- •Присвячується передмова
- •Уведення
- •1 Сучасний електропривод, його особливості, стан і напрямки розвитку
- •1.1 Елементи автоматизованого електропривода
- •1.1.1 Силові елементи
- •1.1.2 Елементи керування
- •1.2 Особливості й тенденції розвитку сучасного електропривода
- •1.3 Курс теорія електропривода
- •1.4 Короткий історичний нарис розвитку еп
- •Механіка електропривода
- •2.1 Елементи механічної частини електропривода
- •2.2 Рівняння механічного руху
- •2.3 Розрахункові схеми механічної частини електропривода (еп)
- •2.4 Багатомасові механічні системи
- •2.5 Типові статичні навантаження еп
- •2.6 Режими роботи електроприводів
- •3 Статичні характеристики виконавчих механізмів та електродвигунів
- •3.1 Механізми
- •3.2 Електродвигуни
- •3.3 Статичні механічна й електромеханічна характеристики електродвигуна постійного струму незалежного збудження (дпс нз)
- •3.4 Режими роботи електродвигунів
- •3.5 Статичні характеристики дпс нз в гальмівних режимах
- •3.5.1 Режим рекуперативного гальмування
- •3.5.2 Режим гальмування противвімкненням
- •3.5.3 Режим електродинамічного гальмування
- •3.5.4 Використання електричних способів гальмування електроприводів
- •3.6 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •3.7 Статичні характеристики дпс пз у гальмівних режимах
- •3.7.1 Режим гальмування противвімкненням
- •Режим електродинамічного гальмування
- •3.8 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму мішаного збудження (дпс мз)
- •3.9 Статичні характеристики дпс мз у гальмівних режимах
- •3.9.3 Динамічне гальмування дпс мз
- •3.10 Статичні механічні характеристики асинхронних двигунів (ад)
- •3.10.1 Заступна схема ад
- •3.10.1.1 Параметри заступної схеми:
- •3.10.2 Аналітичний вираз механічної статичної характеристики ад
- •3.11 Механічна статична характеристика ад у координатах s й m ( )
- •3.12 Аналіз механічної характеристики ад , поданої у вигляді спрощеної формули Клосса
- •3.13 Механічна характеристика ад у координатах та (залежність )
- •3.14 Узагальнення властивостей механічних характеристик ад
- •3.15 Механічні характеристики ад у гальмівних режимах
- •3.15.1 Рекуперативне гальмування (з віддачею енергії у мережу)
- •3.15.2 Гальмування противвімкненням
- •3.15.3 Динамічне гальмування
- •3.15.3.1 Динамічне гальмування при незалежному збудженні
- •3.15.3.2 Динамічне гальмування при самозбудженні
- •3.16 Механічні статичні та кутова характеристики синхронних двигунів (сд)
- •3.16.1 Механічні характеристики сд
- •3.16.2 Кутова характеристика сд
- •3.16.3 Механічні статичні характеристики сд у гальмівних режимах
- •3.17 Механічні статичні характеристики двигунів у багатодвигуневому приводі
- •4 Регулювання координат електроприводів
- •4.1 Основні узагальнені показники регулювання швидкості електропривода
- •4.1.1 Точність регулювання
- •4.1.2 Діапазон регулювання швидкості
- •4.1.3 Плавність регулювання швидкості
- •4.1.4 Стабільність кутової швидкості
- •4.1.5 Напрямок регулювання
- •4.1.6 Допустиме навантаження у діапазоні регулювання
- •4.1.7 Швидкодія, коливальність, перерегулювання
- •4.1.8 Економічність регулювання швидкості
- •4.2 Способи регулювання швидкості
- •4.3 Основні способи регулювання швидкості дпс нз
- •4.3.1 Регулювання кутової швидкості за допомогою додаткових резисторів у колі якоря
- •4.3.2 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням величини магнітного потоку
- •4.3.3 Регулювання швидкості дпс нз шунтуванням якоря
- •4.3.4 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням напруги живлення якоря
- •4.4 Основні способи регулювання швидкості двигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •4.4.1 Регулювання швидкості дпс пз за допомогою резисторів у якірному колі
