56. Дайте характеристику z – моделі Альтмана.

Дискримінантний аналіз є розділом факторного статистичного аналізу, за допомогою якого розв'язуються завдання класифікації, тобто розбиття деякої сукупності об'єктів, що аналізуються, на класи шляхом побудови так званої класифіку­ючої функції у вигляді кореляційної моделі. На Заході найвідомішими з таких моделей є Z-модель Альтмана і модель нагляду за кредитами Чессера. Z-модель Альтмана може бути використана для прогнозування банкрутства. Вона має вигляд:

Z=1.2 X1+1.4X2+3.3X3+0.6X4+0.1X5. де Х1=Оборот кап-л/Сукупні активи; Х2=Нерозпод прибуток/Сукуп активи; Х3= Брутто-доходи/Сукупні активи; Х4= Ринкова оцінка кап-лу/Балансова оцінка сумарної заборгованості; Х5= Обсяг продажу/Сукупні активи.

Правила класифікації для рівняння такі:

1. Якщо Z < 2,675, фірму відносять до групи банкрутів.

2. Якщо Z > 2,675, фірму відносять до групи успішних. Альтман встановив, що при значенні Z від 1,81 до 2,99 модель дає збої і означив цей інтервал як «ділянка невідання». Альтман ствер­джує, що його модель може бути використана як додатковий інстру­мент для оцінки:

1) ділових кредитів; 2) управління очікуваними надходженнями; 3) процедур внутрішнього контролю;

4) інвестиційних стратегій.

Що стосується оцінки ділових кредитів, Альтман пропонує вико­ристовувати його «кількісну» модель як доповнення до «якісного та інтуїтивного» підходу службовців кредитних відділів банків. Але він відзначає, що його модель не дає бальної оцінки кредиту і не здатна замінити оцінки, які пропонують службовці банку. На його думку, модель і отримані через неї Z-оцінки можуть служити цінним інструментом визначення загальної кредитоспроможності ділових клієнтів.

57. У чому полягає сутність моделі Чоссера?

Модель нагляду за кредитами Чессера призначена для прогнозу­вання випадків невиконання позичальником умов кредитного дого­вору. При цьому в «невиконання умов» Чессер включає не лише непогашення позики, а й будь-які інші відхилення, які роблять її менш вигідною для кредитора, ніж було передбачено спочатку. Чес­сер використовував дані чотирьох комерційних банків з трьох штатів за 1962—1971 p. Він вибрав дані за 37 успішними кредитами та за 37 невдалими (за якими не були виконані початкові умови). В остан­ньому випадку дані характеризували становище за рік до порушен­ня умов договору. Були також представлені дані за 21 парою кре­дитів за два роки до порушення умов договору. В модель Чессера входили такі шість змінних: Х1= (Готівка + високоліквід активи)/Сукупні активи; Х2= Нетто-продаж / (Готівка +високоліквід ЦП); Х3= Брутто-доходи / Скупні А; Х4= Сукупна заборгованість/Сукупні активи; Х5= основний капітал / Чистів А; Х6 = Оборотний кап-л/Нетто-продаж

Оцінкові коефіцієнти виявились такими:

У=-2,0434+(-5,24)Х1+0,053Х2-6,6507Х3+4,4009Х4-0,0791Х5-0,1020Х6. Змінна У яка є лінійною комбінацією незалежних змінних використовується у формулі для оцінки ймовірності невиконання умов договору, Р: Р=1/(1+е^(-Y)). де компонента е = 2,71828.

Отримана оцінка (Р) може розглядатися як показник імовірності невиконання умов кредитного договору: чим більше значення у, тим вища така ймовірність для даного позичальника. Для рівняння Чессер пропонує використовувати таке правило:

1. Якщо Р > 0,5, позичальника слід відносити до групи, яка не виконає умов договору.

2. Якщо Р < 0,5, позичальника слід відносити до групи надійних позичальників.

Модель Чессера за даними його вибірок дозволила за рік до порушення умов кредитного договору правильно визначити долю трьох з кожних чотирьох кредитів. За два роки до порушення умов договору точність класифікації складала 57%. Слід зазначити, що і Z-модель Альтмана, і модель нагляду за кредитами Чессера відповідають умовам розвинутої ринкової економіки. Для умов перехідної еконо­міки України необхідно розробити адекватні моделі, які враховува­ли б галузеві особливості позичальників і строки кредитування.

58. Назвіть переваги та недоліки класифікаційних моделей кредитного ризику.

До класифікаційних моделей кредитного ризику відносять: модель CART, Z-модель Альтмана, модель Чессера.

Переваги: модель CART надає змогу розв'язати проблему імовірності настання певної несприятливої події в кредитуванні, а також врахувати особливості кожного з позичальників. За допомогою Z-моделі Альтмана та моделі Чессера розв'язуються завдання класифікації, тобто розбиття деякої сукупності об'єктів, що аналізуються, на класи шляхом побудови так званої класифіку­ючої функції у вигляді кореляційної моделі. Z-модель Альтмана може бути використана для прогнозування банкрутства, а також як додатковий інстру­мент для оцінки: 1) ділових кредитів; 2) управління очікуваними надходженнями; 3) процедур внутрішнього контролю; 4) інвестиційних стратегій. Модель і отримані через неї Z-оцінки можуть служити цінним інструментом визначення загальної кредитоспроможності ділових клієнтів. Модель Чессера призначена для прогнозу­вання випадків невиконання позичальником умов кредитного дого­вору. При цьому в «невиконання умов» Чессер включає не лише непогашення позики, а й будь-які інші відхилення, які роблять її менш вигідною для кредитора. Модель Чессера за даними його вибірок дозволила за рік до порушення умов кредитного договору правильно визначити долю трьох з кожних чотирьох кредитів. За два роки до порушення умов договору точність класифікації складала 57%.

Недоліки: не з’ясовувалися причини прострочення заборгованості у того чи іншого позичальника, хоча повинні цікавити лише ті позичальники, які допустили виникнення простроченої заборгованості через несприятливе фін становище. Ці моделі призначені для короткострокових кредитів(до 1 року).