36.Використання землі та інших природних ресурсів на праві оренди для виробництва с/г

Земельні ділянки можуть надаватися у постійне користування та в оренду.

Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда земельної ділянки може бути:

-    короткостроковою – не більше 5 років;

-    довгостроковою – не більше 50 років.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

-    самостійно господарювати на землі;

-    власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

-    використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;

-    на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

-    споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Поряд з правами, землекористувачі мають ряд обов’язків:

-    забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

-    додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

-    своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

-    не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

-    підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

-    своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів У порядку, встановленому законом;

-    дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

-    зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за чинним

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При- цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку. Земельний кодекс встановив право земельного сервітуту.