12.2. Похідний попит за умов досконалої

та недосконалої конкуренції на ринках продуктів

Для моделі конкурентного ринку ресурсів крива попи­ту на певний ресурс збігатиметься з кривою граничного продукту у грошовому вираженні (рис. 12.3). Вона є складною внаслідок того, що у короткостроковому періоді діє закон спадної віддачі, і саме він спричиняє зменшення граничної продуктивності додат­кових одиниць ресурсу L. На цьому рисунку зображена горизон­тальна лінія (S_L), яка відповідає рівню рівноважної ціни, що ви­значається ринковим попитом та ринковою пропозицією фактора L. Ця лінія — індивідуальна пропозиція цього ресурсу для фірми. Перетин лінії ринкової ціни ресурсу L з кривою MRPL або d (точ­ка А) визначає оптимальну кількість фактора L, яку має купити

фірма.

Рис. 12.3. Крива попиту (d) конкурентної фірми на ресурс L на досконало конкурентному ринку факторів виробництва

З рис. 12.3 видно, що крива MRP_L відображає попит конкурен­тної фірми на фактор L, бо кожна точка на цій кривій показує об­сяг фактора L, який фірма бажає придбати за кожної можливої ціни цього фактора. Аналогічно формується крива попиту й на інші фактори виробництва, які залучає конкурентна фірма на ри­нку цих факторів з досконалою конкуренцією.

Серед чинників, що впливають на обсяги залучення фактора у виробництво, основними є такі:

• ціна фактора, яка склалася на факторному ринку. її зміна перемістить лінію S_L вгору або вниз, що змінить точку її перети­ну з кривою MRPl;

• крива MRPl може переміститися на графіку під впливом зміни цін на продукт та під впливом зростання продуктивності ресурсу.

Зміни у попиті на ресурс відбуваються так само, як і на про­дукт. Інакше кажучи, зростання чи скорочення попиту характе­ризується зміщенням кривої попиту, відповідно, праворуч чи лі­воруч. Розглянемо чинники, що спричиняють такі зміни:

1. Зміни у попиті на продукт. За інших незмінних умов під­вищення ціни продукту викликає збільшення попиту на фактор виробництва, за допомогою якого він виробляється і, отже, пере­міщує криву попиту праворуч. До того ж, значення MRP_L зале­жить від рівня ціни на продукт і тому з підвищенням його ціни значення цього показника для кожного рівня використання від­повідного фактора виробництва зростає, та навпаки.

2. Зміни продуктивності факторів виробництва. Величина граничного продукту фактора виробництва (MRPl) залежить не лише від рівня ціни продукту, а й від фізичного обсягу гранично­го продукту цього фактора, що використовується для виробницт­ва даного продукту. За інших однакових умов зміна у продуктив­ності будь-якого фактора виробництва переміщує в тому ж напрямі і криву попиту на нього. Підвищення продуктивності ре­сурсу пересуває криву попиту на нього праворуч, а зменшення продуктивності — ліворуч. Серед шляхів підвищення продукти­вності кожного з факторів виробництва основними є такі:

• технічний прогрес. Як уже зазначалося, удосконалення тех­ніки і технології приводить у довгостроковому періоді до зни­ження рівня середніх витрат фірми та галузі, що свідчить про зменшення обсягів ресурсів, потрібних для виробництва певної кількості продукції. Тому нині проблема впровадження новітніх технологій є надзвичайно актуальною для України. Вплив техні­чного прогресу на попит на ресурси неоднозначний. Інколи удо­сконалення техніки і технології приводить до розширення попиту на одні ресурси і скорочення на інші. Нова технологія зменшує обсяг усіх ресурсів, потрібних для виробництва одиниці продук­ції. Водночас вона може значно збільшувати обсяг виробництва продукції певної галузі, оскільки зростає обсяг використання ба­гатьох ресурсів.

• обсяги використання інших ресурсів. Гранична продукти­вність одного з факторів виробництва залежить від обсягів вико­ристання інших факторів, що пов'язані з ним. Це випливає з ефе­кту масштабу. Розширення масштабів виробництва фірмою за рахунок збільшення обсягів використання усіх видів ресурсів до певної точки сприяє підвищенню граничної продуктивності кож­ного виду ресурсу і, таким чином, збільшує попит на них.

