4.6.3. Пальпація печінки

Пальпація печінки переслідує такі цілі:

– визначення нижньої межі печінки;

– визначення властивостей печінки: поверхні, консистенції, болісності, патологічних утворень, форми краю;

– пальпацію жовчного міхура (розмір, консистенція, болісність);

– визначення болісних больових точок;

– визначення вільної рідини в черевній порожнині (асцит);

– виявлення м'язового захисту (defense musculare).

Пальпація печінки проводиться за загальними правилами пальпації органів черевної порожнини: спочатку проводиться поверхнева орієнтовна пальпація печінки, а потім глибока ковзна пальпація печінки за методом Образцова-Стражеска. Рис 138

При пальпації печінки важливу роль відіграє рух печінки під час акту дихання.

1-й момент (постановка руки) – лікар кладе руку на живіт нижче реберної дуги по правій серединно-ключичній лінії так, щоб чотири пальці руки, що пальпує, розташувалися перпендикулярно краю печінки (реберної дуги);

2-й момент (збір складки) – пальці руки лікаря збирають шкірну складку в напрямку до пупка (за пальцями);

3-й момент (проникнення) – використовуючи видих хворого, кінчики пальців проникають глибоко в черевну порожнину (в залежності від ступеня розслаблення м'язів черевної стінки занурення здійснюють в 2-3 прийоми);

4-й момент (ковзання) – хворого просять зробити глибокий вдих, під час якого рука лікаря виштовхується догори і пальці спочатку упираються в печінку, що опускається при вдиху, а потім вислизають з-під її краю. Рис 138

Рис 138 пальпация печенит а. край б, поверхность в

Пальпуючи в такий спосіб по всьому підребер'ю, можна скласти достовірне уявлення про край печінки, її поверхню, консистенцію, болісність.

В нормі печінка не пальпується або пальпується по лініях: l. axіllarіs anterіor dextra та l. medіoclavіcularіs dextra по краю реберної дуги, по l. medіana anterіor на 1/3 відстані між мечоподібним відростком і пупком. Печінка при пальпації еластична, із гладкою поверхнею і рівним закругленим краєм, безболісна.

При асциті пальпація печінки утруднена, тому в цих випадках застосовують так звану балотуючу пальпацію. Для цього руку кладуть на живіт нижче реберної дуги і роблять легкі поштовхи кінчиками пальців, посуваючи руку знизу нагору. Печінка при асциті ніби "плаває в рідині" і при поштовхах спочатку відходить усередину, а потім рухається вперед і вдаряється об кінчики пальців (симптом плаваючої крижинки).

Характеристика печінки:

Розміри:

а) збільшення (гострі і хронічні гепатити, застійні явища в печінці, гостра правошлуночкова недостатність – швидке збільшення, цироз печінки в початковій стадії, пухлини печінки, паразитарні ураження печінки);

б) зменшення (цироз печінки в кінцевій стадії внаслідок атрофії паренхіми і її зморщення);

в) нерівномірне збільшення (пухлини, ехінококоз; збільшення лівої частки – частіше цироз печінки).

Поверхня:

а) гладенька (гострі і хронічні гепатити, застійні явища);

б) горбиста (рак печінки, метастатичне ураження печінки, ехінококоз).

Край печінки:

а) гострий (цироз печінки);

б) заокруглений (гепатити, цирози, застійні явища);

в) нерівний (рак печінки, цироз печінки).

Щільність печінки:

а) еластична (гепатити, застійні явища);

б) тверда (цироз печінки), "дерев'яниста" або "кам'яниста" печінка (рак печінки).

Болісність:

а) безболісна (цироз, початкова стадія раку печінки);

б) болісна (гепатити, кінцева стадія раку печінки, застійні явища в печінці, гостра правошлуночкова недостатність).

Збільшення селезінки виявляється за допомогою перкусії та пальпації.