Місцезнаходження точки А визначається довжиною відрізка ОА, а місцезнаходження точки В — довжиною відрізка ОВ. Кож­ний із цих відрізків дорівнює кількості одиниць товару y або то­вару Х, яку може придбати споживач, витративши весь свій дохід лише на цей товар. Звідси довжина відрізка ОА дорівнює I / Р_у, а довжина відрізка ОВ -1 / Р_х. Водночас нахил бюджетної лінії до­рівнює коефіцієнту при Х у рівнянні (2.10), тобто Р_х / Р_у.

Всі набори з товарів Х і Y, розміщення на бюджетній лінії, за своєю вартістю повністю відповідають доходу споживача I, а то­му доступні для нього. Доступними є також всі товарні набори, розміщені нижче бюджетної лінії. Вартість кожного з них нижча I. Проте вартість усіх наборів, розміщених вище бюджетної лінії, перевищує I, а тому вони не доступні для споживача.

Зміни доходу та цін. З рівняння бюджетної лінії випливає, що її розміщення залежить як від доходу споживача, так і від цін то­варів. При зменшенні доходу (за незмінних цін) бюджетна лінія зміщується вниз (А1 В1). При цьому вона буде паралельною лінії АВ, оскільки коефіцієнт Р_х / Р_у не змінився. Якби дохід споживача та ціна товару Х залишилися не змінними, а ціна товару y змен­шилася, то бюджетна лінія змістилася б в положення А2В. Адже за нижчою ціною товару y можна купити більше — відношення I / Р_х зростає. До того ж коефіцієнт Р_х / Р_у при зменшенні значен­ня знаменника (зниження ціни товару y) також зростає — зростає і кут нахилу бюджетної лінії.

2.4. Рівновага споживача

Споживач максимізує корисність, маючи певні бюдже­тні обмеження, тому завданням моделі поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, дохід і ціни на товари.

Оптимальний вибір споживача повинен відповідати двом умовам. По-перше, він повинен розміщуватися на лінії бюджету. Адже будь-який набір, розміщений нижче бюджетної лінії, зали­шає не використаною деяку суму доходу, яка б підвищила рівень задоволення потреб споживача; тоді як набори товарів, розміщені праворуч від бюджетної лінії, неможливо придбати за даного рі­вня доходів. По-друге, оптимальний вибір споживача повинен забезпечувати такий набір товарів, який би найбільше відповідав його уподобанням, тобто розміщувався на найвищій кривій бай­дужості.

Ці дві умови зводять проблему максимізації корисності спо­живача до вибору відповідної точки на бюджетній лінії. Для опи­сання процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та бюджетну лінію споживача (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Оптимум споживача

Постає питання, який товарний набір вибере споживач? Зро­зуміло, що той, який розміщений на найвіддаленішій кривій бай­дужості. Серед усіх доступних йому товарних наборів, розміще­них у межах трикутника ОАВ, цій вимозі відповідає набір Е; він розміщений в точці дотику бюджетної лінії АВ до кривої байду­жості U₂.

Безперечно, що для споживача найпривабливішими є набори, розміщені на кривій байдужості и3. Проте обмежені розміри бюдже­ту не дають змоги йому «дотягнутися» до цієї кривої байдужості.

Товарний набір Е для даного споживача оптимальний, оскіль­ки він має переваги над іншими наборами, що розміщені в межах трикутника ОАВ, який відображає реально доступну для даного споживача сферу. Максимальна корисність, яка доступна при за­даному бюджеті, досягається тоді, коли вибирається комбінація товарів, що відповідає точці, в якій бюджетна лінія є дотичною до найвіддаленішої від початку координат кривої байдужості.

Рівновага споживача досягається за такої комбінації придба­них товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетно­му обмеженні. Як тільки споживач отримає такий набір, у нього зникають стимули змінювати його на інший.

Рівновагу споживача можна пояснити геометрично. Якщо рів­новага досягається у точці дотику бюджетної лінії I до кривої байдужості U₂, то це означає, що у точці Е кути нахилу у цих двох ліній однакові. Тоді:

MRS„ = - ^Рх-. (2.11)

^у

Можна співвіднести поняття граничної корисності із проблемою максимізації споживчої корисності таким чином. Дослідимо незна­чне пересування вниз кривою байдужості. Додаткове споживання товару Х, АХ спричиняє граничну для кожної одиниці корисність MU_x. Результатом цього є загальне зростання корисності MU_x(AХ). Одночасно зменшення споживання товару y, Ay знизить корисність на MU), для кожної одиниці, що спричинить загальне зменшення MU(Ay). Оскільки всі точки на кривій байдужості забезпечують од­наковий рівень корисності, загальне збільшення корисності у зв'я­зку із зростанням споживання товару Х має зрівноважити витрати, пов'язані із зменшенням споживання товару y. Отже,

