- •1. Методологічні основи апу.
- •2.Ап у сучасній правовій доктрині України.
- •3.Законодавчі основи аграрного права України.
- •4.Інституційне забезпечення аграрного права ап.
- •5.Поняття та предмет аграрного права України.
- •6.Функції агарного права України.
- •7.Принципи аграрного права України.
- •8.Методи в аграрному праві України.
- •1. Специфічні методи (Янчук):
- •9.Система і структура аграрного права України.
- •10.Співвідношення та взаємодія аграрного права з іншими галузями правової системи України.
- •11.Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •12.Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні
- •13.Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •14.Конституція України як джерело аграрного права України.
- •15.Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •16.Міжнародні договори та міждержавні угоди як джерела аграрного права України.
- •17.Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •18.Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •19.Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •20.Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •21.Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •22.Поняття та види прав, свобод і обов’язків у аграрному праві України.
- •23.Конституційні права, свободи особи у аграрному праві України.
- •24.Юридична природа обов’язків особи в аграрному праві України.
- •25.Законодавче забезпечення прав, свобод і обов’язків у аграрному праві України.
- •26.Юридичні гарантії здійснення суб’єктивних прав,
- •27.Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •28.Склад аграрних правовідносин.
- •29.Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •31.Особливості аграрних договірних відносин у механізмі правового регулювання.
- •33.Конституційні основи та законодавче забезпечення використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •34.Право на загальне і спеціальне природокористування у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •35.Використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції на праві приватної, державної і комунальної власності.
- •36.Використання землі та інших природних ресурсів на праві оренди для виробництва с/г
- •37.Особливості використання земель с/гпризначення на праві постійного користування для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •38.Особливості використання землі на праві користування чужою земельною ділянкою для с/г
- •39.Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення.
- •40.Юридична природа інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •42. Правові засади, форми, межі, способи участі органів державної влади та місцевого самоврядування у регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •43. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •44. Функції і повноваження Верховної Ради України у сфері регулювання аграрних відносин.
- •45. Функції і повноваження органів виконавчої влади у сфері регулювання аграрних відносин.
- •46. Юрисдикція органів судової влади у забезпеченні регулювання аграрних відносин в Україні
- •47. Юрисдикція органів місцевого самоврядування у забезпеченні державного регулювання аграрних
- •48. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
- •49. Поняття, види аграрних правопорушень в системі юридичної відповідальності
- •50. Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •51. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення
- •52. Підстави, умови, форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення
- •53. Особливості застосування адміністративно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •54. Особливості застосування кримінально-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •55. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •56. Правове становище фермерських господарств
- •57. Правове становище сільськогосподарських кооперативів
- •58. Правове становище колективних сільськогосподарських підприємств
- •59. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств
- •60. Особливості правового становища господарських товариств у сільському господарстві
- •61. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств
- •62. Особливості правового становища об'єднань у сільському господарстві
- •63. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств
- •64. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.
- •65. Правовий статус засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств.
- •66. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств
- •67. Особливості правового статусу засновників і членів колективних сільськогосподарських підприємств
- •68. Правовий статус засновників і членів сільськогосподарського кооперативу
- •69. Особливості правового статусу засновників та учасників господарських товариств у сільському господарстві України.
- •70. Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин у правовому становищі сільськогосподарських підприємств.
- •71. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу
- •72. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •73. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством.
- •74. Особливості правового регулювання внутрішнього управління об’єднаннями у сільському господарстві.
- •75. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •76. Поняття, види та загальна характеристика внутрішніх трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •77. Особливості правового регулювання праці членів сільськогосподарських підприємств.
- •78. Особливості правової охорони життя та здоров’я працівників сільського господарства.
- •83.Правовий режим майна фермерських господарств.
- •84.Правовий режим майна сільськогосподарських кооперативів.
- •85.Правовий режим майна сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •86.Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об’єднань) у сільському господарстві.
- •88.Право на ведення особистого селянського господарства та його здійснення.
- •89.Поняття особистого селянського господарства за законодавством України.
- •90.Правові форми використання земельних ділянок для особистого селянського господарства.
- •91.Правові форми використання майна для особистого селянського господарства.
- •92.Особливості правового регулювання праці та соціального захисту в особистих селянських господарствах.
- •93.Конституційні та законодавчі основи правового регулювання господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •94.Правові форми здійснення господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •95.Правове регулювання відносин у сфері насінництва та розсадництва.
