Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іспит Аграрне.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать
  1. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.

До таких форм належать:

  1. договір контрактації сільськогосподарської продукції - механізм державних закупівель, засіб поповнення державного продовольчого резерву шляхом придбання продукції у недержавних с/г підприємств;

  2. Купівля-продаж

  3. Договір поставки

  4. Договір міни

  5. Договір комісії

Договір контрактації сільськогосподарської продукції (статті 272-274 ГК України, ст. 713 ЦК України) належить до різновиду договорів на реалізацію майна, але поєднує в собі деякі елементи організаційного договору (щодо надання контрактантом сприяння іншій стороні договору, яка виробляє та реалізує сільськогосподарську продукцію, порядку координації дій сторін щодо виконання ними договірних зобов’язань).

За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (виробник) зобов’язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов’язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її. Договір контрактації сільськогосподарської продукції укладається зазвичай на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції (ч. 1 ст. 272 ГК ). + див. попер. питання

Державний контракт – це договір, укладений держ замовником від імені держави з виконавцем держ замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються взаємовідносини виконавця та замовника.

До такої системи побудови договірних зобов'язань мають бути зроблені певні застереження: по-перше, контрактація, за ЦК, розглядається як різновид купівлі-продажу; по-друге, за власною природою договір комісії безпосередньо не сприяє реалізації сільськогосподарської продукції, а лише опосередковує її в майбутньому, тому що за договором комісії, відповідно до ст. 1011 ЦК, одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договори купівлі продажу в Аграрному праві мають особливим лише предмет – с/г продукцію, строки та специфічні умови її зберігання та транспортування, які випливають із особливостей цієї продукції. У всьому іншому такі договори не містять відмінностей від інших різновидів цивільно-правових та господарсько-прав договорів купівлі-продажу. к-п (роздрібна купівля-продаж, поставка, контрактація сільськогосподарської продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, міна

Договір поставки – різновид договору куп-продажу. Особливе те, що договір поставки укладається між двома особами з метою поставки товару для використання його у підприємницькій діяльності чи в ін. цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним або домашнім використанням.

Продавцем за цим договором може бути лише підприємець – комерційна організація чи громадянин, який набув статусу прив підприємця. Постачальник продає вироблені ним товари або товари, спеціально закуплені ним для продажу.

Мета придбання товару – лише з метою його подальшого використання в підпр діяльності.

Умова про строк в цьому договорі набуває ознак істотної.

Для поставки характерні довготривалі відносини.

Кваліфікуючю ознакою договору міни є момент переходу права власності на обмінювані товари: на відміну від усіх договорів куп-продажу за дог міни перехід права власності відбув лише після того, як обов’язки з передачі товарів виконані обома сторонами, тобто таке право виникає одночасно у обох сторін договорів. Усі ін. умови даного дог регулюються загальними умовами про куп-продаж, поставку, контрактацію та ін. договори, елементи яких містяться в дог міни.

До специфічних особливостей договору комісії належать: особливий склад учасників, специ об’єкт договору, кредитування комітента комісіонером, можливість укладення субкомісійної угоди.