- •4.4.2 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням магнітного потоку
- •4.4.3 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням напруги живлення
- •4.5 Регулювання координат ад
- •4.5.1 Регулювання швидкості ад за допомогою резисторів у колі ротора
- •4.5.2 Регулювання координат ад за допомогою резисторів у колі статора
- •4.5.3 Регулювання швидкості ад змінюванням числа пар полюсів
- •4.5.4 Регулювання координат ад змінюванням напруги живлення статора
- •4.5.5 Частотне регулювання ад
- •5 Перехідні режими в еп
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Класифікація виконавчих механізмів у залежності від характеру дії статичного момента опору (мс)
- •5.3 Пуск дпс нз до основної швидкості при одному ступені пускового реостата
- •5.4 Пуск дпс нз до основної швидкості при багатоступінчастому пусковому резисторі
- •5.5 Пуск дпс нз з урахуванням електромагнітного перехідного процесу
- •5.6 Перехідний режим динамічного гальмування дпс нз
- •5.7 Перехідні режими в еп з трифазними асинхронними двигунами
- •6 Вибір електродвигунів
- •6.1 Нагрівання й охолодження двигунів. Класифікація режимів роботи еп у відповідності до характеру змінювання навантаження
- •6.1.1 Тривалий (довготривалий) номінальний режим (s1)
- •6.1.2 Короткочасний номінальний режим (s2)
- •6.1.3 Повторно-короткочасний номінальний режим (s3)
- •6.1.4 Номінальні режими s4 - s8
- •6.1.5 Навантажувальні діаграми електроприводів
- •6.1.6 Розрахунок потужності електродвигуна при тривалому режимі роботи (s1) й незмінному навантажені
- •6.1.7 Розрахунок потужності двигуна при тривалому режимі роботи s1 й змінному циклічному навантаженні
- •6.1.8 Визначення допустимої частості вмикань ад з короткозамкненим ротором
- •Основи автоматичного керування електроприводами
- •7.1 Вступна частина
- •7.2. Зображення й позначення елементів електричних схем. Загальні правила виконання схем
- •7.2.1 Схема електрична структурна. Позначення документа е1
- •7.2.2 Функціональна електрична схема. Позначення документа е2
- •7.2.3 Принципова електрична схема. Позначення документа е3
- •7.2.4 Схема електрична з’єднань. Позначення документа е4
- •7.2.5 Схема електрична підмикання. Позначення документа е5
- •7.2.6 Схема електрична загальна. Позначення документа е6
- •7.2.7 Схема електрична розташування. Позначення документа е7
- •7.2.8 Схеми цифрової та обчислювальної техніки
- •7.2.9 Умовні літерно-цифрові позначення в електричних схемах
- •7.3 Розімкнені системи автоматичного керування
- •7.3.1 Принципи автоматичного керування в розімкнених релейно-контактних системах
- •7.3.2 Керування пуском дпс у функції кутової швидкості
- •7.3.3 Керування пуском дпс у функції струму
- •7.3.4 Керування пуском дпс у функції часу
- •7.4 Замкнені системи автоматичного керування
- •7.4.1 Основи автоматичного керування електроприводів постійного струму
- •7.4.2 Основи автоматичного керування електроприводів змінного струму
- •7.4.3 Стежний електропривод
- •7.4.4 Основи програмного керування еп
- •Перелік посилань
- •Основи електричного привода
4.5.3 Регулювання швидкості ад змінюванням числа пар полюсів
Цей спосіб вживається для АД з короткозамкненим ротором, оскільки змінювати число пар полюсів у таких АД слід тільки на обмотці статора, а на обмотці ротора – білічий клітці полюсність установлюється автоматично у відповідності до полюсності обмотки статора (полісінхронізм). Для АД з фазним ротором цей спосіб застосовувати недоцільно, оскільки змінювати число пар полюсів при цьому необхідно і на обмотці ротора і на обмотці статора, бо за будовою ці обмотки ідентичні.