3. Зміни цін на інші фактори виробництва. Фактори вироб­ництва, як і кінцеві продути, можуть бути взаємодоповнюваними. Тому зміни цін на них по-різному впливають на попит. Так, за інших однакових умов, зниження ціни одного з факторів-ком-плементів приведе до збільшення попиту на інший. Отже, коли два ресурси є взаємодоповнюваними, зміна ціни одного змінює попит на другий у протилежному напрямі.

Коли ж знижується ціна одного з факторів-субститутів, то по­пит на другий може як збільшуватися, так і зменшуватися. При цьому напрямок зміни попиту на фактор виробництва визнача­тиметься взаємодією двох ефектів, які одночасно виявляються при зміні ціни одного з факторів — замінників. Це ефект замі­щення та ефект обсягу виробництва.

Ефект заміщення виявляється у намаганні фірм замінювати відносно дорожчі ресурси тими, що подешевшали. Наприклад, праця і сільськогосподарська техніка використовуються для ви­рощування цукрових буряків. Зростання цін на техніку порівняно з дешевою працею обумовило в багатьох сільськогосподарських підприємствах України збільшення використання ручної праці.

Ефект обсягу продукції виявляється у бажанні фірм збільшу­вати обсяг виробництва продукції, коли один із факторів-замінників дешевшає. Це відбувається тому, що (за інших не­змінних умов) зниження ціни одного фактора виробництва су­проводжується зниженням середніх витрат на виробництво про­дукції, а тому розширює її пропозицію. Ефекти заміщення та об­сягу виробництва діють у протилежних напрямах.

Цінова еластичність попиту на фактор виробництва свідчить про міру реагування величини попиту на фактор на зміну його ціни, які перебувають в оберненій залежності. Як відомо, цінова еластичність попиту залежить від кута нахилу його кривої. Тому розглянемо, що викликає зміна кута нахилу кривої попиту на фактор виробництва, а, отже, і еластичності попиту.

1. Спадна віддача змінного фактора. Якщо гранична проду­ктивність спадає високими темпами, коли використовується бі­льша кількість змінного фактора, зниження його ціни не викли-

катиме суттєвого збільшення використання цього фактора. І на­впаки, коли зниження граничної продуктивності відбувається по­вільно при зростанні змінного ресурсу, спостерігатиметься знач­не збільшення попиту на ресурс внаслідок зниження його ціни.

Отже, між темпами зміни граничної продуктивності і еластич­ністю попиту фірми на фактор виробництва існує обернена зале­жність.

Наприклад, фермер використовує добрива і працю для виро­щування моркви. Додаткові дози добрив забезпечують суттєве підвищення її урожайності в досить широких межах використан­ня добрив. При збільшенні використання добрив її граничний продукт спадає досить повільно. Водночас у фермера є незнач­ний діапазон продуктивного використання додаткової праці. її граничний продукт хоча і є високим на початковій стадії залу­чення додаткових одиниць праці, але швидко зменшується, коли фермер починає використовувати все більше і більше праці. Тому при вирощуванні моркви фермер матиме еластичний попит на добрива і нееластичний — на працю.

2. Легкість заміщення факторів виробництва. У довгостро­ковому періоді всі виробничі фактори є замінними, тому з підви­щенням ціни одного фактора фірми намагатимуться змінити його відносно дешевшими ресурсами. Отже, щолегше заміщується один фактор виробництва іншим відносно дешевшим, то еласти-чнішим є попит на даний фактор. У свою чергу, легкість замі­щення фактора виробництва залежить від кількості наявних за­мінників та від технічних умов виробництва.

3. Еластичність попиту на продукт. Якщо невелике підви­щення ціни блага викликає значне скорочення обсягу попиту (що відбувається тоді, коли попит на продукт еластичний), тоді спо­стерігається суттєве зменшення кількості ресурсу, потрібного для виробництва продукту, відповідно до ціни даного ресурсу. Коли ж попит на продукт нееластичний, тоді спостерігатиметься неве­лике скорочення обсягу потрібного ресурсу порівняно з підви­щенням його ціни. Отже, еластичність попиту на ресурси прямо залежить від еластичності попиту на ресурс.

4. Частка витрат на фактор виробництва у загальних ви­тратах. Щобільшу частину загальних витрат виробництва стано­влять витрати, пов'язані з залученням певного ресурсу, то елас-тичнішим є попит на цей фактор. Виходячи з цього, розглянемо такий приклад. Нехай вартість насіння картоплі становить 30 % витрат на її вирощування, а витрати на добрива — 10 %. Якщо відбудеться підвищення ціни обох ресурсів удвічі, то абсолютне