- •96.Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації зерна.
- •97.Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації цукру.
- •98.Правове регулювання виноградарства та виноробства в Україні.
- •99.Правове забезпечення організації і здійснення племінної справи у сільському господарстві.
- •100. Правове забезпечення організації і здійснення ветеринарної справи в сільськомугосподарстві.
- •101. Правове регулювання відносин у сфері організації та виробництва і реалізації с/г продукції бджільництва.
- •102. Правове регулювання відносин у сфері виробництва і реалізації молока та молочних продуктів суб’єктами господарської діяльності у сільському господарстві.
- •103. Правове регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації продукції рибництва та рибальства в Україні.
- •104. Правове регулювання відносин у сфері підсобних виробництв і промислів у сільському господарстві.
- •105. Правове забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції.
- •106. Поняття та види аграрно-договірних зобов’язань з виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •108. Правове регулювання біржового сільськогосподарського ринку
- •Договірне регулювання відносин у сфері заставної закупівлі зерна.
- •110. Договірне регулювання відносин у сфері складського зберігання зерна.
- •111. Договірне регулювання відносин у сфері закупівлі зерна до інтервенційного фонду.
- •112. Договірно-правове регулювання реалізації олійних культур.
- •113. Договірні відносини у сфері виробництва і реалізації цукру.
- •114 Договірне регулювання відносин у сфері матеріально-технічного забезпечення суб’єктів господарської діяльності у сільському господарстві.
- •115. Договірне регулювання відносин у сфері виробничо—технічного обслуговування суб’єктів господарювання у сільському господарстві.
- •118. Договірне регулювання лізингових відносин у сфері виробництва с/г продукції.
- •119. Договірне регулювання відносин у сфері використання науково-технічної продукції у сільському господарстві.
- •Договірне регулювання відносин у сфері надання дорадчих послуг суб’єктам аграрного підприємництва.
- •Правове регулювання фіксованого сільськогосподарського податку
- •Правове регулювання пдв в сільському господарстві.
- •Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства.
- •Правові засади списання та реструктуризації боргів сільськогосподарських підприємств.
- •Юридична природа соціального розвитку села.
- •Правове регулювання житлового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове регулювання шляхового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села.
- •Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
115. Договірне регулювання відносин у сфері виробничо—технічного обслуговування суб’єктів господарювання у сільському господарстві.
Нормальне виробниче функціонування аграрних товаровиробників можливе за умови якісного та своєчасного виробничо-технічного агросервісу. Такі послуги здійснюють державні, кооперативні та приватні агросервісні підприємства, а також окремі підприємці за договором підряду.
Залежно від мети та предмета договору обслуговування поділяється на такі види: виробничо-технічне, агрохімічне, гідромеліоративне тощо. Серед них найважливіше місце посідають договори щодо виробничо-технічного обслуговування аграрних товаровиробників районними ремонтно-технічними підприємствами (РТП), машинно-тракторними станціями (МТС). Цими договорами передбачається виконання таких робіт:
- ремонт тракторів, комбайнів, автомобілів, інших сільськогосподарських машин, двигунів, агрегатів, вузлів та устаткування;
- технічне обслуговування машинно-тракторного парку, автомобілів, устаткування тваринницьких ферм, птахоферм, теплиць та ін.;
- спеціалізовані механізовані роботи;
- монтажні, спеціальні будівельні та пусконалагоджувальні роботи;
- перевезення вантажів транспортними засобами виконавця;
- підготовка і перепідготовка механізаторських та інших кадрів.
Залежно від потреби ці види робіт можуть бути як самостійними, так і комплексними предметами договору у сфері виробничо-технічного агросервісу.
У договорі визначається обсяг ремонту (кількість машин, агрегатів), його види, календарні терміни здачі в ремонт технічних засобів і його закінчення, загальна вартість цих послуг.
Виконавець зобов'язується виконувати необхідні роботи у визначений термін, ремонтує машини, агрегати згідно зі стандартами і технічними умовами. Вони повинні гарантувати безвідмовну роботу машин і агрегатів протягом часу, встановленого технічними умовами.
