Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
668833_8A394_rudiy_m_m_zhebka_v_v_mikroekonomik...doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
3.73 Mб
Скачать

ром Гіффена, а зростання споживання цього товару із підвищен­ням ціни на нього — парадоксом Гіффена.

Роберт Гіффен (1837—1910) — англійський економіст, який виявив, що незаможні робітники в Ірландії збільшують спожи­вання дешевих неякісних продуктів харчування (зокрема, карто­плі) у разі їх подорожчання.

У дійсності у цьому парадоксі нічого дивного немає. Обсяг попиту на картоплю збільшувався поряд із зростанням її ціни, тому що, по-перше, ціни підвищувалися й на інші продукти хар­чування, до того ж, вищими темпами, і, по-друге, картопля була завжди основним продуктом харчування ірландських бідняків.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із за­кону попиту. Проте детальніше дослідження доводить, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняє такий розвиток подій.

3.3. Ринковий попит і надлишок споживача

Як уже зазначалося, функція індивідуального попиту будь-якого споживача характеризує його реакцію на зміну ціни певного товару за умови, що його дохід і ціни інших товарів не змінюються. Зауважимо, що у різних споживачів вигляд лінії по­питу буде різним залежно від діючих на попит чинників (дохід даного споживача його преваги і смаки тощо). Для практики ва­жливо визначити ринковий попит, який являє собою суму зна­чень індивідуального попиту всіх споживачів за кожною можли­вою ціною. У цьому разі:

m

Qi=

де m — кількість споживачів;

Qi — обсяг ринкового попиту на i-ий товар; qtj — функція попиту на /'-товар j-го споживача.

Криву попиту на певний товар для всього ринку можна отри­мати, додаючи величини попиту всіх споживачів. У кожного споживача є своя крива попиту, на якій величину попиту можна нанести напроти ціни. Ця крива попиту звичайно прямує вниз праворуч. Щоб отримати загальну ринкову криву, потрібно обчи­слити загальну кількість тих благ, що їх споживатимуть різні споживачі при різній ціні.

Нехай на ринку блага х є лише два споживачі, а d1 та d2 — криві їхнього індивідуального попиту на благо х. Крива ринково­го попиту D отримується шляхом горизонтального додавання d1 та d2 (рис. 3.8).

Це означає, що для кожної заданої ціни Р = РЕ обсяг ринково­го попиту хЕ визначається як:

де х1 та х1 — обсяги індивідуального попиту споживачів при ціні РЕ. Зазначимо, що при цінах Р > Р0 крива ринкового попиту збі­гається з кривою d2, тому що перший споживач не готовий купу­вати товар при таких цінах.

Крива ринкового попиту, як крива індивідуального попиту, має від'ємний нахил. Вона буде зміщуватися праворуч вгору (збільшення попиту) або ліворуч-вниз (зменшення попиту) при зміні відповідних нецінових детермінант ринкового по­питу.

Р

Рис. 3.8. Крива ринкового попиту

Визначення ринкового попиту шляхом додавання всіх індиві­дуальних обсягів попиту при кожному можливому рівні ціни ви­правдане лише за дотримання аксіоми незалежності споживача. Проте у більшості випадків на попит окремого споживача впли­вають різні суб'єктивні фактори (поведінка інших споживачів, дія реклами тощо).

Таким чином, індивідуальна функція попиту набуває ви­гляду:

qi = f (Px Ox),

де Ox — оцінка ринкового обсягу попиту окремим споживачем.

При цьому важливе місце належить ефекту «наслідування бі­льшості» та ефекту «сноба». У разі прояву ефекту «наслідування більшості» лінія індивідуального попиту зміщується праворуч у міру зростання ринкового попиту (рис. 3.9). Тут лінія попиту споживача з урахуванням ефекту «наслідування» d„. У цьому разі зміна ціни збільшує обсяг попиту індивідуального споживача з q0 до q1, а ефект «наслідування» — з q1 до q'.

Коли ж проявляється ефект «сноба», то лінія попиту індивіду­ального споживача зміщується ліворуч, що призводить до скоро­чення споживання ним товару масового попиту (рис. 3.10). Цим ефект снобізму нагадує парадокс Гіффена.

Сноб (англ. snob) — особа, яка беззастережено схиляється пе­ред модою, манерами, смаками.

Зниження ціни з Р0 до Р1 спочатку спонукатиме споживача-сноба збільшити споживання товару з q0 до q1, але при значному зростанні ринкового попиту на товар він може скоротити при­дбання до q'. При цьому dc — це лінія його попиту.

