5.Поняття та предмет аграрного права України.

Аграрне право України — це комплексна галузь права, що охоплює сукупність правових норм, які регулюють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та пов'язаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використання земель сільськогосподарського призначення суб'єктами аграрного господарювання.

Конспект - (Носік): !АПУ – система взаємопов'язаних та узгоджених у Конституції, законах, ін..нп-а, матер/процес. Норм, правових принципів, імперативів, положень, в яких формально виражається суверенна воля укр..народу щодо забезпечення продовольчої безпеки шляхом використ та охор. Грунту, ін..природних ресурсів, живих організмів у с/г, л/г, в/г, а також нормат.закріпл.міра свободи,рівності,справедл.,що має бути юр.забезпечена у сусп..агр.віднос,які виник/змін/прип у сфері вир-ва продукції с/л/в/госп-ва шляхом набуття та реалізації суб'єктивних прав та обов'язків,юр.визнач. роль та місце одв, місц.самоврядування у рег.агр.відносин, вст.. можл-й і допустимі методи правового впливу на учасників агр..відносин,передб.форми/способи/мех.-ми реалізації,конст.гарантії здійсн/зах.здійснення прав всіх суб'єктів агр..відносин, забезпеч.раціонал/ефект використ/охор с/г земель (угідь), зак/правопорядок у сфері с/в/л/госп-ва в межах тер.України.

Ознаки АП:

а)комплексність

б)сфера, в якій виникають аграрні відносини, тобто О (заг.О є с/г вир-во або с/г)

Специф.ознаки АП (ця галузь найбільш детермінована такими чинниками):

1) використ. Грунту та ін. с/г угідь для вир-ва с/г продукції

2) використ. Лісу (ліс.ресурсів) для ви-ва продовольства

3) використ.водного госпо-ва для вир-ва продукції с/риьного госпо-ва

4) використ.живих організмів як засобів вир-ва с/г продукції

5) запобіг.негат.впливу на клімат с/г вир-ва

6) невідповідність часу людської праці часу вир-ва с/г продукції, що обумовлює сезонність с/н вир-ва

Функціональне призачення АПУ:

-забезпечення усім суб'єктам гарантій щодо здійснення пр/об, вільне набуття прав на с/г землі, їх використ.як с/г товаровиробників

-забезпечення законності та правопрядку   

З 80-х рр. Інсувала дискусія – чи є у АП свій предмет:

-існує агр.зак-во,але АП немає, існує ГПУ (господарники: Казмін, Панкратов)

-АП є підгалуззю ГПУ (Мартин'янов)

-норми, які рег. АП, віднос. До агропромислового права (Павлович)

-АП є спеціалізованою комплексною галуззю права (Семчик, Тітова, Козир, Бистров)

-самост.галузь (Носік, Єрмоленко)

Предметом АП є такі відносини, які являють собою комплекс земельних, майнових, трудових і організаційно-управлінських відносин, які грунтуються на приватній, державній, комунальній власності і виникають у сфері с/г і пов’язаних з ними інших відносин с/г підприємств та їх об’єднань, а також діяльності селянських і особистих підсобних господарств.

Предмет можна визначити як і сукупність комплексних, інтегрованих і спеціалізованих суспільних і аграрних відносин, які за своїм змістом є земельними, трудовими, майновими, організаційно-управлінськими; вони функціонують у процесі здійснення різними аграрними суб’єктами с/г виробничої та пов’язаної з нею іншої діяльності.

Виробнича с/г діяльність – це не що інше, як процес землекористування, який породжує єдиний комплекс земельних і трудових відносин. Саме вирощування с/г культур як процес праці на землі становить першооснову предмета АП.

Земельно-трудові відносини складаються переважно під час використання земель як основного засобу виробництва с/г продукції.

З попердніми щільно пов’язані майнові аграрні відносини. ЦКУ закріпив підприємницьку сутнісь таких аграрних суб’єктів як виробничі кооперативи. ГК деталізовано майнові відносини у виробничих кооперативах та юр зафіксовано існування приватних підприємств, фермерських господарств і орендних підприємств, як підприємницьких структур.

За умов ринкової економіки посилюється значення внутрішніх організаційно-управлінських відносин, які набирають самостійного характеру щодо вирішення проблем організації і управлінської діяльності в усіх структурниз формах с/г виробництва, при цьому значно зміцнюються демократичні засади управлінської діяльності, роль правових актів, особливо статутів ФГ, с/г виробничих і обслуговуючх кооперативів та ін.

У зовнішньо-організаційно-управлінських відносинах змінюються методи адміністрування методами всебічної підтримки аграрного підприємтва.