- •Присвячується передмова
- •Уведення
- •1 Сучасний електропривод, його особливості, стан і напрямки розвитку
- •1.1 Елементи автоматизованого електропривода
- •1.1.1 Силові елементи
- •1.1.2 Елементи керування
- •1.2 Особливості й тенденції розвитку сучасного електропривода
- •1.3 Курс теорія електропривода
- •1.4 Короткий історичний нарис розвитку еп
- •Механіка електропривода
- •2.1 Елементи механічної частини електропривода
- •2.2 Рівняння механічного руху
- •2.3 Розрахункові схеми механічної частини електропривода (еп)
- •2.4 Багатомасові механічні системи
- •2.5 Типові статичні навантаження еп
- •2.6 Режими роботи електроприводів
- •3 Статичні характеристики виконавчих механізмів та електродвигунів
- •3.1 Механізми
- •3.2 Електродвигуни
- •3.3 Статичні механічна й електромеханічна характеристики електродвигуна постійного струму незалежного збудження (дпс нз)
- •3.4 Режими роботи електродвигунів
- •3.5 Статичні характеристики дпс нз в гальмівних режимах
- •3.5.1 Режим рекуперативного гальмування
- •3.5.2 Режим гальмування противвімкненням
- •3.5.3 Режим електродинамічного гальмування
- •3.5.4 Використання електричних способів гальмування електроприводів
- •3.6 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •3.7 Статичні характеристики дпс пз у гальмівних режимах
- •3.7.1 Режим гальмування противвімкненням
- •Режим електродинамічного гальмування
- •3.8 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму мішаного збудження (дпс мз)
- •3.9 Статичні характеристики дпс мз у гальмівних режимах
- •3.9.3 Динамічне гальмування дпс мз
- •3.10 Статичні механічні характеристики асинхронних двигунів (ад)
- •3.10.1 Заступна схема ад
- •3.10.1.1 Параметри заступної схеми:
- •3.10.2 Аналітичний вираз механічної статичної характеристики ад
- •3.11 Механічна статична характеристика ад у координатах s й m ( )
- •3.12 Аналіз механічної характеристики ад , поданої у вигляді спрощеної формули Клосса
- •3.13 Механічна характеристика ад у координатах та (залежність )
- •3.14 Узагальнення властивостей механічних характеристик ад
- •3.15 Механічні характеристики ад у гальмівних режимах
- •3.15.1 Рекуперативне гальмування (з віддачею енергії у мережу)
- •3.15.2 Гальмування противвімкненням
- •3.15.3 Динамічне гальмування
- •3.15.3.1 Динамічне гальмування при незалежному збудженні
- •3.15.3.2 Динамічне гальмування при самозбудженні
- •3.16 Механічні статичні та кутова характеристики синхронних двигунів (сд)
- •3.16.1 Механічні характеристики сд
- •3.16.2 Кутова характеристика сд
- •3.16.3 Механічні статичні характеристики сд у гальмівних режимах
- •3.17 Механічні статичні характеристики двигунів у багатодвигуневому приводі
- •4 Регулювання координат електроприводів
- •4.1 Основні узагальнені показники регулювання швидкості електропривода
- •4.1.1 Точність регулювання
- •4.1.2 Діапазон регулювання швидкості
- •4.1.3 Плавність регулювання швидкості
- •4.1.4 Стабільність кутової швидкості
- •4.1.5 Напрямок регулювання
- •4.1.6 Допустиме навантаження у діапазоні регулювання
- •4.1.7 Швидкодія, коливальність, перерегулювання
- •4.1.8 Економічність регулювання швидкості
- •4.2 Способи регулювання швидкості
- •4.3 Основні способи регулювання швидкості дпс нз
- •4.3.1 Регулювання кутової швидкості за допомогою додаткових резисторів у колі якоря
- •4.3.2 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням величини магнітного потоку
- •4.3.3 Регулювання швидкості дпс нз шунтуванням якоря
- •4.3.4 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням напруги живлення якоря
- •4.4 Основні способи регулювання швидкості двигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •4.4.1 Регулювання швидкості дпс пз за допомогою резисторів у якірному колі
- •4.4.2 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням магнітного потоку
- •4.4.3 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням напруги живлення
- •4.5 Регулювання координат ад
- •4.5.1 Регулювання швидкості ад за допомогою резисторів у колі ротора
- •4.5.2 Регулювання координат ад за допомогою резисторів у колі статора
- •4.5.3 Регулювання швидкості ад змінюванням числа пар полюсів
- •4.5.4 Регулювання координат ад змінюванням напруги живлення статора
- •4.5.5 Частотне регулювання ад
- •5 Перехідні режими в еп
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Класифікація виконавчих механізмів у залежності від характеру дії статичного момента опору (мс)