Фізична можливість регулювання швидкості цим способом випливає із суті кутової швидкості обертового магнітного поля
,
де – частота струму живлення статора;
– число пар полюсів.
Як видно з формули, швидкість можна регулювати змінюванням числа пар полюсів і це регулювання може бути лише ступінчастим, оскільки р=1, 2, 3...- ціле число.
Причому, одержати можна тільки обмежену кількість фіксованих швидкостей, тому що збільшення їх призвело б до ускладнення конструкції перемикача швидкостей або до погіршення використання активних матеріалів двигуна.
Отже, для змінювання числа пар полюсів є два напрямки.
1 напрямок. На статорі розташовується декілька обмоток на різне число р, які по черзі вмикаються на необхідну швидкість. Із міркувань використання активних матеріалів кількість обмоток, розташованих на статорі, не доцільно вибирати більше двох.
2 напрямок. На статорі розташована одна обмотка, облаштована перемикачем, який забезпечує перемикання обмотки на різне число р. Із міркувань виключення громіздкої й складної конструкції перемикача число фіксованих швидкостей не доцільно вибирати більше двох.
З огляду на це створюються такі багатошвидкісні АД:
- двошвидкісний АД, на статорі має одну полюсоперемикальну обмотку;
- тришвидкісний АД, на статорі має одну полюсоперемикальну обмотку й одну обмотку на фіксоване число пар полюсів;
- чотиришвидкісний АД, на статорі має дві полюсоперемикальні обмотки.
Але переважна більшість багатошвидкісних АД – це двошвидкісні.
У полюсоперемикальних обмотках перехід від схеми з більшим р до схеми з меншим р можливий, як при паралельному, так і при послідовному вмиканні двох однакових частин обмоток кожної фази.
Розглянемо це на прикладі спрощеної обмотки статора, яка має дві однакових половини, складених з одного витка (тобто з двох провідників). Другими словами, обмотка статора у спрощеному вигляді має дві секції:
1-а секція з позначеннями початку і кінця 1Н – 1К;
2-а секція з позначеннями початку і кінця 2Н – 2К.
На фрагменті а рисунка 4.27 показана схема з’єднання двох секцій у фазу, струм якої створює систему з чотирма полюсами ( ). На фрагменті б показана схема фази з двома полюсами ( ) при послідовному з’єднанні секцій, а на фрагменті в – з двома полюсами ( ) при паралельному з’єднанні обмоток.
У двох останніх випадках число р зменшилось у два рази, тобто швидкість поля збільшилась у два рази.
Визначимо допустиму потужність АД для трьох вищенаведених з’єднань обмоток, якщо допустимий струм секції
залишається незмінним при перемиканні схем.
Схема фрагмента а рисунка 4.27 ( )
.
Схема фрагмента б рисунка 4.27 ( )
.
Схема фрагмента в рисунка 4.27 ( )
.
Таким чином, допустима потужність для (схема а) і для (схема б) залишилось незмінною – одна і та ж напруга й один і той же допустимий струм, оскільки перетин проводів, якими тече струм, залишився незмінним і для схеми а і для схеми б.
У схемі в допустима потужність збільшується у два рази, тому що напруга залишається незмінною до і після перемикання, а допустимий струм можна збільшити у два рази, оскільки у два рази збільшився перетин проводів, якими тече струм.
Допустимий момент для усіх трьох випадків визначається за формулою
.
При цьому слід ураховувати, що, прийнявши швидкість для за 1, швидкість для буде 21.
а – чотириполюсна система;
б – двополюсна система при послідовному з’єднанні секцій;
в - двополюсна система при паралельному з’єднанні секцій.
Рисунок 4.27 – Схеми переходу на менше число пар полюсів полюсоперемикальних обмоток АД.
Тоді остаточно:
,
(схема а);
,
(схема б);
,
(схема в).
Таким чином, допустимий момент двигуна для і для за схемою б – різні. При переході на вищу швидкість він зменшується у два рази. А допустимий момент двигуна для і для за схемою в один і той же. Значить, при переході від меншої швидкості до більшої у цьому випадку допустимий момент не змінюється.
