1.4.8. Конституціональний тип
Конституціональний тип (від лат. constitutio – установлення, організація) – сукупність стійких морфологічних і функціональних особливостей організму, що склалися на основі спадкових і набутих факторів.
На підставі морфологічних і функціональних особливостей організму виділяють три конституціональних типи: нормостенічний, гіперстенічний, астенічний, причому гипер- і астенічний типи протилежні за своїми характеристиками. «Чистий» конституціональний тип зустрічається рідко, частіше спостерігається змішаний, з перевагою гіперстенічних або астенічних (мал.23)
Методи визначення конституціонального типу
Соматоскопія (від грец. como – тіло, scopeo – дивитися) – опис окремих зовнішніх ознак (співвідношення окремих частин тіла, голови, форми грудної клітки, кінцівок тощо).
Мал..23. Конституціональні
типи:
1 - астенічний
2 - нормостенічний
3 - гіперстенічний
1
2
3
Антропометрія (від грец. anthropos – людина, metron – міра) – вимір основних морфологічних і функціональних показників організму та обчислення на їх основі похідних індексів і показників. Зріст, маса тіла, окружність грудної клітки – основні антропометричні показники, що дозволяють визначити тип конституції і одержати достовірне представлення про особливості будови організму.
Основні крітерії оцінки конституціональних типів:
– пропорційність основних розмірів тіла (вертикальних і горизонтальних), співвідношення його частин (голови, тулуба, кінцівок);
– особливості форми грудної клітки: співвідношення її передньо-заднього і поперечного розмірів, величина епігастрального кута, напрямок ребер до грудини, ширина міжреберних проміжків, вираженність над- і підключичних ямок, ступінь прилеглості лопаток, характер стернального кута Людовіка (місце з'єднання рукояті і тіла грудини);
– розвиток мускулатури (добрий, достатній, слабкий);
– зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, індекс маси тіла.
Нормостенічний тип (constitutio normosthenicus) характеризується пропорційністю передне-заднього і поперечного розмірів грудної клітки.(співвідношення їх довжин дорівнює 0,65-0,75), прямим епігастральним кутом ( 90), помірно косим напрямком ребер, нерізко вираженими міжреберними проміжками, над- і підключичними ямками, лопатки помірно прилягають до грудної клітки, стернальний кут помірно виражений. ІМТ = 18,5-24,9. Цей конституціональний тип займає проміжне положення між гіперстенічними і астенічним типами.
Гіперстенічний тип (constitutio hypersthenicus) характеризується збільшенням поперечних розмірів грудної клітки (співвідношення передне-заднього і поперечних розмірів >0,75), епігастрального кута (>90), горизонтальним напрямком ребер, вузькими, слабо вираженими (згладженими) над- і підключичними ямками; лопатки щільно прилягають до грудної клітки, стернальний кут добре виражений. Це особи середнього росту, підвищеної маси тіла, кремезні з добре розвинутою мускулатурою. ІМТ >25,0.
З особливостей внутрішніх органів слід зазначити відносну гіпофункцію щитовидної залози і посилення функції статевих залоз і наднирників, звідси зниження обміну речовин і підвищення артеріального тиску, збільшення внутрішніх органів, горизонтальне положення серця, високе стояння діафрагми, посилення еритропоезу, гіпрехолестеринемія.
Астенічний тип (constitutio asthenicus) характеризується зменшенням поперечних розмірів грудної клітки (співвідношення передне-заднього і поперечного розмірів <0,65), епігастрального кута (<90), більш вертикальним положенням ребер, широкими міжреберними проміжками, вираженими над- і підключичними ямками, лопатки відстоять від спини (крилоподібні – scapula alatae), стернальний кут згладжений; іноді Х ребро має вільний передній кінець (costa decima fluctuans). Ці особи відрізняються стрункістю і легкістю будови тіла, вони вище середнього зросту, сухорляві зі слабо розвинутою м'язовою системою. ІМТ <18,5.
З особливостей внутрішніх органів відзначається відносна гіпофункція статевих залоз і наднирників в сполученні з гіперфункцією щитовидної залози і гіпофіза, звідси підвищення обміну речовин, схильність до гіпотонії, зменшення внутрішніх органів, вертикальне положення серця, низьке стояння діафрагми.
Діагностичне значення конституціональних типів:
оцінка даних об'єктивного дослідження (межі легенів і серця, кількості еритроцитів і гемоглобіну) тощо;
діагностика патологічних процесів (для гіперстеніків характерні порушення обміну речовин, реактивності, вегетативних реакцій; для астеніків – недостатній розвиток сполучної тканини, порушення з боку травної системи).
Клінічне значення:
– у гіперстеніків – хвороби обміну речовин (ожиріння, подагра), серцево-судинні захворювання (атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба), захворювання печінки (жовчокам’яна хвороба, холецистит) і нирок (сечокам’яна хвороба);
– у астеніків – захворювання органів дихання (туберкульоз, хронічні бронхіти), травної системи (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки), вісцероптоз (опущення органів).
Знання основних патологічних процесів кожного конституціонального типу дають можливість лікарю за допомогою профілактичних заходів запобігти розвитку цих захворювань, підвищити пристосувальні реакції організму до зовнішніх несприятливих факторів.