- •5.3 Пуск дпс нз до основної швидкості при одному ступені пускового реостата
- •5.4 Пуск дпс нз до основної швидкості при багатоступінчастому пусковому резисторі
- •5.5 Пуск дпс нз з урахуванням електромагнітного перехідного процесу
- •5.6 Перехідний режим динамічного гальмування дпс нз
- •5.7 Перехідні режими в еп з трифазними асинхронними двигунами
- •6 Вибір електродвигунів
- •6.1 Нагрівання й охолодження двигунів. Класифікація режимів роботи еп у відповідності до характеру змінювання навантаження
- •6.1.1 Тривалий (довготривалий) номінальний режим (s1)
- •6.1.2 Короткочасний номінальний режим (s2)
- •6.1.3 Повторно-короткочасний номінальний режим (s3)
- •6.1.4 Номінальні режими s4 - s8
- •6.1.5 Навантажувальні діаграми електроприводів
- •6.1.6 Розрахунок потужності електродвигуна при тривалому режимі роботи (s1) й незмінному навантажені
- •6.1.7 Розрахунок потужності двигуна при тривалому режимі роботи s1 й змінному циклічному навантаженні
- •6.1.8 Визначення допустимої частості вмикань ад з короткозамкненим ротором
- •Основи автоматичного керування електроприводами
- •7.1 Вступна частина
- •7.2. Зображення й позначення елементів електричних схем. Загальні правила виконання схем
- •7.2.1 Схема електрична структурна. Позначення документа е1
- •7.2.2 Функціональна електрична схема. Позначення документа е2
- •7.2.3 Принципова електрична схема. Позначення документа е3
- •7.2.4 Схема електрична з’єднань. Позначення документа е4
- •7.2.5 Схема електрична підмикання. Позначення документа е5
- •7.2.6 Схема електрична загальна. Позначення документа е6
- •7.2.7 Схема електрична розташування. Позначення документа е7
- •7.2.8 Схеми цифрової та обчислювальної техніки
- •7.2.9 Умовні літерно-цифрові позначення в електричних схемах
- •7.3 Розімкнені системи автоматичного керування
- •7.3.1 Принципи автоматичного керування в розімкнених релейно-контактних системах
- •7.3.2 Керування пуском дпс у функції кутової швидкості
- •7.3.3 Керування пуском дпс у функції струму
- •7.3.4 Керування пуском дпс у функції часу
- •7.4 Замкнені системи автоматичного керування
- •7.4.1 Основи автоматичного керування електроприводів постійного струму
- •7.4.2 Основи автоматичного керування електроприводів змінного струму
- •7.4.3 Стежний електропривод
- •7.4.4 Основи програмного керування еп
- •Перелік посилань
- •Основи електричного привода
4.3.2 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням величини магнітного потоку
Цей спосіб широко використовується в електроприводах внаслідок простоти його реалізації й значної економічності.
Регулювання магнітного потоку при використанні цього способу здійснюється тільки у бік його зменшення (послаблення) порівняно з номінальним. Тому часто цей спосіб називають способом послаблення поля.
Причини цього сховані за наступними двома обставинами.
1 обставина. Збільшення магнітного потоку повинно викликатися збільшенням струму збудження, але оскільки номінальний магнітний потік створюється номінальним струмом збудження, то збільшення струму збудження вище номінального викликає додатковий неприпустимий нагрів двигуна.
2 обставина. Двигун розрахований і побудований таким чином, що його магнітна система близька до насичення ще при роботі двигуна у режимі неробочого ходу. Тобто, робоча точка двигуна розташована на кривій намагнічування у межах насичення, тому намагання подальшого збільшення струму збудження не може спричинити збільшення магнітного потоку.
Можливих схем вмикання обмотки незалежного збудження дві (дивись рисунок 4.6). Схема фрагмента а рисунка передбачає увімкнення у коло збудження додатково резистора , за рахунок чого струм збудження, а отже, і магнітний потік можуть бути зменшеними. У схемі фрагмента б рисунка для змінювання струму збудження використовується керований випростувач , вихідна напруга якого регулюється у відповідності до сигналу керування . Ця схема більш економічна й використовується для регулювання струму збудження більш потужних двигунів.
а – схема на базі резистора;
б - схема на базі перетворювача.
Рисунок 4.6 – Схеми вмикання обмотки збудження.
Сім’ю штучних характеристик регулювання можна одержати (рисунок 4.7) при розгляді зміни координат точок неробочого ходу ( ) й короткого замикання ( ) при варіюванні магнітного потоку, оскільки у відповідності до формули
,
змінювання магнітного потоку призведе до змінювання (електромеханічні характеристики перетинають вісь ординат у різних точках).