Вищенаведені схеми статорних обмоток взяті для однієї фази.
Найбільш уживані трифазні схеми обмотки статора при перемиканні на різне р наступні.
Перехід від до з постійною потужністю (момент зменшується вдвоє) здійснюється за такими схемами з’єднання фазних обмоток:
зірка – зірка (Y/Y), рисунок 4.28;
трикутник – подвійна зірка (Δ/YY), рисунок 4.29.
а – зірка (Y), ;
б – зірка (Y), .
Рисунок 4.28 – Схема на послідовне перемикання обмоток.
а – трикутник (Δ), ;
б – подвійна зірка (YY), .
Рисунок 4.29 – Схема на паралельне перемикання обмоток.
У схемі, рисунок 4.28, перехід від узгоджено-послідовного з’єднання секцій (1Н – 1К, 2Н – 2К) у фазах зірки (фрагмент а) до зустрічно-послідовного їх з’єднання (1Н – 1К, 2К – 2Н) у фазах зірки (фрагмент б) здійснюється у відповідності до схем рисунка 4.27 (фрагменти а й б).
У схемі, рисунок 4.29, перехід від узгоджено-послідовного з’єднання секцій (1Н – 1К, 2Н – 2К) у фазах трикутника (фрагмент а) до зустрічно-паралельного їх з’єднання (1Н, 2К – 1К, 2Н) у фазах подвійної зірки (фрагмент б) здійснюється у відповідності до схем рисунка 4.27 (фрагменти а й в).
Механічні характеристики двошвидкісного АД для схем рисунка 4.28 (Y/Y) та рисунка 4.29 (Δ/YY) за умов регулювання швидкості з постійною потужністю
,
наведені на рисунку 4.30.
Рисунок 4.30 – Механічні характеристики двошвидкісного АД для схем Y/Y та Δ/YY.
Перехід від до з постійним допустимим моментом (потужність збільшується удвоє) здійснюється, наприклад, за схемами з’єднання фазних обмоток Y/YY, рисунок 4.31.
У схемі, рисунок 4.31, перехід від узгоджено-послідовного з’єднання секцій (1Н – 1К, 2Н – 2К) у фазах зірки (фрагмент а) до зустрічно-паралельного їх з’єднання (1Н, 2К – 1К, 2Н) у фазах подвійної зірки (фрагмент б) здійснюється у відповідності до схем рисунка 4.27 (фрагменти а й в).
а – зірка (Y), ;
б – подвійна зірка (YY), .
Рисунок 4.31 – Схема на паралельне перемикання обмоток.
Механічні характеристики двошвидкісного АД для схем рисунка 4.31 (Y/YY) за умов регулювання швидкості з постійним моментом
,
наведені на рисунку 4.32.
Схема YY на рисунках 4.29 та 4.31 подана у різних виглядах. Це виконано з метою ознайомлення читача з різними способами графічних позначень схем.
На схемах рисунків 4.28, 4.29 та 4.31 при переході до меншого числа полюсів змінена черговість прямування фаз (з А-В-С на А-С-В) в обмотці, щоб зберегти незмінною черговість, тобто А-В-С, на живленні з метою збереження напрямку обертання при переході з меншої швидкості на більшу.
Пояснення цього явища таке.
Рисунок 4.32 – Механічні характеристики двошвидкісного АД для схем Y/YY.
а – кут фазної зони обмотки статора 120 електричних градусів;
б - кут фазної зони обмотки статора 60 електричних градусів.
Рисунок 4.33 – Зірки зосереджених значень фазних напруг статора АД.
На рисунках 4.28, 4.29 та 4.31 при переході від першої схеми з’єднання фаз обмотки статора до другої, в обмотці статора змінюється кут фазної зони з 120 (фрагмент а рисунка 4.33) на 60 (фрагмент б).
Із згаданих вище багатошвидкісних АД найбільший діапазон регулювання може бути або , наприклад, для чотиришвидкісних АД співвідношення синхронних частот обертання може бути, :
- діапазон (3000/1500/750/375);
- діапазон (3000/1500/1000/500).