсь причини не вдається мінімізува­ти, керівництво банку може прийняти рішення про його обме­ження.

Обмеження ризику або його зниження до допустимого рів­ня досягається обмеженням обсягів операцій, у зв'язку з якими виникає ризик, і (або) скороченням періоду часу, протягом якого банк наражається на відповідний ризик. Обмеження обсягів опе­рацій забезпечує зменшення можливих втрат, а скорочення ризикового періоду дає змогу знизити ймовірність настання негатив­ної події. У своїй діяльності банки можуть використовувати тактику уникнення ризику, відмовляючись від проведення певних фінан­сових операцій, освоєння нових ринків, упровадження нових по­слуг і продуктів та інших дій, які супроводжуються підвищеним ризиком. Але в банківській практиці, на відміну від решти видів бізнесу, такий підхід не завжди прийнятний. Тому в процесі управління ризиками банк має якнайширше застосовувати методи їх мінімізації, удосконалювати відомі та шукати нові підходи до вирішення проблем ризикованості діяль­ності.