Струм короткого замикання визначається із формули
.
Оскільки при КЗ швидкість (якір нерухомий), то
, ,
.
Тобто струм короткого замикання від магнітного потоку не залежить, буде залишатися незмінним, а точка короткого замикання (фрагмент а рисунка 4.7) буде спільною для сім’ї електромеханічних характеристик .
Цих даних досить для побудови штучних електромеханічних характеристик, які перетинають вісь абсцис в одній точці ( ) і мають різні значення і кожне з яких більше, ніж .
Момент короткого замикання має вираз
оскільки , то при зменшенні магнітного потоку пропорційно йому зменшується й момент .
а – електромеханічна характеристика;
б – механічна характеристика.
Рисунок 4.7 – Статхарактеристики при послабленні поля.
У результаті механічні характеристики мають вигляд прямих, зображених на фрагменті а рисунка 4.7.
Основні показники регулювання швидкості
Діапазон регулювання. Теоретично діапазон регулювання може бути доволі широкий, але більшість ДПС НЗ звичайних серій не передбачають глибокого регулювання цим способом, у них перевищення швидкості над номінальною складає усього 10 – 20%, і цього досить для виробничих механізмів широкого використання. Для спеціальних серій двигунів діапазон регулювання буде значно ширший (максимальна швидкість може перевищувати номінальну в 3 – 5 разів). Для таких двигунів слід вирішувати проблеми, пов’язані особливостями високошвидкісних електродвигунів (дивись кінцівку пункту 4.3.2).
Напрямок регулювання. Однозонне регулювання уверх від основної швидкості .
Плавність регулювання. Визначається конструкцією реостата , або особливостями керованого випростувача. Проблем створення високої плавності регулювання практично немає, оскільки струм збудження суттєво менший, ніж струм якірного кола.
Стабільність швидкості досить висока, хоча вона дещо понижується з ослабленням магнітного поля.
Допустиме навантаження в діапазоні регулювання. Двигун може навантажуватись допустимим струмом який дорівнює номінальному для будь-якої швидкості в усьому діапазоні регулювання
(лінія 5 електромеханічної характеристики, фрагмент а рисунка 4.7). Допустимий момент навантаження при цьому визначається так:
(4.8)
де – магнітний потік зі штучної характеристики.
Оскільки при цьому способі регулювання
то й допустимий момент менший номінального
,
тобто двигун за умов нагрівання не може бути навантаженим на номінальний момент.
Щоб уявити собі, на яку саме величину момента можна навантажувати двигун при швидкості його що перевищує номінальну, слід скористатися рівняннями для ЕРС якоря на природній та штучній характеристиках при :
(4.9)
Із системи (4.9) видно, що права частина рівняннь однакова, значить однакова й ліва:
; (4.10)
Із системи (4.9) за умов (4.10) можна записати співвідношення:
(4.11)
де – швидкість на штучній характеристиці за умов, що .
У рівняння (4.8) підставимо значення потоку із рівняння (4.11), одержимо:
,
.
Позначимо , тоді
. (4.12)
Рівняння (4.12) в математичній інтерпретації являє собою гіперболу типу
.
Таким чином, при регулюванні швидкості таким способом при якомусь збільшенні швидкості над основною слід зменшувати момент навантаження за гіпербологічним законом (крива 5 механічної характеристики, фрагмент б рисунка 4.7).
Якщо рівняння (4.11) помножити на ( ), то одержимо
,
,
,
,
.
При роботі ДПС НЗ на штучній характеристиці (зі швидкістю більшою ніж номінальна при номінальному струмі ) він може бути завантажений на свою номінальну потужність . Це пояснюється тим, що момент навантаження при зменшенні магнітного потоку слід зменшувати, але при цьому одночасно підвищується швидкість ДПС, а їх добуток залишається незмінним, чисельно рівним номінальній потужності двигуна.
Таким чином, цим способом здійснюється регулювання при сталій потужності.
Даний спосіб знайшов широке використання в електроприводах металорізальних верстатів, прокатних станів, він досить часто використовується у комбінації з іншими способами регулювання швидкості.
Якщо при цьому двигун спеціально не призначений для глибокого регулювання швидкості, то перевищення швидкості регулювання над основною не повинно бути 10 – 20 % (для спеціально сконструйованих для цього ДПС, таке перевищення може складати 3 – 5 разів). Такі обмеження для двигунів звичайної конструкції пояснюються, головним чином, погіршенням комутації зі зростанням швидкості (збільшується реактивна ЕРС контура комутації), крім того, обмежує швидкість механічна міцність якоря. Нижня межа швидкості обмежується насиченістю магнітної системи.