- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
6.1. Розпит хворого
Центральна нервова система:
Головний біль (хронічні анемії).
Запаморочення (анемії, гострі і хронічні лейкози, еритремія).
"Шум в голові", “шум у вухах", "мерехтіння мушок" перед очима (анемії).
Непритомні стани (анемії: залізодефіцитні і постгеморагічні).
Відчуття оніміння кінцівок, відчуття “повзання мурашок” (хронічні лейкози, В12-дефіцитна анемія).
Слабість в кінцівках (гострі лейкози).
Дихальна система:
Болі в горлі, порушення ковтання обумовлені розвитком некротичної ангіни (агранулоцитоз, гострий лейкоз).
Болі в грудній клітці обумовленому стисненням органів грудної клітки збільшеними лімфатичними вузлами середостіння (лімфогранулематоз).
Задишка, спочатку компенсаторна, потім ознака серцевої недостатності (анемії).
Кашель обумовлений стисненням поворотного нерва збільшеними внутрішньогрудними лімфатичними вузлами, а також можливим приєднанням інфекції (лімфогранулематоз).
Серцево-судинна система:
Періодичний ниючий, давлючий або невизначеного характеру біль в ділянці серця обумовлений розвитком дистрофії міокарда, що спостерігається при анеміях, гострих і хронічних лейкозах.
Серцебиття, як прояв компенсаторної реакції, а потім ознака розвитку серцевої недостатності, спостерігається при анеміях.
Набряки, як правило, вторинні, є симптомом розвиненої серцевої недостатності і спостерігаються в пізніх стадіях лейкозів.
Травна система:
Зниження апетиту (хронічний лейкоз, лімфогранулематоз, лімфосаркома, анемії).
зміна смаку – пристрасть до крейди, глини, вугіллю, яєчної шкаралупи (залізодефіцитна анемія).
Почуття печіння на кінчику язика, біль в язику при вживанні кислої, гострої, пряної їжі (В12-дефіцитна анемія).
Біль в животі обумовлений стисненням сонячного сплетення та органів черевної порожнини збільшеними лімфатичними вузлами, розвитком атрофічного гастриту або некротичної ентеропатії (агранулоцитоз, залізодефіцитні анемії, геморагічні діатези, анемія Мінковського-Шоффара, лімфогранулематоз, хронічний мієлолейкоз).
Диспептичні явища (геморагічні васкуліти, агранулоцитоз).
Зміна калу – темний колір калу спостерігається при гемолітичних анеміях.
Схильність до поносів обумовлена розвитком ентериту (агранулоцитоз); схильність до закрепів обумовлена кишковою непрохідністю в результаті стиснення збільшеними лімфатичними вузлами (лімфогранулематоз).
Сечовидільна система:
Біль в поперековій ділянці, особливо нічний, обумовлений нічними гемолітичними кризами з виділенням сечі чорного кольору (нічна пароксизмальна гемоглобінурія або хвороба Маркіафави-Мікелі).
Зміна кольору сечі – темна, червона (гемолітична анемія).
Опорно-рухова система:
Біль в кістах, суглобах, обумовлений гіперплазією кісткового мозку (В12-дефіцитна анемія, геморагічні васкуліти, еритремія, мієломна хвороба, гострі і хронічні лейкози).
Летючий біль у великих суглобах характерний для геморагічних васкулітів.
Біль в кістах, суглобах, патологічні переломи характерні для мієломної хвороби.
Анамнез захворювання
Звернути увагу на зв'язок захворювання з попередніми переливаннями крові, незбалансованим харчуванням, гострою і хронічною інтоксикацією (ртуть, свинець), іонізуючою радіацією, кровотечею.
Хвилеподібний перебіг із сезонною періодичністю характерний для В12-дефіцитної анемії (рецидиви в осінньо-весняний період).
Для встановлення діагнозу має значення попереднє лікування і проведені раніше пункції кісткового мозку, лімфатичних вузлів.
Анамнез життя:
Спадковість: гемофілія, гемолітичні анемії.
Інфекційні захворювання (сифіліс, малярія, туберкульоз).
Глистяна інвазія (широкий лентець): В12-дефіцитна анемія.
Неправильний режим харчування, неповноцінне харчування з недостатністю вітамінів і продуктів, що містять залізо: залізодефіцитні анемії.
Кровотечі – атрофічний гастрит, резекція шлунка (виразкова хвороба, рак шлунка): залізодефіцитні анемії.
Захворювання печінки: геморагічний синдром, анемії.
Захворювання нирок: анемії.
Гостра і хронічна інтоксикація, в тому числі променева: лейкоз, гипо- і апластичні анемії.
Лікарська інтоксикація пірамідоном, бутадіоном, левоміцетином, сульфаніламідними препаратами, цитостатиками, що сприяють розвитку апластичної або гіпопластичної анемії, геморагічного синдрому, агранулоцитозу.
6.2. Фізікальні методи дослідження
Огляд хворого
При огляді найбільш частими симптомами, що дозволяють припустити захворювання крові, є зміни з боку шкіри і слизових оболонок порожнини рота і зіву, кісток. Необхідно оцінити також загальний стан, положення, свідомість хворого. Визначне діагностичне значення мають симптоми, отримані при огляді обличчя хворого з гематологічною патологією.
Загальний стан:
задовільний –початок або ремісія захворювання; середньої тяжкості – анемії, хронічні лейкози, лімфогранулематоз, геморагічні діатези;
тяжкий – агранулоцитоз, гострий лейкоз, лімфогранулематоз, залізодефіцитні анемії, гемолітичні анемії в період кризів.
Положення хворого:
активне – хронічні лейкози в період ремісії, помірні анемії, лімфогранулематоз на початкових стадіях, спадкові гемолітичні анемії (гетерозиготні форми гемоглобінопатій, відсутність провокуючих факторів);
активне з обмеженням положення обумовлене запамороченням при важких анеміях; болем в кістах і суглобах при мієломній хворобі, агранулоцитозі; інтоксикацією при гострому і хронічному лейкозі, лімфогранулематозі;
пасивне – важкі анемії, агранулоцитоз, гострий лейкоз, анемічний шок, гостра ниркова недостатність при мієломній хворобі, гемолітичний криз.
Свідомість:
ясне – анемії, хронічні лейкози в стадії ремісії;
потьмарене – гострий і хронічний лейкози в термінальній стадії, кровотечі при гострому лейкозі, лімфогранулематозі, виразкове ураження стінки шлунка і кишечника, апластичні анемії;
гемокоагуляційний шок при синдромі дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВС-синдром) – гострий лейкоз.