+ MU(Ay) = 0. (2.12)

Трансформуємо корисність так, що

/ ₎ = ^MUJ ₍₂₁₃₎

AX⁾ /MU_y ■ ^(2.13)

Але оскільки - (^AXA у) є граничною нормою заміщення Х на Y, можна записати:

MRS„ = ^MU^. (2.14)

Рівняння (4.14) показує, що гранична норма заміщення є від­ношенням граничної корисності товару Х до граничної кориснос­ті товару y. У міру того, як споживач відмовляється від усе біль­шої кількості товару y, щоб отримати більше товару Х, гранична корисність Х зменшується, а гранична корисність y зростає. Ви­користовуючи рівняння (2.11), можна записати:

P MU

MRS =^ = ^x-, (2.15)

або

(2.16)

P P

x у

Для максимізації своєї корисності споживач купуватиме два товари так, щоб їх граничні корисності з розрахунку на 1 гривню ціни були однакові. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом максимізації корисності споживача.

Рівновага споживача, при якій він купує обидва товари, нази­вається внутрішньою. Однак може статися, що споживач мак-симізуватиме свою корисність, купуючи лише один товар. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, студент зробить ви­бір між двома благами — цукерками і бутербродами — і він ви­рішив відмовитися від цукерок, тоді кут нахилу кривої байдужо­сті значно зросте, і в жодному місці бюджетна лінія не буде дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає мак­симально можливій кількості бутербродів, що може купувати студент залежно від його бюджету (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Кутова рівновага споживача

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на цукерки і значно зростуть на бутерброди. Якщо споживач взагалі не бажатиме відмовлятися від бутербродів заради цукерок, то крива байдужо­сті матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рів­новаги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне зна­чення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам ха­рактер кривої байдужості: замість спадної, вона стане зростаю­чою. Споживач ніколи добровільно не придбає антиблага. Зау­важимо, що практично кожен товар може перетворитися на анти­благо, коли він доступний у такій кількості, що повністю задово­льняє потреби споживача. Точка, в якій додаткове споживання не приносить споживачеві користі, називається точкою насичення.

Слід звернути особливу увагу на споживання товарів, що іде­ально доповнюють один одного, тобто коли ефективне спожи­вання одного товару без певної кількості іншого взагалі немож­ливе (автомобілі та номерні знаки, черевики та шнурки до них тощо). У цьому разі ні зміна співвідношення цін, ні зміна доходу споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у на­борі, який вибирає споживач (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Рівновага споживача щодо ідеально комплектарних благ

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосу­вання. Найбільше її використовують у маркетингових дослі­дженнях. Прогнозування поведінки споживача, розуміння меха­нізму прийняття ним рішень про вибір того чи іншого набору товарів дають змогу вибирати ефективнішу стратегію фірми та приймати обґрунтованіші економічні рішення.

Основні терміни

Бюджетна лінія.

Гранична корисність.

Гранична норма заміщення, MRS.

Кількісний (кардиналістський) підхід до корисності.

Корисність.

Крива байдужості.

Порядковий (ординалістський) підхід до корисності. Рівновага споживача.

Завдання для самостійної роботи

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає корисність товару, її функція з кардиналіст-ських позицій?

2. У чому полягає різниця між кардиналістською та ординалі-стською теоріями корисності?

3. Розкрийте сутність першого закону Госсена.

4. Що випливає з другого закону Госсена?

5. Що описують криві байдужості?

6. Як зрозуміти граничну норму заміщення? Що лежить в ос­нові зміни її величини?

7. Розкрийте зміст бюджетної лінії та фактори, що визначають її положення на графіку.

8. Розкрийте еквімаржинальний принцип максимізації корис­ності споживача.

9. Припустимо, що MRC_X}, = 5, а P_x / Р_у = 3. Чи перебуває спо­живач у точці рівноваги? Якшо ні, то якому набору на лінії бю­джету він віддасть перевагу?

Тести

1. Бюджетну лінію споживача задано рівнянням 15x + + 45y = 900. Коли споживач здійснює оптимальний вибір, то він купує 30 одиниць товару у. Отже, він також купує:

а) 10 одиниць x;

б) 30 одиниць x;

в) 50 одиниць x;

г) 60 одиниць x;

д) не купує жодної одиниці товару x.

2. Яке з припущень щодо уподобань споживача свідчить про те, що найбільш привабливий набір лежатиме на бюдже- тній лінії, а не нижче від неї?