Аграрники беруть зобов'язання підготувати машини та агрегати до ремонту за діючими технічними умовами і, як правило, своїми силами і за свій рахунок доставити їх в агросервісні підприємства або інший пункт ремонту, передбачений договором. В обумовлений договором термін замовники після одержання повідомлення повинні прийняти відремонтовані машини і агрегати, оплатити вартість ремонту і вивезти відремонтовану техніку. Після капітального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів, складного обладнання, двигунів виконавець передає замовнику заповнений паспорт (формуляр) і гарантійний талон; після ремонту інших вузлів і агрегатів, машин і нескладного устаткування — лише гарантійний талон. При виявленні невідповідності відремонтованих машин або агрегатів стандартам або технічним умовам виконавець забезпечує термінове усунення недоліків за власні кошти.
Технічне обслуговування може здійснюватися згідно з договором по технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку, устаткування тваринницьких ферм, птахоферм. Відповідно до умов цього договору виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити якісне і своєчасне технічне обслуговування машин і устаткування відповідно до стандартів, технічних умов, правил та інструкцій, а також здійснити своєчасне усунення несправності машин у процесі їх експлуатації. Роботи здійснюються як у майстерні виконавця, так і безпосередньо в сільськогосподарському виробництві.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть майнову відповідальність. Так, у разі несвоєчасного надання виконавцю приміщення для виконання ним робіт, яке призведе до простою техніки виконавця, замовник відшкодовує йому збитки, виходячи з фіксованої (планової) вартості машино-дня. Замовник звільняється від такої відповідальності в разі винної поведінки самого виконавця (несвоєчасного повідомлення замовника про необхідність виконання вантажно-розвантажувальних робіт, надання необхідної техніки і т. ін.).
У цих відносинах діє загальний принцип майнової відповідальності. Сторона, яка порушила зобов'язання, відшкодовує іншій стороні заподіяні їй збитки в повному обсязі, враховуючи й неодержані доходи. Відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.
За договором по ремонту і технічному обслуговуванню внутрішньогосподарських меліоративних мереж виконавець зобов'язаний виконувати весь комплекс робіт у строки, передбачені проектно-кошторисною документацією та графіком. Він бере на себе зобов'язання проводити очищення водоканалів та інших меліоративних мереж, здійснювати їх ремонт, пусконалагоджувальні роботи і профілактичне обслуговування гідроспоруд, насосних станцій та свердловин вертикального дренажу з додержанням ТУ, норм і правил тощо.
Замовник зобов'язаний повідомити виконавця про готовність площ для проведення робіт по ремонту і технічному обслуговуванню, надавати виконавцеві ці площі в терміни, обумовлені графіком, здійснювати контроль за виконанням робіт, приймати і оплачувати виконані роботи.
116. Договірне регулювання відносин у сфері кредитування обслуговування суб’єктів господарювання у сільському господарстві.
Договір кредитування укладається при можливості фінансової підтримки з боку держави для суб’єктів аграрного господарювання. Така фінансова підтримка полягає в наявності спеціального режиму кредитної субсидії (механізм здешевлення).
Режим кредитної субсидії полягає в субсидуванні державної частини плати відсотка за використання кредитів, які надані некомерційними банками.
Кредитна субсидія надається суб’єктам АПК на конкурсній основі.
Строк кредитування субсидії:
для короткострокових кредитів до 12 місяців;
середньострокові до 36 місяців;
довгострокові 36-84 календарних місяців.
Розмір – не менше у національній валюті 1,5 облікової ставки НБУ, у іноземній – не менше 10% річних.
Кредитна субсидія має цільовий характер:
короткострокові – для покриття виробничих витрат та закупівлі у с/г виробників продукції;
середньострокові – для придбання основних засобів с/г виробництва, будівництва виробничих об’єктів і переробка с/г продукції;
довгострокові –переробка с/г продукції, придбання основних засобів с/г виробництва, будівництво виробничих об’єктів.
Держава здійснює контроль за цільовим використанням коштів щомісячно. У разі порушення – кредитна субсидія припиняється.
Питання щодо надання кредитної субсидії визначається щорічно і затверджується постановою КМУ.
+++ Запорукою побудови ефективної системи аграрного господарювання є кредитна політика сг товаровиробників.Кредитна політика суб’єктів агро бізнесу безпосередньо залежить від заходів державної кредитної підтримки та обсягів фінансування галузей АПК шляхом реалізації бюджетних дотацій на рослинництво і тваринництво, здешевлення кредитів та зменшення відсоткової ставки, оскільки сг є галуззю ризикованого господарювання.
Відповідно до ст. 1054 ЦКУ аграрні товаровиробники мають право укладати кредитні договори з метою одержання коштів для ведення аграрної господарської діяльності. За кредитним договором банк або інша фінансова установа(кридитодавець), у тому числі кредитна спілка, зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Довго- й короткострокове кредитування аграрних підприємців усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання — важлива та об’єктивно необхідна форма фінансової допомоги виробникам товарних продуктів харчування і сировини у здійсненні ними виробничо-господарської та підприємницької діяльності. Воно відіграє важливу роль у розвитку аграрного підприємництва, якщо враховувати, по-перше, сезонний розрив між поточними виробничими затратами і надходженням ресурсів включно з коштами на оплату праці, по-друге, інфляційні процеси, що призводять до знецінення коштів, що їх мають одержати аграрні товаровиробники після продажу вироблених ними продуктів харчування та сировини, до підвищення цін на матеріально-технічні засоби ведення аграрного виробництва, і, по-третє, необхідність розвитку матеріально-технічної бази самого аграрного виробництва незалежно від очікуваних прибутків від реалізації продуктів харчування й сировини рослинного і тваринного походження.
Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу кредитування аграрних підприємців має прямий (здійснюється саме для аграрного товаровиробника), цільовий (позичка використовується тільки за призначенням, скажімо, на оплату праці), строковий (отримані кошти мають бути повернуті в строки, встановлені договором позички) і зворотний (за користування коштами банк списує відповідні відсотки) характер.
117. Договірне регулювання відносин у сфері страхування виробництва і реалізації с/г продукції суб’єктами аграрного підприємництва.
ЗУ «Про страхування», ЦК, ГК, ЗУ «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»
Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 09.02.2012 регулює відносини у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється з державною підтримкою, з метою захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників і спрямований на забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві.
Суб’єктами відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є страхувальники і страховики. Страховиками є юридичні особи, що отримали відповідну ліцензію та відповідають вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону.
Державне регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою здійснюють Кабінет Міністрів України, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Предметом договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з його страховими ризиками щодо вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції (товарів):
урожаю сільськогосподарських культур; урожаю багаторічних насаджень; сільськогосподарських тварин, птиці,
Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України та відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів).
У разі передачі сільськогосподарських земель в оренду право страхувати сільськогосподарську продукцію, у тому числі посіви та урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, належить орендареві, крім нерезидентів. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.
Не підлягають страхуванню з державною підтримкою:
урожай сільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давали урожаю при їх культивуванні;
урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю протягом останніх п’яти років;
хворі сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім’ї, риба та інші водні живі ресурси і тваринницька продукція, а також ті, що перебувають у зоні карантину або в зоні виникнення надзвичайних епізоотичних обставин.
Ліцензії на здійснення страхування сільськогосподарської продукції видає національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до закону.
Договір страхування укладається між страхувальником та страховиком відповідно до вимог стандартного страхового продукту.
Факт укладення договору страхування підтверджується в письмовій формі згідно з договором страхування, який страховик надає страхувальнику. Договір страхування укладається у двох примірниках, що мають рівну силу.
Страховий платіж (страхова премія) сплачується страхувальником відповідно до встановленого договором страхування терміну.
У договорі страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, крім умов, встановлених Законом України "Про страхування", обов’язково зазначаються:
- кадастровий номер і площа земельних ділянок, зайнятих застрахованими культурами, або координати глобальної системи позиціонування (GPS - супутникової системи навігації) - при страхуванні урожаю;
- вид, порода, санітарно-ветеринарний стан, ідентифікаційний номер
- вид, класифікація, умови розведення та показники вилову живих водних ресурсів - при страхуванні живих водних ресурсів;
- кількість бджолосімей у вуликах, їх продуктивність, умови їх розведення - при страхуванні у бджільництві;
Термін дії договору страхування сільськогосподарської продукції закінчується в день завершення збирання врожаю і вивезення його з поля.
Якщо в період страхування настав страховий випадок, страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика, а також про збір урожаю, забій тварин, вилов риби, збирання продукції бджільництва або отримання іншої продукції тваринництва не пізніше ніж за 10 днів до дня передбачуваного початку цих робіт.
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у випадках, передбачених договором страхування відповідно до вимог Закону України "Про страхування".