Слід зупинитися і на ефекті Веблена, названому так на честь американського економіста і соціолога Т. Веблена (1857—1929).

Цей ефект пов'язаний з престижним попитом, орієнтованим на придбання товарів, що свідчать, на думку покупця, про його ви­сокий соціальний статус. Таку функцію можуть виконувати лише ті товари, доступ до яких для більшості людей обмежений. Таким обмеженням є висока ціна, тому престижний попит здебільшого асоціюється з попитом на дорогі товари.

Рис. 3.10. Крива попиту у разі ефекту «сноба»

Таким чином, ефект «сноба» пов'язаний з обсягом споживан­ня даного товару іншими споживачами, а ефект Веблена — з рів­нем ціни на товар.

Оскільки на конкретному ринку можуть діяти різні групи споживачів щодо оцінки ринкового попиту, то їх загальна пове­дінка може привести до того, що реальний ринковий попит буде суттєво відхилятися від проаналізованих моделей.

Водночас взаємно протилежна направленість вказаних ефектів частково нейтралізує їх дію на обсяг ринкового попиту, і тому при аналізі процесу ціноутворення на окремих ринках ними мо­жна знехтувати.

Крім того, на функцію ринкового попиту впливають ще деякі групи факторів, насамперед, кількість покупців і сту­пінь диференціації їх доходів. За рівномірного розподілу до­ходу попит на предмети розкоші буде наближатися до нуля, а за посилення їх диференціації асортимент попиту стає різно­манітнішим.

Надлишок (додаткова вигода) споживача

Для визначення вигоди, яку отримують споживачі від придбання благ, використовується концепція споживчого надли­шку. Кількісно він являє собою різницю між максимальною су­мою грошей, яку споживач згоден заплатити за придбану кіль­кість благ, і сумою грошей, яку він фактично заплатив за товар. Ця вигода виникає тому, що споживач отримує більше, ніж пла­тить, внаслідок дії закону спадної граничної корисності.

Споживачі отримують додаткову вигоду в основному тому, що платять однакову суму за кожну одиницю товару, яку купу­ють. Проте відповідно до закону спадної граничної корисності, перші одиниці цінніші для споживача більше, ніж останні. Отже, він отримує додаткову вигоду від перших одиниць товару.

Так, величина надлишку при купівлі однієї одиниці товару відповідає різниці між ціною Р1, яку споживач був готовий за неї заплатити, згідно з кривою попиту D, і ринковою ціною товару Рк (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Надлишок споживача

Вигода споживача від придбання першої одиниці товару дрів-нює площі прямокутника Р1 A1 Q1 О, а його витрати Рк Е Q1 О. Рі­зниця двох площ (площа прямокутника Р1 A1 Е Рк) є надлишком (чистою вигодою) споживача від купівлі одиниці товару.

Другу одиницю товару споживач був готовий придбати за ці­ною Р2, а купив за ціною Рк, тобто отримує чисту вигоду (Р2 - Рк). На третій одиниці товару його надлишок становить (Р3 - Рк). Чи-

сельно чиста вигода споживача при купівлі трьох одиниць товару дорівнює сумі площ занотованих прямокутників на рис. 3.11.

Якщо узагальнити ці висновки щодо ринку окремого товару, то надлишок усіх споживачів цього товару на ринку, що перебу­ває в стані рівноваги К, дорівнює площі трикутника АК.РК, Він розміщений між кривими ринкового попиту D і лінією РК К, що відповідає рівню ринкової ціни РК (рис. 3.12).

Споживчий надлишок є своєрідним критерієм добробуту спо­живачів, який утворюється на ринку певного блага. Він широко використовується при аналізі суспільної ефективності різних ти­пів ринкових структур: досконалої конкуренції, чистої монополії, олігополії та монополістичної конкуренції.

Основні терміни

Ефект доходу. Ефект заміщення. Крива «дохід-споживання». Крива «ціна-споживання». Криві Енгеля Ринковий попит. Криві індивідуального попиту. Нормальні товари. Споживчий надлишок. Товар Гіффена. Товари нижчої якості.

Завдання для самостійної роботи

Запитання для самоперевірки

  1. Що лежить в основі побудови кривих «ціна-споживання»?

  2. Що лежить в основі побудови кривих «дохід-споживання»?

  1. У чому відмінність кривої індивідуального попиту від рин­кової кривої попиту? Яка з кривих еластичніша за ціною?

  2. Розкрийте економічний зміст ефекту заміщення та ефекту

доходу.