а) завершеність;

б) транзитивність;

в) «більше — краще»;

г) спадна гранична норма заміщення;

д) жодне з припущень цього не гарантує.

3. Похід на футбольний матч обходиться споживачеві в 40 грн, а прогулянка Дніпром — 100 грн. Коли споживач ма- ксимізує корисність, гранична корисність від футбольного матчу для нього становить 8 одиниць. Гранична корисність прогулянки Дніпром для нього становить:

а) 3.2;

б) 20;

в) 50;

г) 500;

д) не становить жодного з наведених показників.

4. Якщо гранична норма заміщення між двома товарами постійна при будь-якому рівні споживання і дорівнює 2, тоді:

а) товари є абсолютними замінниками;

б) товари є абсолютними комплементами;

в) крива байдужості між цими товарами має спадну граничну норму заміщення;

г) крива байдужості опукла вгору від початку координат.

5. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

а) його перевагами і розмірами доходу;

б) лише цінами товарів, що купуються;

в) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів;

г) лише його перевагами;

д) цінами товарів і розмірами доходу.

6. Припустимо, що споживач має денний дохід 8 грн. Ціна товару А дорівнює 1 грн, а ціна товару В -0,5 грн. Яка з ком- бінацій товарів розміщена на бюджетній лінії?

а) 8А і 1В;

б) 7А і 1В

в) 6А і 6В

г) 5А і 6В

д) 4А і 4В.

7. Загальна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) зростає;

в) повільно зростає;

г) зростає чи зменшується, але є позитивною величиною;

д) величина від'ємна.

8. Теорія поведінки споживача передбачає, що він намага- ється максимізувати:

а) різницю між загальною і граничною корисністю;

б) загальну корисність;

в) середню корисність;

г) граничну корисність;

д) кожну з перелічених величин.

9. Якщо споживач вибирає комбінацію, представлену точ- кою, яка лежить нижче бюджетної лінії, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товару, ніж дає змогу його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) перебуває у стані рівноваги;

д) всі відповіді неправильні.

10. Яке з тверджень неправильне?

а) кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означає комбінацію двох товарів;

в) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень кори- сності;

г) всі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень корис- ності;

д) нахил кривої байдужості характеризує норму заміщення одного блага іншим без зміни рівня корисності для споживача.

Вправи

1. Споживач купує бензин і продукти харчування. За ціни бен­зину 1 грн за літр він щомісяця купує 50 літрів і витрачає 50 грн на продукти. Уряд прагне скоротити споживання бензину згідно з програмою охорони навколишнього середовища, а тому розгля­дає два альтернативних варіанти: 1) обмежити рівень споживання бензину до 40 літрів за місяць; 2) підняти ціну на бензин до 1,25 грн за літр.

а) зобразіть графічно початкові бюджетні обмеження спожи­вача, а також бюджетні обмеження за кожного з можливих варіа-

нтів (припустимо, що продукти постійно коштують 1 грн за оди­ницю).

б) припустимо, що оптимальний вибір споживача за варіантом (2) містить 40 літрів щомісяця. Покажіть це на графіку. У якому випадку споживач виграє більше: за варіанта (1) чи варіанта (2)?

2. Гранична норма заміщення одягу продуктами харчування для студента становить 3/2 незалежно від того, скільки одиниць кожного з товарів він у даний час споживає. Зобразіть декілька з його кривих байдужості. Якщо його дохід становить 100 грн, ціна продуктів — 5 грн, а одягу — 10 грн, якою буде його лінія бю­джету? Яким буде його оптимальний вибір? Припустимо, що ці­на продуктів знижується до 3 грн, якими стануть тепер його лінія бюджету та оптимальний вибір?

Рекомендована література

1. Мікроекономіка і макроекономіка. За заг. ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 2001 — 517 с. (тема 4).

2. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка. — К.: Основи, 1996. —

646 с. (р. 3).

3. Семюелсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. — К.: Основи, 1998. —

676 с. (р. 6).

4. Ястремсъкий О. I., Грищенко О. Г. Основи мікроекономіки.: Під-руч. — К.: Знання, 1998. — 714 с. (тема 4).

5. Вэриан Х. Р. Микроекономика. Промежуточний уровень. Совре­менный подход: Учеб. для вузов / Пер. с англ. под ред. Н. Л. Фроло­вой. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 767 с. (гл. 3—5.)

6. Цены и ценообразование: Учеб. для вузов. 3-е изд. / Под ред. В. Е. Есипова. — СПб: Издат. «Питер», 2000. — 464 с. (гл. 1).

ТЕМА

АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА