За даними американських джерел, еластичність попиту за до­ходом в короткостроковому періоді становить: на яловичину — 0,51; на одяг та взуття — відповідно, — 0,95 і 0,90; на меблі — 2,60; на автомобілі — 5,5. Водночас в межах тривалого періоду еластичність попиту за доходом становить на картоплю — (мі­нус) 0,81, отже, американці вважають її неякісним товаром. До того ж, у більшості випадків еластичність попиту на непродово­льчі товари у тривалому періоді значно вища, ніж у короткому, за винятком меблів, побутової техніки та автомобілів. Це пов'язане з тим, що вказані товари належать до товарів тривалого користу­вання і споживач не завжди міняє їх при підвищенні доходу¹.

5.2. Еластичність пропозиції

Однією з найважливіших характеристик пропозиції є її еластичність. Еластичність пропозиції відображає характер зале­жності відносної зміни обсягу пропозиції блага від відносної змі­ни його ціни.

Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною показує, на скі­льки відсотків зміниться обсяг пропозиції блага, якщо його ціна зміниться на один відсоток. При цьому можна розрахувати цей коефіцієнт як окремого підприємства, так і галузі в цілому, тобто в основі визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною визначається за формулою:

E_s =^P . (5.9)

^S Qs АР ^У '

Якщо розглянути лінійну функцію пропозиції Q_S = c + dP, то відношення ^AQs показує абсолютне значення кута нахилу кри­вої пропозиції і дорівнює d (рис. 5.5). Тоді формула еластичності

Р

пропозиції зміниться і набуде вигляду: E_s = d .

Якщо Es >1, пропозиція називається еластичною, якщо Es < < 1 — нееластичною і якщо Es = 1 — одиничною еластичністю.

Хайман Д. Н. Современная микроэкономика: анализ и применение. — М.: Финансы и статистика, 1992. — Т. 1. — С. 195.

Крім того, є абсолютно нееластична пропозиція (E_S = 0) та абсо­лютно еластична пропозиція (E_S = да).

Лінійна крива пропозиції (S₁), яка перетинає вісь цін, еластич­на за всіх цін (рис. 5.5). Лінійна крива пропозиції (S₂), яка пере­тинає вісь обсягу пропозиції, нееластична за всіх ціна (рис. 5.5). Якщо лінійна крива пропозиції проходить через початок коорди­нат, то еластичність пропозиції дорівнює 1 (рис. 5.5).

Pk

Рис. 5.5. Графічне визначення цінової еластичності пропозиції

Абсолютно нееластична крива пропозиції — це вертикальна лінія в системі координат «ціна — обсяг пропозиції». У цій самій системі координат абсолютно еластична крива пропозиції є гори-знтальною лінією, паралельною осі обсягу пропозиції.

На еластичність пропозиції впливає декілька чинників.

1. Час. Еластичність пропозиції зростає з плином часу. Як правило розглядають три проміжки часу.

а) миттєвий ринковий період. Це час, протягом якого виро­бники не встигають відреагувати на зміну попиту і ціни. Пропо­зиція у цьому періоді залишається незмінною (рис. 5.6), і вона абсолютно нееластична. Наприклад, фермер привіз на ринок весь свій урожай огірків даного сезону. Крива пропозиції буде абсо­лютно нееластична: фермер реалізує все, що він привіз, незалеж­но від високої чи низької ціни. Адже він не може запропонувати більше огірків, ніж він привіз на ринок, якщо їх ціна перевищує

очікувану. Якщо б він захотів запропонувати більше, то огірки неможливо виростити за день чи два. Потрібен цілий сільського­сподарський сезон, щоб відреагувати на підвищення ціни вироб­ництвом більшої кількості продукції. З іншого боку, оскільки продукт швидко псується, фермер не може забрати його з ринку, якщо ціна виявиться нижчою за очікувану: він все одно реалізує все, що привіз. Витрати виробництва при цьому не матимуть зна­чення для прийняття рішення. Отже, у миттєвому ринковому пе­ріоді пропозиція огірків з боку фермерів є фіксованою. Підви­щення ціни з Ро до P_M не приведе до збільшення виробництва продукції (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Крива пропозиції у миттєвому ринковому періоді

б) короткостроковий ринковий період. У цьому періоді ви­робники потужності окремих фірм і всієї галузі залишаються не­змінними. Проте підприємства мають досить часу, щоб викорис­тати свої потужності інтенсивніше. В межах короткострокового періоду підприємство фермера з нашого прикладу, тобто земля і сільськогосподарська техніка, не зміняться. Але в цьому періоді фермер може застосувати інтенсивніші методи вирощування огі­рків, докладаючи більше праці, добрив та пестицидів для отри­мання врожаю. В результаті відбудеться збільшення виробництва як реакція на очікуване збільшення попиту. І, як наслідок, крива пропозиція огірків (рис. 5.7) буде еластичнішою, ніж у миттєвому періоді.

в) довгостроковий ринковий період. У довгостроковому пе­ріоді виробник має вдосталь часу, щоб пристосувати свої ресурси до вимог ринкової ситуації. Окремі фірми можуть розширити (або скоротити) свої виробничі потужності; нові фірми можуть увійти в галузь (а старі — залишити її). У нашому прикладі фер­мер має час для придбання додаткової ділянки землі, машин та обладнання. Крім того, більше фермерів може зорієнтуватися на виробництво огірків внаслідок розширення попиту і підвищення цін. Такі зміни означають ще активнішу реакцію з боку пропози­ції, тобто ще еластичнішу криву пропозиції S_L (рис. 5.8). У ре­зультаті відбудеться незначна зміна ціни (від Ро до Р£) і суттєве збільшення кількості запропонованої продукції (від Q₀ до Q_L) як реакція на очікуване розширення попиту.

2. Вартість розширення виробництва. Що більших витрат вимагає розширення виробництва, то нижча еластичність пропо­зиції. Навіть за суттєвого підвищення ціни мало фірм вибере шлях економічно ризикованого розширення виробництва.

3. Можливості та вартість зберігання товару. Що кращі можливості і невисока вартість зберігання товару, то еластичніша пропозиція. Наприклад, за зниження ціни на товар фірма вирі­шує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи зберігати продукцію на складі. Рішення залежить від того, як до­вго можна зберігати товар, а також від вартості складування то­вару. Сприятливі умови зберігання підвищують еластичність пропозиції.

4. Взаємозамінність ресурсів у виробництві. Якщо фактори виробництва (земля, праця, капітал) можуть бути швидко переве­дені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то ела­стичність пропозиції такого товару буде високою. Наприклад, еластичність пропозиції зерна злакових культур загалом нижча, ніж еластичність ячменю, бо і землю, і працю, і капітал легко пе­ревести з виробництва пшениці чи інших культур на виробницт­во ячменю. Водночас перевести виробництво злакових загалом на будь-яке інше виробництво (наприклад буряківництво) значно складніше. Отже, що більша взаємозамінність ресурсів, то елас-тичніша пропозиція.

Якщо підприємство виробляє багато видів продукції, то обсяг пропозиції кожного з продуктів залежить не лише від його ціни, але й від цін інших продуктів. Кількісною характеристикою такої залежності є коефіцієнт перехресної еластичності пропозиції за ціною (E^Sj), який показує, на скільки відсотків зміниться обсяг пропозиції товару і при зміні ціни товару j на один відсоток:

E^s =-L^^l . (5.10)

Кількість товарів, що виробляються спільно, для виробника взаємозамінювані (E у < 0). Якщо E^Sj > 0, то для виробника ці то­вари є взаємодоповнюваними.

Основні терміни

Абсолютно еластичний попит. Абсолютно нееластичний попит. Взаємозамінювані товари.

Дугова еластичність попиту. Еластичний попит. Еластичність.

Еластичність попиту в точці. Еластичність попиту за доходом. Еластичність попиту за ціною. Нееластичний попит. Нормальні товари.

Одинична цінова еластичність попиту. Перехресна еластичність попиту. Товари нижчої якості.

Завдання для самостійної роботи

Запитання для самоперевірки

1. Чому важко судити про еластичність попиту і пропозиції лише за зовнішнім виглядом кривих попиту і пропозиції на гра­фіку?

2. Чому для більшості товарів еластичність пропозиції за ціною у довгостроковому періоді вища, ніж у короткостроко­вому?

3. У багатьох галузях, наприклад у нафтовій промисловості, виробники виправдовують своє небажання знижувати ціни, по­силаючись на те, що попит на їх продукцію нееластичний. Пояс­ніть.

4. Яка еластичність попиту на картини Пікассо? Пов'яжіть вашу відповідь з виключно високими цінами, що сплачуються на аукціонах за класичні твори митців.

5. Які основні чинники впливу на еластичність попиту?

6. Яке практичне застосування еластичності попиту та пропо­зиції?

Тести

1. Цінова еластичність попиту на міжнародні повітряні подорожі дорівнює мінус 3. Підвищення цін на міжнародні авіаквитки приведе до:

а) збільшення щорічних витрат на міжнародні подорожі;

б) зменшення щорічних витрат;

в) відсутності будь-яких змін у витратах;

г) збільшення попиту на міжнародні подорожі.

2. Як зміниться величина сукупного доходу у відповідь на зміну цін: зросте, зменшиться чи залишиться незмінною, якщо:

а) ціна знижується, а попит нееластичний;

б) ціна зростає, а попит еластичний;

в) ціна підвищується, а пропозиція еластична;

г) ціна підвищується, а пропозиція нееластична.

3. Еластичність попиту за доходом на ювелірні вироби до- рівнює 5. За інших рівних умов підвищення доходу спожива- ча на 5 % збільшить купівлю ювелірних виробів на:

а) 5 %; б) 10 %; в) 25 %; г) 50 %.

4. Еластичність попиту за ціною зростатиме за збільшення тривалості періоду оскільки:

а) доходи споживачів зростуть;

б) відбудеться зміщення кривої попиту праворуч;

в) зросте загальний рівень цін;

г) споживачі зможуть придбати товари-замінники.

5. Якщо попит на сільськогосподарську продукцію неела- стичний, то при великому урожаї доходи фермерів:

а) зростуть, оскільки збільшиться обсяг реалізованої продукції;

б) зменшаться, оскільки відносне зниження цін буде більшим, ніж відносне збільшення обсягу продукції;

в) зростуть, оскільки відбудеться збільшення цін на продукцію, ви- кликане підвищенням попиту;

г) залишаться незмінними.

6. Товар можна віднести до низькоякісного, якщо:

а) еластичність його попиту за доходом дорівнює мінус 0,5;

б) цінова еластичність його попиту дорівнює 1,5;

в) еластичність його попиту за доходом дорівнює 1,5;

г) перехресна еластичність його попиту дорівнює мінус 0,7.

7. Нехай пропозиція товару абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар зростає, то ціна рівноваги:

а) зменшиться, а рівноважна кількість зросте;

б) і кількість зменшується;

в) зросте, а рівноважна кількість зменшиться;

г) зросте, а рівноважна кількість не зміниться.

8. Еластичність пропозиції найбільшою мірою залежить від:

а) кількості товарів-замінників даного продукту;

б) часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися до зміни цін;

в) частки доходу споживача, що виділяється на придбання даного товару;

г) того, належить цей товар до предметів розкоші чи першої необ- хідності.

9. Коефіцієнт цінової еластичності попиту дорівнює:

а) зменшенню ціни, поділеному на збільшення обсягу попиту;

б) зміні загальної виручки (в %), поділеній на збільшення обсягу попиту (в %);

в) зменшенню загальної виручки (в %), поділеному на збільшення ціни (в %);

г) зміні обсягу попиту (в %), поділеній на зміну ціни (в %).

10. Який з коефіцієнтів еластичності за доходом характе- ризує товари першої необхідності:

а) менше 0;

б) більше 0, але менше 1;

в) більше 1;

г) дорівнює 1.

Вправи

1. У таблиці наведено дані про різні ринки.

	Ринок А	Ринок Б	Ринок В	Ринок Г
	10 грн	400 грн		25 грн за 1 шт. товару х
Q0	15 млн шт.	600 тис шт.	16 шт.	160 шт товару у
P1	16 грн	800 грн		35 грн за 1 шт. товару х
	10 млн шт.	1 800 тис шт.	40 шт.	160 шт. товару у
			2000 грн
І1			4000 грн

(Р₀, P₁ — попередня і нові ціни за одиницю товарів; Q0, Q1 — попередні й нові обсяги попиту (пропозиції); I₀,1₁ — попередні та нові доходи споживачів). На основі наведених даних визначіть:

а) який вид еластичності характеризує товари на кожному ринку?

б) коефіцієнт еластичності;

в) до якого виду належить товар на ринку В?

2. Вирощування кращого сорту пшениці дасть змогу фермеро­ві знизити його загальні витрати на 2 % і збільшити урожай на 6 %. Проте збільшення пропозиції пшениці на ринку приведе до зменшення ціни на 4 %. Чи еластичний попит на пшеницю? Чи буде у виграші фермер?

Рекомендована література

1. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти; за ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 2001. — 517 c. (тема 3).

2. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Ос­нови, 1996. — 646 с. (р. 2).

3. Гамілтон Д. Методичний посібник до «Мікроекономіки» Р. Пін-дайка та Д. Рубінфелда / Пер. з англ. — К.: Основи, 1996. — 223 c.

(р. 2).

4. Семюелсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 676 с. (р. 5).

5. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11-го изд. — К.: Хагар-Демос, 1993. — 785 с.

(гл. 22).

6. Вэриан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Совре­менный подход: Учеб. для вузов. Пер. с англ. / Под ред. Н. Л. Фроло­вой. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 767 с. (гл. 15).

7. Цены и ценообразование: Учебник для вузов. 3-е изд. / Под ред. В. Е. Есипова. — Спб: Изд. «Питер», 2000. — 464 с. (гл. 2, 4).

8. Hyman, Devid N. Modern microeconomics; analysis and applica­tions — Homewood, Boston: IRWIN, 1989. — 689 р. (chap. 5).

ТЕМА

ТЕОРІЯ ВИРОБНИЦТВА