  1. Припустимо, що особа розподіляє свій бюджет між двома товарами: продуктами харчування та одягом. Якщо продукти — другорядний товар, то до якого розряду ви віднесли б одяг — но­рмального чи другорядного?

  2. Які з наведених пар товарів є замінниками, а які взаємодо-повнювальними?

а) бензин чи автомобільні шини;

б) тенісні м'ячі чи кросівки;

в) мікрохвильові печі та харчові напівфабрикати.

7. У чому полягає сутність споживчого надлишку?

Тести

1. Ефект доходу є у такому випадку:

а) коли доходи людей знижуються, вони купують менше цього товару;

б) здешевлення товарів приводить до того, що споживач може купи- ти більше цього товару, не скорочуючи обсягу придбання інших товарів;

в) обсяг купівлі деяких товарів скорочується у міру зростання дохо- дів людей;

г) у міру того, як доходи людей зростають, вони зберігають ту час- тину доходу, що зростає.

2. Якщо крива попиту на морозиво нахилена вниз, яке з наведених тверджень правильне?

а) ефекти заміщенння та доходу діють в одному напрямку;

б) ефекти заміщення та доходу діють в протилежних напрямах, про- те значення ефекту доходу більше;

в) ефекти заміщення та доходу діють в протилежних напрямках, проте значення ефекту заміщення більше;

г) (а) або (б);

д) (а) або (в).

3. Ефект заміщення — це збільшення попиту на товар, він викликаний:

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною у смаках споживача, який дає переваги товарам-замін- никам;

в) зміною у реальному доході, викликаною зменшенням цін на това- ри, що купуються;

г) всі відповіді неправильні.

4. Крива ринкового попиту на товар:

а) показує взаємозв'зок між обсягом попиту на товар та доходом;

б) підлягає закону попиту лише тоді, коли кожна з кривих індивіду- ального попиту, які становлять криву ринкового попиту, підлягає цьому закону;

в) показує взаємозв'язок між величиною попиту та ціною товару при інших рівних умовах;

г) для товару нижчої категорії має нахил угору.

5. На рисунку зображено криву «дохід-споживання». Яке з наведених тверджень відповідає дійсності?

а) х — нормальний товар, а у — другорядний (неякісний);

б) х — неякісний товар, а у — нормальний;

в) обидва товари нормальні;

г) обидва товари другорядні;

д) необхідна додаткова інформація.

6. На рисунку зображено криву співвідношення «ціна-спо-живання» при зміні ціни на товар х. Яким є цей товар?

а) товаром Гіффена;

б) другорядним, проте це не товар Гіффена;

в) нормальним;

г) делікатесом;

д) необхідна додаткова інформація.

7. Точки на ринковій кривій попиту:

а) виражають обсяг попиту всіх споживачів при кожній можливій ціні;

б) виражають сукупний обсяг платежів, які споживачі хотіли б за- платити за кожну одиницю товару при кожній можливій ціні;

в) показують витрати споживачів при кожній можливій ціні;

г) показують споживацький надлишок при кожній можливій ціні.

Вправи

1. Припустимо, вам доручили встановити тариф за користу- ванням мостом, який, по суті, є безплатним. Функція попиту на перехід по мосту Q задається формулою Р = 12 - 2Q.

а) накресліть криву попиту на перехід мосту;

б) скільки людей перейде міст при відсутності попиту;

в) якою буде втрата споживчого надлишку, якщо розмір тари- фу становить 6 грн.

2. Припустимо, що на ринку є лише три покупці. Крива попи- ту на товар х кожного описується відповідним рівнянням:

Q = 5000 - 2Р; Q = 5000 - 3Р; Q = 2000 - 4Р.

а) нехай ринкова ціна товару становить 500 грн. Яку кількість товару буде продано? При відповіді врахуйте, що величина попи- ту не може бути відмінною;

б) зобразіть на графіку індивідуальні криві попиту, а також криву ринкового попиту.

Рекомендована література

  1. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 211 с. (тема 3).

  2. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч для студентів екон. спец. закл. освіти; За ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 2001. — 517 с. (тема 5).

  3. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка. — К.: Основи, 1996. —

646 с.

  1. Семюелсон П., Нордгаус В. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 676 с. (р. 6).

  2. Вэриан X. Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Совре­менный подход: Учеб для вузов / Пер с англ.; Под ред. Н. Л. Фроло­вой. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 767 с. (гл. 8—9).

  3. Nymen. Devid N. Modern rrucroekonomics; analysis and applications-Ноте\¥оо4 Boston: IRWIN. 1989. — 689 р. (chap. 5).

ТЕМА

РИНОК: ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