3.3. Ринковий попит і надлишок споживача

Нехай на ринку блага х є лише два споживачі, а d₁ та d₂ — криві їхнього індивідуального попиту на благо х. Крива ринково­го попиту D отримується шляхом горизонтального додавання d₁ та d2 (рис. 3.8).

Це означає, що для кожної заданої ціни Р = Р_Е обсяг ринково­го попиту х_Е визначається як:

де х1 та х1 — обсяги індивідуального попиту споживачів при ціні Р_Е. Зазначимо, що при цінах Р > Р₀ крива ринкового попиту збі­гається з кривою d2, тому що перший споживач не готовий купу­вати товар при таких цінах.

Крива ринкового попиту, як крива індивідуального попиту, має від'ємний нахил. Вона буде зміщуватися праворуч вгору (збільшення попиту) або ліворуч-вниз (зменшення попиту) при зміні відповідних нецінових детермінант ринкового по­питу.

Р

Рис. 3.8. Крива ринкового попиту

Визначення ринкового попиту шляхом додавання всіх індиві­дуальних обсягів попиту при кожному можливому рівні ціни ви­правдане лише за дотримання аксіоми незалежності споживача. Проте у більшості випадків на попит окремого споживача впли­вають різні суб'єктивні фактори (поведінка інших споживачів, дія реклами тощо).

Рис. 3.10. Крива попиту у разі ефекту «сноба»

Таким чином, ефект «сноба» пов'язаний з обсягом споживан­ня даного товару іншими споживачами, а ефект Веблена — з рів­нем ціни на товар.

Оскільки на конкретному ринку можуть діяти різні групи споживачів щодо оцінки ринкового попиту, то їх загальна пове­дінка може привести до того, що реальний ринковий попит буде суттєво відхилятися від проаналізованих моделей.

Водночас взаємно протилежна направленість вказаних ефектів частково нейтралізує їх дію на обсяг ринкового попиту, і тому при аналізі процесу ціноутворення на окремих ринках ними мо­жна знехтувати.

Крім того, на функцію ринкового попиту впливають ще деякі групи факторів, насамперед, кількість покупців і сту­пінь диференціації їх доходів. За рівномірного розподілу до­ходу попит на предмети розкоші буде наближатися до нуля, а за посилення їх диференціації асортимент попиту стає різно­манітнішим.

Надлишок (додаткова вигода) споживача

Для визначення вигоди, яку отримують споживачі від придбання благ, використовується концепція споживчого надли­шку. Кількісно він являє собою різницю між максимальною су­мою грошей, яку споживач згоден заплатити за придбану кіль­кість благ, і сумою грошей, яку він фактично заплатив за товар. Ця вигода виникає тому, що споживач отримує більше, ніж пла­тить, внаслідок дії закону спадної граничної корисності.

Споживачі отримують додаткову вигоду в основному тому, що платять однакову суму за кожну одиницю товару, яку купу­ють. Проте відповідно до закону спадної граничної корисності, перші одиниці цінніші для споживача більше, ніж останні. Отже, він отримує додаткову вигоду від перших одиниць товару.

Так, величина надлишку при купівлі однієї одиниці товару відповідає різниці між ціною Р₁, яку споживач був готовий за неї заплатити, згідно з кривою попиту D, і ринковою ціною товару Р_к (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Надлишок споживача

Вигода споживача від придбання першої одиниці товару дрів-нює площі прямокутника Р₁ A₁ Q₁ О, а його витрати Р_к Е Q₁ О. Рі­зниця двох площ (площа прямокутника Р₁ A₁ Е Р_к) є надлишком (чистою вигодою) споживача від купівлі одиниці товару.

Другу одиницю товару споживач був готовий придбати за ці­ною Р₂, а купив за ціною Р_к, тобто отримує чисту вигоду (Р₂ - Р_к). На третій одиниці товару його надлишок становить (Р₃ - Р_к). Чи-

Якщо узагальнити ці висновки щодо ринку окремого товару, то надлишок усіх споживачів цього товару на ринку, що перебу­ває в стані рівноваги К, дорівнює площі трикутника АК.Р_К, Він розміщений між кривими ринкового попиту D і лінією Р_К К, що відповідає рівню ринкової ціни РК (рис. 3.12).

Споживчий надлишок є своєрідним критерієм добробуту спо­живачів, який утворюється на ринку певного блага. Він широко використовується при аналізі суспільної ефективності різних ти­пів ринкових структур: досконалої конкуренції, чистої монополії, олігополії та монополістичної конкуренції.

Основні терміни

Ефект доходу. Ефект заміщення. Крива «дохід-споживання». Крива «ціна-споживання». Криві Енгеля Ринковий попит. Криві індивідуального попиту. Нормальні товари. Споживчий надлишок. Товар Гіффена. Товари нижчої якості.

Завдання для самостійної роботи

Запитання для самоперевірки

1. Що лежить в основі побудови кривих «ціна-споживання»?

2. Що лежить в основі побудови кривих «дохід-споживання»?

Тести

1. Ефект доходу є у такому випадку:

а) коли доходи людей знижуються, вони купують менше цього товару;

б) здешевлення товарів приводить до того, що споживач може купи- ти більше цього товару, не скорочуючи обсягу придбання інших товарів;

в) обсяг купівлі деяких товарів скорочується у міру зростання дохо- дів людей;

г) у міру того, як доходи людей зростають, вони зберігають ту час- тину доходу, що зростає.

2. Якщо крива попиту на морозиво нахилена вниз, яке з наведених тверджень правильне?

а) ефекти заміщенння та доходу діють в одному напрямку;

б) ефекти заміщення та доходу діють в протилежних напрямах, про- те значення ефекту доходу більше;

в) ефекти заміщення та доходу діють в протилежних напрямках, проте значення ефекту заміщення більше;

г) (а) або (б);

д) (а) або (в).

3. Ефект заміщення — це збільшення попиту на товар, він викликаний:

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною у смаках споживача, який дає переваги товарам-замін- никам;

в) зміною у реальному доході, викликаною зменшенням цін на това- ри, що купуються;

г) всі відповіді неправильні.

4. Крива ринкового попиту на товар:

а) показує взаємозв'зок між обсягом попиту на товар та доходом;

б) підлягає закону попиту лише тоді, коли кожна з кривих індивіду- ального попиту, які становлять криву ринкового попиту, підлягає цьому закону;

в) показує взаємозв'язок між величиною попиту та ціною товару при інших рівних умовах;

г) для товару нижчої категорії має нахил угору.

5. На рисунку зображено криву «дохід-споживання». Яке з наведених тверджень відповідає дійсності?

а) х — нормальний товар, а у — другорядний (неякісний);

б) х — неякісний товар, а у — нормальний;

в) обидва товари нормальні;

г) обидва товари другорядні;

д) необхідна додаткова інформація.

6. На рисунку зображено криву співвідношення «ціна-спо-живання» при зміні ціни на товар х. Яким є цей товар?

а) товаром Гіффена;

б) другорядним, проте це не товар Гіффена;

в) нормальним;

г) делікатесом;

д) необхідна додаткова інформація.

ТЕМА

РИНОК: ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