- •Присвячується передмова
- •Уведення
- •1 Сучасний електропривод, його особливості, стан і напрямки розвитку
- •1.1 Елементи автоматизованого електропривода
- •1.1.1 Силові елементи
- •1.1.2 Елементи керування
- •1.2 Особливості й тенденції розвитку сучасного електропривода
- •1.3 Курс теорія електропривода
- •1.4 Короткий історичний нарис розвитку еп
- •Механіка електропривода
- •2.1 Елементи механічної частини електропривода
- •2.2 Рівняння механічного руху
- •2.3 Розрахункові схеми механічної частини електропривода (еп)
- •2.4 Багатомасові механічні системи
- •2.5 Типові статичні навантаження еп
- •2.6 Режими роботи електроприводів
- •3 Статичні характеристики виконавчих механізмів та електродвигунів
- •3.1 Механізми
- •3.2 Електродвигуни
- •3.3 Статичні механічна й електромеханічна характеристики електродвигуна постійного струму незалежного збудження (дпс нз)
- •3.4 Режими роботи електродвигунів
- •3.5 Статичні характеристики дпс нз в гальмівних режимах
- •3.5.1 Режим рекуперативного гальмування
- •3.5.2 Режим гальмування противвімкненням
- •3.5.3 Режим електродинамічного гальмування
- •3.5.4 Використання електричних способів гальмування електроприводів
- •3.6 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •3.7 Статичні характеристики дпс пз у гальмівних режимах
- •3.7.1 Режим гальмування противвімкненням
- •Режим електродинамічного гальмування
- •3.8 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму мішаного збудження (дпс мз)
- •3.9 Статичні характеристики дпс мз у гальмівних режимах
- •3.9.3 Динамічне гальмування дпс мз
- •3.10 Статичні механічні характеристики асинхронних двигунів (ад)
- •3.10.1 Заступна схема ад
- •3.10.1.1 Параметри заступної схеми:
- •3.10.2 Аналітичний вираз механічної статичної характеристики ад
- •3.11 Механічна статична характеристика ад у координатах s й m ( )
- •3.12 Аналіз механічної характеристики ад , поданої у вигляді спрощеної формули Клосса
- •3.13 Механічна характеристика ад у координатах та (залежність )
- •3.14 Узагальнення властивостей механічних характеристик ад
- •3.15 Механічні характеристики ад у гальмівних режимах
- •3.15.1 Рекуперативне гальмування (з віддачею енергії у мережу)
- •3.15.2 Гальмування противвімкненням
- •3.15.3 Динамічне гальмування
- •3.15.3.1 Динамічне гальмування при незалежному збудженні
- •3.15.3.2 Динамічне гальмування при самозбудженні
- •3.16 Механічні статичні та кутова характеристики синхронних двигунів (сд)
- •3.16.1 Механічні характеристики сд
- •3.16.2 Кутова характеристика сд
- •3.16.3 Механічні статичні характеристики сд у гальмівних режимах
- •3.17 Механічні статичні характеристики двигунів у багатодвигуневому приводі
- •4 Регулювання координат електроприводів
- •4.1 Основні узагальнені показники регулювання швидкості електропривода
- •4.1.1 Точність регулювання
- •4.1.2 Діапазон регулювання швидкості
- •4.1.3 Плавність регулювання швидкості
- •4.1.4 Стабільність кутової швидкості
- •4.1.5 Напрямок регулювання
- •4.1.6 Допустиме навантаження у діапазоні регулювання
- •4.1.7 Швидкодія, коливальність, перерегулювання
- •4.1.8 Економічність регулювання швидкості
- •4.2 Способи регулювання швидкості
- •4.3 Основні способи регулювання швидкості дпс нз
- •4.3.1 Регулювання кутової швидкості за допомогою додаткових резисторів у колі якоря
- •4.3.2 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням величини магнітного потоку
- •4.3.3 Регулювання швидкості дпс нз шунтуванням якоря
- •4.3.4 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням напруги живлення якоря
- •4.4 Основні способи регулювання швидкості двигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •4.4.1 Регулювання швидкості дпс пз за допомогою резисторів у якірному колі
- •4.4.2 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням магнітного потоку
- •4.4.3 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням напруги живлення
- •4.5 Регулювання координат ад
- •4.5.1 Регулювання швидкості ад за допомогою резисторів у колі ротора
- •4.5.2 Регулювання координат ад за допомогою резисторів у колі статора
- •4.5.3 Регулювання швидкості ад змінюванням числа пар полюсів
- •4.5.4 Регулювання координат ад змінюванням напруги живлення статора
- •4.5.5 Частотне регулювання ад
- •5 Перехідні режими в еп
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Класифікація виконавчих механізмів у залежності від характеру дії статичного момента опору (мс)
- •5.3 Пуск дпс нз до основної швидкості при одному ступені пускового реостата
- •5.4 Пуск дпс нз до основної швидкості при багатоступінчастому пусковому резисторі
- •5.5 Пуск дпс нз з урахуванням електромагнітного перехідного процесу
- •5.6 Перехідний режим динамічного гальмування дпс нз
- •5.7 Перехідні режими в еп з трифазними асинхронними двигунами
- •6 Вибір електродвигунів
- •6.1 Нагрівання й охолодження двигунів. Класифікація режимів роботи еп у відповідності до характеру змінювання навантаження
- •6.1.1 Тривалий (довготривалий) номінальний режим (s1)
- •6.1.2 Короткочасний номінальний режим (s2)
- •6.1.3 Повторно-короткочасний номінальний режим (s3)
- •6.1.4 Номінальні режими s4 - s8
- •6.1.5 Навантажувальні діаграми електроприводів
- •6.1.6 Розрахунок потужності електродвигуна при тривалому режимі роботи (s1) й незмінному навантажені
- •6.1.7 Розрахунок потужності двигуна при тривалому режимі роботи s1 й змінному циклічному навантаженні
- •6.1.8 Визначення допустимої частості вмикань ад з короткозамкненим ротором
- •Основи автоматичного керування електроприводами
- •7.1 Вступна частина
- •7.2. Зображення й позначення елементів електричних схем. Загальні правила виконання схем
- •7.2.1 Схема електрична структурна. Позначення документа е1
- •7.2.2 Функціональна електрична схема. Позначення документа е2
- •7.2.3 Принципова електрична схема. Позначення документа е3
- •7.2.4 Схема електрична з’єднань. Позначення документа е4
- •7.2.5 Схема електрична підмикання. Позначення документа е5
- •7.2.6 Схема електрична загальна. Позначення документа е6
- •7.2.7 Схема електрична розташування. Позначення документа е7
- •7.2.8 Схеми цифрової та обчислювальної техніки
- •7.2.9 Умовні літерно-цифрові позначення в електричних схемах
- •7.3 Розімкнені системи автоматичного керування
- •7.3.1 Принципи автоматичного керування в розімкнених релейно-контактних системах
- •7.3.2 Керування пуском дпс у функції кутової швидкості
- •7.3.3 Керування пуском дпс у функції струму
- •7.3.4 Керування пуском дпс у функції часу
- •7.4 Замкнені системи автоматичного керування
- •7.4.1 Основи автоматичного керування електроприводів постійного струму
- •7.4.2 Основи автоматичного керування електроприводів змінного струму
- •7.4.3 Стежний електропривод
- •7.4.4 Основи програмного керування еп
- •Перелік посилань
- •Основи електричного привода
Режим електродинамічного гальмування
Режим динамічного гальмування ДПС ПЗ може здійснюватись двома способами:
- гальмування при самозбудженні машини постійного струму (МПС);
- гальмування при незалежному збудженні МПС.
1-й спосіб. Гальмування при самозбудженні розповсюджений більш широко, при цьому якір й обмотка збудження відмикаються від мережі й замикаються на гальмівний резистор відповідно до схеми, рисунок 3.18.
Тут КМ1 увімкнений, КМ2 вимкнений – двигуневий режим, а КМ1 вимкнений, КМ2 увімкнений – гальмівний.
Цей спосіб гальмування не потребує зовнішнього джерела живлення для його реалізації, що обумовило його широке застосування, особливо у випадках аварійного гальмування, де незалежність від джерела живлення є обов’язковою умовою застосування гальмування.
Рисунок 3.18 – Схема гальмування при самозбудженні МПС.
Після відімкнення двигуна від мережі якір його продовжує обертатись за рахунок накопиченої кінетичної або потенціальної енергії. При такому обертанні за рахунок залишкового намагнічування у якорі буде індуктуватись е.р.с. При виконанні усіх умов самозбудження піде процес самозбудження (наведна е.р.с. збільшить струм, який, у свою чергу, підсилить магнітний потік, а той, у свою чергу, збільшить е.р.с.).
Із сказаного випливає, що для виникнення й розвитку самозбудження необхідно, щоб напрямок струму в обмотці збудження співпадав з напрямком струму в цій же обмотці у режимі роботи двигуна, що передував гальмуванню, якщо при цьому напрямок обертання двигуна не змінювався.
Наприклад, якщо режиму динамічного гальмування з самозбудженням передував двигуневий режим, то для сформульованої умови необхідно перемкнути полярність обмотки збудження (або якоря), оскільки у двигуневому режимі напрямок струму співпадає з напрямком напруги мережі, тоді як у гальмівному він повинен співпадати з напрямком е.р.с. ( ) якоря (дивись рисунок 3.18). Тут гальмівному режиму (КМ1 вимкнено, КМ2 увімкнено) передував двигуневий режим (КМ1 увімкнено, КМ2 вимкнено).
Механічні характеристики динамічного гальмування при самозбудженні (рисунок 3.19) розташовані у другому квадранті, мають більшу жорсткість при менших значеннях опору (як і для ДПС НЗ).
Рисунок 3.19 – Характеристики при самозбудженні МПС.
Процес гальмування при опусканні вантажу здійснюється наступним чином. При опусканні у перший момент часу швидкість двигуна і його гальмівний момент малі. Вантаж вільно опускається під дією сили тяжіння, швидкість швидко зростає, відбувається лавинне зростання самозбудження й різке зростання гальмівного момента. Різке гальмування призводить до значних динамічних навантажень та ударів у механізмі. Такі удари є недоліком даного способу. Така ефективність гальмування зумовила також широке використання його як аварійного гальмування.
2-й спосіб. Динамічне гальмування за схемою незалежного збудження застосовується у звичайних умовах (рисунок 3.20). Для здійснення цього гальмування необхідно відімкнути контактором КМ1 якірне коло від мережі, та замкнути обидва контактори КМ2 й КМ3. у результаті чого якірне коло замикається на гальмівний резистор (контактор КМ2), а обмотка збудження ДПС ПЗ вмикається на напругу мережі (контактором КМ3), причому не прямо, а через додатковий резистор .
Рисунок 3.20 – Схема гальмування при незалежному збудженні МПС.
Для отримання достатнього гальмівного момента двигун повинний мати магнітний потік приблизно рівний номінальному, тобто по обмотці збудження повинен протікати номінальний струм. Величину додаткового опору слід підібрати такою щоб струм у колі збудження рівнявся номінальному струму двигуна (щоб опір приблизно дорівнював внутрішньому опору якоря).
Отже при гальмуванні ДПС ПЗ за схемою незалежного збудження процеси будуть такими ж, як і у ДПС НЗ, але із мережі буде споживатись потужність практично рівна номінальній, тобто гальмування буде при гірших енергетичних показниках, ніж ДПС НЗ.
Характеристики динамічного гальмування ДПС НЗ за схемою незалежного збудження (рисунок 3.21) аналогічні таким ДПС НЗ.
Отже, вони прямолінійні, усі перетинаються в одній точці (на початку координат). Напруга мережі дорівнює нулю, бо вона до якоря не прикладена. Характеристики проходять із 2-го квадранта у четвертий. 2-й квадрант для заданого напрямку обертання, 4-й – для протилежного.
Рисунок 3.21 – Характеристики гальмування при незалежному збудженні МПС.
Жорсткість (крутизна) характеристик залежить, як і раніш, від величини опору в колі якоря . Жорсткість характеристик зменшується зі збільшенням опору , на яке замикається коло якоря при гальмуванні. Якщо , то характеристика рівнобіжна природній характеристиці двигуна.